Ухвала суду № 93176471, 30.11.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6460/20

Провадження № 2/185/3499/20

У Х В А Л А

30 листопада 2020 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А.С., розглянувши матеріали цивільної справи ЄУ № 185/6460/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання додаткового строку на прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання додаткового строку на прийняття спадщини.

В судове засідання учасники справи не з`явилися.

До суду електронною поштою без ЕЦП на загальну електронну поштову скриньку суду з електронної адреси відправник « ОСОБА_2 » без використання системи «Електронний суд», надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі. Також відповідачі надіслали до суду аналогічні заяви з електронної адреси відправник « ОСОБА_2 », « ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про розгляд справи без їх участі, про задоволення позову не заперечують.

Згідно зі ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених ЦПК України, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Згідно з ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.

Як вбачається заяви учасників справи щодо проведення судового засідання без їх участі, які надійшли на електронну пошту Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, не скріплені електронним цифровим підписом, направлена без використання системи «Електронний суд».

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вказані заяви підлягають поверненню сторонам без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Позивач зазначає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є його батьками, однак на підтвердження вищезазначеного, копія свідоцтва про народження позивача в додатках до позову відсутня.

Тобто, позивачу необхідно надати суду докази, які підтверджують родинні зв`язки з померлими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , або якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, письмово повідомити про це суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Також, як роз`яснено у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позовна заява містить тільки законодавче обґрунтування а посилання, що строк пропущений з поважних причин, та які самі причини не зазначені та докази на їх підтвердження не надані.

Тобто, позивачу необхідно зазначити поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на подання заяви про прийняття спадщини, та надати докази на підтвердження цих обставин.

Законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - нотаріальний порядок, який розпочинається з подання заяви про прийняття спадщини, якщо спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.

Лише у випадку неможливості оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах, або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, передбачені обставини, при наявності яких нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно із п. 3 Глави 13 цього Порядку нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

В поданому позові позивач не наводить посилань на наявність постанови органу нотаріату про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Свою позицію з цього приводу висловив в інформаційному листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Вищий спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зокрема, увагу суддів звернуто на те, що слід звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до листа про надання роз`яснення приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Саховою М.А. від 20.03.2018 зазначено, що так як позивач не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений строк зазначена рекомендація звернутися до суду для визначення додаткового строку.

Суд вважає, що для повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин справи позивачу необхідно зазначити поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на подання заяви про прийняття спадщини, та надати докази відмови нотаріуса (постанова або її копія про відмову у вчиненні нотаріальної дії, інше), так як встановлення зазначених обставин є суттєвим для правильного вирішення спору по суті.

Також суд зазначає, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 в задоволенні позовних вимог представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гайтан Катерини Олександрівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності - відмовлено, де в мотивувальній частині рішення зазначено, що стороною позивача не доведено в чому саме полягає порушення (оспорювання, невизнання) його прав саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В пункті 24 зазначеної постанови Пленуму ВСУ зазначено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Позивачу необхідно зазначити належних відповідачів по справі, заявити клопотання про залучення співвідповідача або заміну неналежного відповідача.

Відповідно до ч.11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, відповідно до п. 8 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 175,185, 260 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання додаткового строку на прийняття спадщини - залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко