Рішення № 93176478, 24.11.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4492/20

Провадження № 2/185/2855/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді - Зінченко А.С., за участю секретаря судових засідань - Кучеренко Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу ЄУ №185/4492/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком,-

В С Т А Н О В И В :

06 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, в якому просить суд визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 840,80 грн.

Позовна заява мотивована тим, що з 10.07.2019 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина мешкала з відповідачем, однак 28.05.2020 відповідач залишила дитину у бабусі (мати позивача) та за дитиною не повернулася. Відповідач самоусунулась від виконання материнських обов`язків, дитину не утримує, зловживає спиртними напоями. Бажання бачитися з сином відповідач не проявляє, але заперечує проти проживання дитина разом з позивачем. Позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір`ю. Позивач позитивно характеризується за місцем роботи та за місцем проживанням в зв`язку з вищевикладеним звертається до суду.

24.07.2020 ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області відкрито загальне позовне провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання у справі.

29.10.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження по вищевказаній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання учасники справи не з`явилися.

В судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позов підтримав повністю, просить його задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судові засідання жодного разу повторно не з`явилась про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, причини неявки суду не повідомила, відзив не подала.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, відповідно до якої просить розглянути справу без їх участі, надали відповідні висновки.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 та 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 10.07.2019 року перебувають у шлюбі, який зареєстровано віділом ДРАЦС по Павлоградському, Юр`ївському районах та місту Павлограду ГТУЮ у Дніпрпоетровській області, актовий запис № 158.

ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Павлоград від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 .

Судовим наказом виданим Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 16.03.2020 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі ј частини всіх видів доходів ОСОБА_1 .

Сторони проживають за різними адресами, позивач зареєстрований АДРЕСА_1 , а відповідач разом з дитиною зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . Але відповідно до акту про фактичне проживання від 09.06.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 з 28.05.2020, що підтверджують свідки зазначеного будинку ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.07.2020 звільнено ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються згідно судового наказу № 185/1492/20 від 16 березня 2020 року. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 червня 2020 року і до повноліття дитини. Вирішено питання про судові витрати. Зазначеним рішенням встановлено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з його батьком ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки голови ОСББ «Верстатобудівників10» ОСОБА_8 претензій у мешканцій будинку до ОСОБА_1 немає. Останній характеризується позитивно на роботі відповідно до виробничої характеристики начальника ПР-2 ОСОБА_9 від 06.06.2020.

Дитина ОСОБА_3 здоровий, щеплений за календарем, до травня 2020 року дитина мешкала за адресою: АДРЕСА_2 , відвідування педіатра відбувалося в супроводі батька та матері, на прийомі 11.06.2020 хлопчик був у супроводі батька, зі слів останнього дитина проживає разом з ним та бабусею ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Павлоградської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 від 24.09.2020 вих. № 2177/01/2-20, враховуючи позитивні характеристики на батька, його умови проживання, згоду матері, діючи виключно в інтересах дитини орган опіки та піклування Павлоградської міської ради вважає задоцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до положень статті 141 Сімейного кодексу України та ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Крім цього, згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною у 1991 році, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

У відповідності до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року, роз`яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Також слід враховувати положення ст. 160 СК України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч.1 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

При цьому стаття 161 СК України встановлює, що, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

При вирішенні спору щодо місця проживання сина сторін, суд виходить з принципу рівності прав і обов`язків обох батьків (ст. 141 СК), надаючи перевагу тому з них, хто може забезпечити найбільш сприятливі умови виховання дітей, принципу 6 Декларації та вимог положень ч. 1 ст. 160, ст. 161 Сімейного кодексу України, за якими місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

При цьому суд виходить лише з інтересів дитини. Перевага матері перед батьком не повинна бути пріоритетом у спорі.

Відповідно до статей 3 та 9 Конвенції про права дитини, при забезпеченні прав дитини, першочергово повинні бути враховані якнайкращі інтереси дитини. 01.07.2017 р. Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «М.С. проти України», в якому було зроблено висновок, що під час вирішення такої категорії справ судам слід керуватися ст. 51 Конституції України, яка гарантує кожному з подружжя рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Схожа норма міститься також у частині шостій статті 7 Сімейного кодексу України, відповідно до якої рівність прав і обов`язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин. Це узгоджується з практикою ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з вимогами ст.ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, вирішуючи спір щодо визначення місця проживання дитини, суд враховує першочергово інтереси дитини, позицію представників органу опіки та піклування викладену у висновках, які зазначили про доцільність проживання дитини з батьком, з урахуванням обставин справи, досліджених в судовому засіданні, зокрема, враховуючи перш за все якнайкращі інтереси дитини, також судом враховано ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, згоду матері, яка не проявила належного батьківського піклування, жодного інтересу до розгляду цієї справи, тому суд вважає що найкращим дотриманням інтересів дитини, для повного і гармонійного розвитку її особистості, морального, духовного і психологічного комфорту, необхідним визначити місце проживання дитини з батьком.

Окрім того, суд вважає, що визначення місця проживання дитини з батьком, не впливатиме на взаємовідносини сина з матір`ю, оскільки визначення місця проживання дітей з однім із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

Слід зауважити, що у разі зміни умов виховання дитини в залежності від різних обставин (стан здоров`я батька (матері) і дитини, можливості догляду за дитиною, поява вітчима (мачухи) і т.д.), суд має право змінити визначене місце проживання дитини та не може відмовити у відкритті провадження з тієї причини, що такий спір вже був предметом розгляду судом.

Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволенню позову на відповідача.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок), грн. 80 коп.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, код ЄДРПОУ:04052229, місце знаходження: вул. Соборна, 95, м. Павлоград, Дніпропетровська область.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко