Рішення № 93174446, 23.11.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/746/20 Провадження № 2/304/294/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/746/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Перечинський районний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про виключення відомостей щодо особи як батька з актового запису про народження дитини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить зобов`язати Перечинський районний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) виключити відомості про його батьківство стосовно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису № 34 від 22 листопада 2020 року, внесеного виконкомом Тур`я-Пасіцької сільської ради Перечинського району. Свої вимоги мотивує тим, що 20 липня 2019 року з відповідачем зареєстрував шлюб у виконкомі Тур`я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області, актовий запис № 3. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила доньку ОСОБА_3 , а 22 листопада 2019 року виконкомом Тур`я-Пасіцької сільської ради було зроблено актовий запис про народження останньої за № 34 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . Батьком новонародженої дитини згідно ч. 1 ст. 122 СК України записано його, ОСОБА_1 . Разом з цим, з вказаним він не погоджується, виходячи з наступного. Так, сторони познайомилися через мережу Інтернет та з липня 2018 року почали зустрічатися. Згодом, а саме у травні 2019 року, відповідач поінформувала його, що вагітна від нього, тому протягом п`яти місяців після народження доньки вони спільно проживали у одному будинку в с. Тур`я-Пасіка. За цей час між ними постійно виникали сварки, в основному через його роботу позмінно. Крім цього, він дізнався, що його дружина до їх шлюбу зустрічалася ще з одним чоловіком. Десь у березні 2020 року відповідач зібрала всі його речі, викинула з будинку та заявила, щоб він забирався геть; під час розмови ОСОБА_2 повідомила йому, що донька є не його дитиною. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та не вирішувати питання розподілу понесених ним судових витрат. До заяви додав результат тесту ДНК на батьківство.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги з урахуванням результатів тесту ДНК на батьківство визнала в повному обсязі.

У судове засідання представник Перечинського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Попович О.Є. не з`явилася, подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України також визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Встановлено, що 20 липня 2019 року у Виконкомі Тур`я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 3 (а. с. 4, 6, 7).

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьком якої у актовому записі № 34, складеному виконкомом Тур`я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області 22 листопада 2019 року, записаний ОСОБА_1 , мамою - ОСОБА_2 . Вказане стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 22 листопада 2019 року (а. с. 5).

Крім цього встановлено, що згідно результату тесту ДНК на батьківство, проведеного компанією Endeavor DNA, Inc., станом на 19 жовтня 2020 року ОСОБА_1 повністю виключений у якості біологічного батька дитини ОСОБА_3 , так як імовірність його батьківства становить 0% (а. с. 34-35).

Згідно ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Як роз`яснено в п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено.

Згідно п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/2 від 18 жовтня 2000 року, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України №96/5 12 січня 2011 року, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно п. 2.16.3 вказаних Правил за наявності рішення суду щодо оспорювання батьківства або материнства в актовому записі про народження дитини виправляються відомості, про які зазначено в рішенні суду.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_2 як мама ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнала позовні вимоги із врахуванням тесту ДНК на батьківство, результати якого свідчать, що імовірність батьківства позивача становить 0 %, тому суд приходить до висновку, що вказане в сукупності є достатніми підставами для виключення відомостей щодо ОСОБА_1 як батька із актового запису про народження дитини.

При цьому, суд не покладає обов`язок внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини на третю особу, так як вона не залучена у якості співвідповідача, а визначити з власної ініціативи коло відповідачів суд позбавлений можливості, так як це в силу вимог ст. 51 ЦПК України прерогатива виключно позивача.

Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що згідно квитанції № 0632540001 від 25 червня 2020 року позивачем ОСОБА_1 сплачено 840,80 грн. судового збору (а. с. 8).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вбачається з поданої позивачем заяви, останній, з врахуванням принципу диспозитивності, просить не вирішувати питання розподілу понесених ним судових витрат, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке його волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.

На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 124 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК України, ст. 122, 136 СК України, ст. 4, 12, 13, 76-83, 206 ч. 4, 258-259, 265, п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Перечинський районний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (89200, Закарпатська область, м. Перечин, вул.Ужгородська, № 43; код в ЄДРПОУ 25999080) про виключення відомостей щодо особи як батька з актового запису про народження дитини - задовольнити частково.

Виключити із актового запису № 34, складеного виконкомом Тур`я-Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області 22 листопада 2019 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.