Ухвала суду № 93160505, 28.11.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/5137/20

Провадження № 1-кп/361/745/20

28.11.2020

У Х В А Л А

28 листопада 2020 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

судді Селезньової Т.В.

при секретарі Мельниченко Я.І.,

за участю прокурорів Васечко В.В.,

Рула І.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

захисників Антоненко О.О.,

Тетері Л.М.,

потерпілих ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

представника потерпілого Моргуна В.І.,

перекладача Масовець О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари матеріали кримінального провадження № 12019110130002962 від 21 жовтня 2019 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Канібадам республіки Таджикістан, одружений, фізична особа підприємець, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин Російської федерації, уродженець республіки Дагестан, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , тимчасово проживав за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

31 липня 2020 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали кримінального провадження з додатками по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 застосований у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 28.11.2020.

Відповідно до п.20-5 Перехідних положень КПК України згідно Закону України від 13.04.2020, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Дане кримінальне провадження розглядається колегією у складі трьох суддів. На даний час через знаходження головуючого на лікарняному, не може бути зібрано колегію для вирішення питання щодо продовження обвинуваченим строку тримання під вартою. Тому питання про продовження строку тримання під вартою вирішується одним з членів колегії у відповідності до визначеного порядку.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 під вартою, яке обґрунтовує тим, що строк тримання під вартою закінчується, і розгляд справи не завершений, продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому під самим страхом тяжкості покарання у разі доведення їхньої вини можуть переховуватися від суду, а також можуть незаконно впливати на потерпілих, які дали свідчення проти них і про місце проживання яких обвинувачені знають, а також є ризик вчинення ними інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому вони обвинувачуються.

Потерпілий ОСОБА_4 і ОСОБА_3 і їх представник підтримали клопотання прокурора та просили продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою, висловились про наявні у них побоювання за своє життя і життя та здоров`я своїх рідних, і загрозу вважають реальною.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив обрати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, наприклад домашній арешт, послався на те, що не має наміру переховуватись від суду чи впливати на потерпілих, має постійне місце проживання, і у разі застосування домашнього арешту міг би жити у брата; вважає себе невинуватим і оговореним потерпілими, просив врахувати, що він є підприємцем, має сім,ю, трьох дітей, не судимий.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив у клопотанні відмовити, просив врахувати, що не судимий, проживає з дядею і бабою, не має наміру переховуватись від суду чи впливати на потерпілих чи вчиняти інші кримінальні правопорушення, вважає недоведені названі прокурором ризики.

Захисники обвинувачених Кіптенко М.В., Добраниця В.М., Купрієнко В.М., Николенко Р.С. (захисник обвинуваченого ОСОБА_6 ) які раніше приймали участь у кримінальному провадженні, отримали копії клопотань прокурора 26.11.2020, у судове засідання 27.11.2020 з,явились, захисником був заявлений відвід судді, що розглядає дані клопотання, після розгляду іншим суддею заявленого відводу залишили приміщення суду, не повідомивши про причини своєї відсутності, що стало підставою для залучення інших захисників на одну процесуальну дію за дорученням. Після оголошеної для цього перерви станом на час розгляду клопотання не з,явились.

Захисниками до початку судового засідання не подано будь-яких документів, які б стосувались розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_1 . Антоненко О.О. заперечувала проти клопотання прокурора, вважає, що недоведені ризики, вказані прокурором, не долучено доказів на підтвердження ризиків, підозра необгрунтована, і відсутні підстави для утримання обвинуваченого під вартою, просила врахувати дані про особу обвинуваченого, не судимого, такого, що має постійне місце проживання і сім,ю. Просила врахувати порушення прокурором вимог закону щодо строку подання відповідного клопотання до суду в умовах карантину.

Захисник ОСОБА_2 Тетера Л.М. заперечувала проти клопотання прокурора, вважає, що недоведені ризики, вказані прокурором, і відсутні підстави для утримання обвинуваченого під вартою, просила врахувати дані про особу обвинуваченого, не судимого, такого, що має постійне місце проживання і сім,ю.

Відповідно до приписів частини 3 статті 331 КПК України суд у разі відкладення розгляду справи зобов`язаний вирішити питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене.

В даному випадку судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню не завершений і очевидним є його не завершення до дати закінчення строку тримання обвинувачених під вартою.

Розглядаючи клопотання прокурора та вирішуючи питання про доцільність продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, суд враховує наступне:

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує наявність обгрунтованої підозри, тяжкість обвинувачення, дані про особу обвинуваченого, в тому числі його вік та стан здоров,я, сімейний стан; суд враховує, що продовжують існувати ризики, зазначені в пунктах 1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений у разі знаходження не під вартою під страхом тяжкості покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим, може ухилитись та переховуватись від суду, а наявні у нього соціальні зв`язки не є достатньо стримуючими для виключення ризику ухилення від суду; також у разі знаходження не під вартою обвинувачений зможе незаконно впливати на потерпілих у цьому кримінальному провадженні , які висловили побоювання за своє життя та життя рідних.

Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує наявність обгрунтованої підозри, тяжкість обвинувачення, дані про особу обвинуваченого, в тому числі його вік та стан здоров,я, сімейний стан; суд враховує, що продовжують існувати ризики, зазначені в пунктах 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений у разі знаходження не під вартою під страхом тяжкості покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим, може ухилитись та переховуватись від суду, а наявні у нього соціальні зв`язки не є достатньо стримуючими для виключення ризику ухилення від суду; також у разі знаходження не під вартою обвинувачений зможе незаконно впливати на потерпілих у цьому кримінальному провадженні , які висловили побоювання за своє життя та життя рідних.

Враховуючи обгрунтовану підозру, тяжкість обвинувачення, наявні ризики, суд вважає, що лише застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ефективно запобігатиме наявним ризикам і є доцільним, і що обрання відносно обвинувачених більш м,якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить виконання обвинуваченими їхніх процесуальних обов`язків під час судового розгляду та не забезпечить вказані ризики, які існують з великим ступенем ймовірності.

Продовжуючи обвинуваченим строк тримання під вартою, суд виходить також і з того, що судовим рішенням з даного питання має бути забезпечена не лише повага щодо особистої свободи обвинувачених , але і мають бути забезпечені високі стандарти охорони загальносуспільних інтересів (рішення у справі Європейського Суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції»). Тримання обвинувачених під вартою у даному кримінальному провадженні є виправданим.

Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини, висловлену у своєму рішенні від 10.02.2011р. у справі «Харченко проти України», згідно якої тримання під вартою може бути виправданим за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканості, а також у рішенні від 20.05.2010р. у справі « Москаленко проти України», де Європейський Суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду.

В рішенні № 7-р/2019 від 25.06.2019 Конституційний Суд України дійшов висновку, що право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене на підставах та в порядку, визначених законами України; обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканість має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина виключно на підставі вмотивованого рішення суду.

Суд виходить з того, що на даній стадії і при вирішенні даного питання суд не робить висновків щодо доведеності вини і події кримінального правопорушення, тому посилання обвинувачених на їхню невинуватість за даним обвинуваченням, на даній стадії не береться до уваги, оскільки існує обґрунтована підозра.

Таким чином, клопотання прокурора підлягає задоволенню, і є підстави для продовження кожному обвинуваченому строку тримання під вартою у межах, визначених законом - на 60 діб.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України підстави для визначення розміру застави у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 177-178, 183, 197 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - на 60 діб, до 26 січня 2021 року з утриманням їх у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - на 60 діб , до 26 січня 2021 року з утриманням їх у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення, обвинуваченими - з дня вручення копії ухвали. .

Суддя Селезньова Т.В.