Ухвала суду № 93174170, 26.11.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

права № 243/10270/20

Провадження № 2/243/3075/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Старовецький В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , особи, щодо яких вживаються заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», за участю третіх осіб приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у даній цивільній справі шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом № 30316 від 08.09.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 17029,85 гривень, що відкрито приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. з заробітної плати до завершення розгляду цивільної справи за даним позовом.

Заява мотивована тим, що до Управління економічного та інвестиційного розвитку Слов`янської міської ради, з яким позивач перебуває у трудових відносинах, приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Маткова М.В. направила копію постанови від 09.11.2020 року, у виконавчому провадженні № 63510702 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. З постанови приватного виконавця вбачається, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис № 30316 від 08.09.2020 року про стягнення з позивача заборгованості в розмірі 17 029,85 грн., стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд».

Позивач зазначає, що будь-яких коштів у ТОВ «ФК «Аланд» він не брав, жодних договорів із відповідачем не укладав, ні нотаріус, ні відповідач не повідомляли його про наявність заборгованості у сумі 17 029,85 грн., в зв`язку з чим йому не відомо, на якій підставі нотаріусом вчинено виконавчий напис. Нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності суми, що підлягає стягненню, та дотриманні відповідачем вимог закону щодо трирічного строку подання документів про вчинення виконавчого напису з часу настання права на звернення з вимогами.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступних висновків.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснює, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом,

заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

В матеріалах даної цивільної справи міститься постанова приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової М.В. від 05.11.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 63510702 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості у розмірі 17029,85 гривень. Крім того, міститься постанова приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової М.В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.11.2020 року по виконавчому провадженню № 63510702, якою звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 .

Наведене свідчить про наявність зв`язку між визначеними заходами до забезпечення позову в частині зупинення звернення стягнення за виконавчим написом, співмірність та адекватність таких заходів із заявленими вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданих заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів стягувача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, беручи до уваги те, що позивачем вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили, оскільки до закінчення розгляду даної справи приватним виконавцем можливо буде стягнуто з позивача грошові кошти.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2018 року по справі № 910/1040/18 виклав правову позицію, згідно якої застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом № 30316 від 08.09.2020 року, виданим приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 17029,85 гривень, що відкрито приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. з заробітної плати до завершення розгляду цивільної справи за даним позовом, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову, тому заява підлягає задоволенню.

Між тим, частиною 8 статті 153 ЦПК України встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Проте, в даному випадку суд не вбачає необхідності в зустрічному забезпеченні, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідач понесе збитки у зв`язку із заявою позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. 149-154 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , особи, щодо яких вживаються заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про забезпечення позову – задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом № 30316 від 08.09.2020 року, виданим приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 17029,85 гривень, що відкрито приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. з заробітної плати до завершення розгляду цивільної справи за даним позовом.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Cуддя

Слов`янського міськрайонного суду В.І.Старовецький