Ухвала суду № 93169146, 03.11.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4554/20

Провадження №: 4-с/755/91/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Миненко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за скаргою боржника ОСОБА_1 за участю приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича, Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання дій неправомірними, скасування висновку про визначення вартості об`єкта незалежної оцінки,

в с т а н о в и в :

заявник звернулася до суду зі скаргою за участю приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича, Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання дій неправомірними, скасування висновку про визначення вартості об`єкта незалежної оцінки. Свої вимоги мотивувала тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича перебуває виконавче провадження № 61279765 з примусового виконання виконавчого листа № 755/16092/15, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 06 липня 2018 року. Згідно висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки від 21 лютого 2020 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить у розмірі 73 711,25 доларів США. Заявник не згодна із зазначеним звітом, оскільки оцінка вартості майна проведена з порушенням вимог законодавства, а саме не було проведено огляд об`єкта дослідження внаслідок чого визначена вартість не відповідає дійсній ринковій вартості об`єкта дослідження. Крім того, дана квартира є єдиним житлом боржника та підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». У зв`язку з чим просить визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича щодо визначення вартості майна, а саме квартири АДРЕСА_1 ; скасувати висновок про вартість об`єкта незалежної оцінки, а саме квартири АДРЕСА_1 від 21 лютого 2020 року.

08 квітня 2020 року ухвалою суду поновлено пропущений ОСОБА_1 строк для звернення до суду із скаргою про скасування постанови про закриття виконавчого провадження, зобов`язання вчинити певні дії прийнято до свого провадження скаргу стягувача, прийнято до свого провадження скаргу боржника ОСОБА_1 за участю приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича, Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про поновлення строків звернення до суду, визнання дій неправомірними, скасування висновку про визначення вартості об`єкта незалежної оцінки та витребувано у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича (04201, вул. Полярна, 15, оф. 15, м. Київ) належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 61279765.

Крім того, 08 квітня 2020 року ухвалою суду у задоволенні боржника ОСОБА_1 про зупинення передачі майна на реалізацію відмовлено.

03 листопада 2020 року розгляд справи закінчено ухваленням ухвали по суті вимог.

Заявник в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. До суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець Вадим Валентинович та представник стягувача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича перебуває виконавче провадження № 61279765 з примусового виконання виконавчого листа № 755/16092/15, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 06 липня 2018 року (а.с. 78-224).

Згідно висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки від 21 лютого 2020 року, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить у розмірі 73 711,25 доларів США (а.с. 137-153).

Заявник просить визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича щодо визначення вартості майна, а саме квартири АДРЕСА_1 ; скасувати висновок про вартість об`єкта незалежної оцінки, а саме, квартири АДРЕСА_1 від 21 лютого 2020 року.

В обґрунтування скарги заявник зазначила, що оцінка вартості майна проведена з порушенням вимог законодавства, а саме, не було проведено огляд об`єкта дослідження внаслідок чого визначена вартість не відповідає дійсній ринковій вартості об`єкта дослідження.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець Вадим Валентинович скористався своїм правом подачі письмових заперечень щодо скарги, відповідно до яких заявлені вимоги не визнав повністю, оскільки при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна він діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Статтею 5 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені обов`язки і права державного виконавця, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Учасниками виконавчого провадження, зокрема, є виконавець, сторони, представники сторін, експерт, спеціаліст, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання (згідно із частиною першою статті 14 Закону про виконавче провадження).

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (частина перша статті 20 Закону про виконавче провадження).

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (абзац другий частини третьої статті 57 Закону про виконавче провадження).

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання (абзац третій частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон про оцінку майна).

Суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (частина перша статті 5 Закону про оцінку майна).

Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця (частина третя статті 20 Закону про виконавче провадження).

Оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності, зокрема, зобов`язані дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог Закону про оцінку майна та нормативно-правових актів з оцінки майна, забезпечувати об`єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об`єктивної оцінки у зв`язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають (згідно із статтею 13 Закону про оцінку майна).

Суб`єкти оціночної діяльності, зокрема, мають право залучати додатково у разі необхідності до участі у проведенні оцінки майна інших оцінювачів або інших фахівців, а також суб`єктів підприємницької діяльності (згідно із статтею 30 Закону про оцінку майна).

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (згідно із частиною першою статті 12 Закону про оцінку майна).

Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем (частина п`ята статті 20 Закону про виконавче провадження).

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем (абзац перший частини п`ятої статті 57 Закону про виконавче провадження).

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (частина перша статті 9 Закону про оцінку майна).

Національний стандарт № 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності (згідно із пунктом 1 Національного стандарту № 1).

Згідно з вищезазначеною статтею 12 Закону про оцінку майна та умовами абзацу сьомого пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна передбачає складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки. Пункти 56 та 57 Національного стандарту № 1 передбачають, що висновок про вартість об`єкта є складовою частиною такого звіту.

Звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (згідно із пунктом 59 Національного стандарту № 1). Висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (абзац третій пункту 60 Національного стандарту № 1).

Оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна згідно із законодавством (абзац перший пункту 55 Національного стандарту № 1).

Для оцінки майна (майнових прав) під час здійснення виконавчого провадження виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. У постанові про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання вид та характеристика майна, яке необхідно оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій. У постанові обов`язково зазначається попередження про відповідальність: експерту - за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження; суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання (оцінювачу) - за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна; перекладачу - за здійснення завідомо неправильного перекладу під час виконавчого провадження, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час виконавчого провадження (пункт 8 розділу 2 Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5).

Необ`єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки (абзац чотирнадцятий пункту 3 Національного стандарту № 1).

Неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування (абзац п`ятнадцятий пункту 3 Національного стандарту № 1).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Однак, заявником не надано суду належних та допустимих доказів, передбачених Національним стандартом № 1 необ`єктивної та неякісної (недостовірної) оцінки відповідного висновку про вартісмть об`єкта незалежної оцінки від 21 лютого 2020 року, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Крім того, заявник зазначила, що дана квартира є єдиним житлом боржника та підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Підпунктом 1 пункту першого Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року № 1304-VII, який набрав чинності 7 червня 2014 року, визначено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: 1) таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або 2) є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; 3) загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Зі змісту копії паспорту заявника вбачається, що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , однак заявником не надано суду належних та допустимих доказів, що спірна квартира використовується як місце його постійного проживання.

Тому за встановлених обставин суд приходить висновку про відмову у задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 за участю приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича, Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання дій неправомірними, скасування висновку про визначення вартості об`єкта незалежної оцінки повністю.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національними стандартами №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року, Національними стандартами № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 28 жовтня 2004 року, ст.ст. 260, 353, 447, 450, 451 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 за участю приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравець Вадима Валентиновича, Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання дій неправомірними, скасування висновку про визначення вартості об`єкта незалежної оцінки відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 05 листопада 2020 року.

Суддя Н.Є.Арапіна