Рішення № 93174456, 26.11.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/576/20 Провадження № 2/304/260/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання – Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/576/20 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 04 січня 2016 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору №SAMABWFC00000330623 та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-заяви про приєднання до відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-заява разом з Умовами та Правилами і Тарифами, що викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Оскільки відповідач ОСОБА_1 умови вказаного договору належним чином не виконувала, у такої станом на 15 квітня 2020 року виникла заборгованість у розмірі 34 984,22 грн, з якої 21 591,58 грн – заборгованість за кредитом; 12 762,64 грн – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 630 грн – пеня, тому просить стягнути з відповідача вказану суму боргу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, одночасно з позовною заявою подав суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання відповідач також не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причину неявки не повідомила, відзив не подала, а тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 цього Кодексу передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від відповідача виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Встановлено, що Публічним акціонерним товариством «А-Банк» (правонаступником прав та обов`язків якого є АТ «Акцент-Банк») та ОСОБА_1 04 січня 2016 року був укладений Договір про надання банківських послуг, за умовами якого банк надав позичальнику кредитний ліміт на платіжну картку «Універсальна» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,9 % на місяць на суму залишку заборгованості та терміном дії кредитного ліміту, що дорівнює строку дії платіжної картки.

Як зазначено у позові АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а відповідач порушила умови договору, не виконавши їх, у зв`язку з чим, станом на 15 квітня 2020 року виникла заборгованість у розмірі 34 984,22 грн, з якої 21 591,58 грн – заборгованість за кредитом; 12 762,64 грн – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 630 грн – пеня.

Згідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до п. 1 ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором. Відповідно до умов кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов`язань, передбачених умовами кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди, комісії, відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від позичальника від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом, укладений сторонами 04 січня 2016 року Договір, складається з підписаної відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, яка разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають Договір про надання банківських послуг.

В той же час підписана відповідачем Анкета-заява не містить відомостей про розмір грошових коштів та умови і порядок їх надання банком та повернення, а долучені позивачем до позовної заяви Витяг з Умов і Правил надання банківських послуг та Тарифи підпису відповідача не містять.

Без належних та допустимих доказів про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві зафіксованої домовленості сторін про розмір наданого кредиту, розмір та порядок сплати відсотків за користування грошовими коштами, пені та штрафів за несвоєчасне виконання умов договору, надані позивачем витяг з Умов та Правил надання банківських та Тарифи не є стандартною (типовою) формою кредитного договору.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №342/180/17.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що при укладенні з ОСОБА_1 договору, АТ «Акцент-Банк» повідомив її як споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

А тому суд вважає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що відповідач ОСОБА_1 зобов`язана сплачувати нараховані банком проценти та пеню у розмірах, наведених банком у наданому до позовної заяви розрахунку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» 21 591,58 грн заборгованості за тілом кредиту, а в решті позову відмовити.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 509, 526, 530, 536, 625, 1050, 1054 ЦК України, статтями 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, р/р НОМЕР_2 , МФО 307770) заборгованість за Договором про надання банківських послуг від 04 січня 2016 року у сумі 21 591 (двадцять одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна) грн 58 коп в якості заборгованості за кредитом.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, р/р НОМЕР_3 , МФО 307770) судовий збір у сумі 1 518 (одна тисяча п`ятсот вісімнадцять) грн 06 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», ЄДРПОУ 14360080; місцезнаходження: 49074 м. Дніпро, вул. Батумська, № 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: Чепурнов В. О.