Рішення № 93173475, 26.11.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 264/7012/20

2-а/264/158/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2020 р. м. Маріуполь

Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Мирошниченка Ю.М., за участю секретаря судового засідання Прилепо Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції України в Дніпропетровській області з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить скасувати постанову від 12.10.2019 року про накладення на нього адміністративного стягнення за невиконання вимог дорожнього знаку «Рух ліворуч або праворуч», посилаючись на те, що жодного забороняючого знаку біля дороги встановлено не було, а постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення, інспектор не роз`яснив його права. Просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі. Надав відзив, у якому зазначив, що належним відповідачем є особа, яка склала оскаржувану постанову - інспектор СРПП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Лісовець Є.О., наполягав на правомірності оскаржуваного рішення, що ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин правопорушення, з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та іншими процесуальними джерелами, зазначеними в ст. 251 КУпАП.

Згідно з оскаржуваною постановою ОСОБА_1 12.10.2019 року о 21 годині 12 хвилині, керуючи автомобілем Kia Carens НОМЕР_1 у м. Кам`янське по вул. Сурська, буд. 146 не виконав вимоги дорожнього знаку 4.6 «Рух ліворуч або праворуч» та здійснив рух прямо та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою встановлено адміністративну відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Частиною першою статті 222 КпАП України визначено, що справи про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 122 КпАП України розглядають органи внутрішніх справ (Національна поліція) та накладають стягнення.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та іншими процесуальними джерелами, зазначеними в ст. 251 КУпАП.

Відповідно до п. 4 розділу 33 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), у порушенні вимог якого визнано винним позивача, наказовим знаком є , зокрема знак 4.6 «Рух праворуч або ліворуч».

За приписами ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, законодавцем передбачено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується. Це означає, що повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, з огляду на те, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, збираються та зберігається суб`єктом владних повноважень, ч. 3 ст. 79 КАС України зобов`язує саме відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, тому, жодними належними та допустимими доказами не доведено перед судом факту вчинення позивачем зазначеного у оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення.

Крім того, частиною 1 статті 268 КУпАП серед іншого передбачено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Статтею 279 КУпАП встановлено обов`язок посадової особи, що розглядає справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, роз`яснити особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки та заслухати пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Твердження позивача щодо порушення його процесуальних прав відповідачем не спростовані та в розумінні ст. 77 КАС України є достовірними.

Щодо твердження відповідача про те, що належним відповідачем є саме інспектор, який виніс оскаржувану постанову суд зауважує, що відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122.

При цьому, зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує того, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.

Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16 та від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17.

Пунктом 3 частини 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний, зокрема, має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи наведене, враховуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а також відсутні належні докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а тому заявлений позов підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн., який підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 121, 122, 123, 243-246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції України в Дніпропетровській області з приводу рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Постанову серії БАА № 181527 від 12.10.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Головного управління національної поліції України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40108866, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-А) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 420,40 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Першого адміністративного апеляційного суду через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.

Суддя: Ю. М. Мирошниченко