Рішення № 93162395, 30.11.2020, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1376/20

Провадження № 2/565/615/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

30 листопада 2020 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Щур Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 12 849 грн. 74 коп. заборгованості згідно заяви № б/н від 29 липня 2013 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно до підписаної між позивачем та відповідачем заяви № б/н від 29 липня 2013 року відповідачу відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначено у довідці.

Відповідач належним чином зобов`язання по поверненню кредиту не виконує у зв`язку з чим, станом на 16 вересня 2020 року, утворилась заборгованість у розмірі 12 849 грн. 74 коп., з яких 7 525 грн. 20 коп. заборгованість за тілом кредиту, 2 629 грн. 64 коп. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 2 694 грн. 90 коп. пеня, яку банк просить суд стягнути з ОСОБА_1 та судові витрати.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб та про розгляд справи у відсутності позивача та клопотання про те, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, відзив на позову заяву не подав, заяв та клопотань від нього не надходило.

Враховуючи наведене вище, судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов наступних висновків.

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», про що зазначено у п. 2 Статуту Аакціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк».

29 липня 2013 року ОСОБА_1 підписав Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку для індивідуальних клієнтів, приватних підприємців та керівників корпоративних клієнтів.

У Анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, розміщеними на офіційному сайті Банку www.privatbank.com.ua.

З наданого банком розрахунку заборгованості убачається, що станом на 16 вересня 2020 року у відповідача виникла заборгованість перед банком у сумі 12 849 грн. 74 коп., з яких 7 525 грн. 20 коп. заборгованість за тілом кредиту, 2 629 грн. 64 коп. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, 2 694 грн. 90 коп. пеня.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Положеннями статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У Анкеті-заяві, яка підписана ОСОБА_1 , відсутні будь-які дані про тип картки, строк її дії, розмір відсотків за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, розміри пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту.

До позовної заяви банком додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CОNTRACT», «Універсальна GOLD», а також Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не підписані відповідачем.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», доданий позивачем до позовної заяви, не є належним доказом погоджених сторонами умов кредитного договору, оскільки, в ньому зазначена загальна інформація щодо усіх типів кредитних карт «Універсальна», та з нього неможливо встановити який вид кредитної картки та які тарифи були погоджені ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Тарифів та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Оскільки надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, не містять підпису відповідача, то їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 29 липня 2013 року, шляхом підписання анкети-заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).

Враховуючи, що у анкеті-заяві відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафу), суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 2 694 грн. 90 коп. пені.

Банк також просить стягнути з відповідача 2 629 грн. 64 коп. заборгованості за процентами згідно зі статтею 625 ЦК України.

Згідно із ч.1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника процентна ставка не зазначена, а проценти заявлені до стягнення у відповідності до ст. 625 ЦК України, нараховані не на підставі норм ЦК України, а згідно п.2.1.1.2.12 Умов та Правил надання банківський послуг, відповідно до яких клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна голд».

Судом встановлено, що умови договору, на які посилався позивач в обґрунтування своїх вимог про нарахування відсотків за прострочений кредит за ставкою 86,4% згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, не були погоджені позичальником, а тому не є частиною кредитного договору.

Укладений між сторонами кредитний договір від 29 липня 2013 у вигляді підписаної ОСОБА_1 анкети-заяви, не містить строку повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи, що строк повернення отриманих грошових коштів сторонами у анкеті-заяві не встановлено, зобов`язання з їх повернення виникає у відповідача протягом строку, визначеного законом, з дня пред`явлення позивачем вимоги.

Будь-які дані про те, що до пред`явлення позову у даній справі позивач звертався до ОСОБА_1 з вимогою про повернення кредитних коштів в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, банком не доведено прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, а відтак підстави для нарахування процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України на момент пред`явлення позову були відсутні.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в сумі 7 525 грн. 20 коп.у добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також враховуючи вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у сумі 7 525 грн. 20 коп.

Враховуючи положення ст.141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 141, 247, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 7 525 грн. 20 коп. (сім тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн. 20 коп. заборгованості.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1 231 (одна твісті тридцять одна) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовськиий міський суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення ухвалено та виготовлено 30 листопада 2020 року.

Суддя Г.В.Бренчук