Рішення № 93159745, 27.11.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5266/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

23 вересня 2020 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби з безпеки на транспорті (далі-відповідач-1), Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (далі-відповідач-2) про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрнсбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №186986 від 18.08.2020.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані неправомірністю постанови Управління Укртрнсбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №186986 від 18.08.2020 з огляду на порушення процедури проведення габаритно-вагового контролю, неврахування особливих властивостей вантажу, що перевозився та відсутність належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу. Позивач акцентувала увагу на тому, що одиницею вимірювання осьового навантаження згідно з формами акта та довідки є тонни, у той же час посадовою особою Укртрансбезпеки помилково зазначені фактичні параметри осьового навантаження в інших одиницях вимірювання. Крім того, посадовими особами Укртрансбезпеки при здійсненні габаритно-вагового контролю не враховані властивості вантажу, який перевозився позивачем, а саме: "шрот соняшниковий", що є сипучим вантажем, який може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. Зазначала, що зважування транспортного засобу позивача здійснювалося з порушенням встановлених у підпункті 2 пункту 2 Порядку №879 вимог за відсутності відповідної методики, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, внаслідок чого виникають обґрунтовані сумніви у достовірності результатів проведеного габаритно-вагового контролю автомобіля позивача. Звертала увагу на тому, що ані у довідці, ані в акті посадовими особами Укртрансбезпеки не зазначено ідентифікаційних реквізитів зважувального обладнання, що використовувалося під час проведення габаритно-вагового контролю автомобіля позивача, що не дозволяє перевірити чи перебувало таке обладнання у робочому стані. Також, наголошувала на тому, що будь-яких листів від відповідача-1 з повідомленням часу та місця розгляду справи позивач не отримувала, внаслідок чого об`єктивно не могла реалізувати своє право бути присутньою під час розгляду справи.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

08.10.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.27-32/, в якому представник Укртрансбезпеки заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. Зазначав, що 24.06.2020 при проведенні рейдової перевірки інспекторами Укртрансбезпеки перевірено транспортний засіб марки ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , та виявлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а саме, навантаження на одиночну вісь склала 12,4 т при допустимих 11 т. Наголошував, що зважування транспортного засобу проводилося на повіреному автоматичному приладі для зважування дорожніх транспортних засобів, який відповідає свідоцтву про повірку, чинному до 20.02.2021. Вказував, що за результатами розгляду справи про порушення, за умови належного повідомлення суб`єкта господарювання про дату, час та місце розгляду справи, винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №186986 від 18.08.2020 за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та відповідно до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Вважає, що Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с.21-22/.

27.10.2020 судом одержано відповідь на відзив /а.с.58-61/, в якій позивач посилався на ті ж обставини, що викладені у позовній заяві.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у завах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (РНОКПП НОМЕР_2 ), номер запису у Єдиному державному реєстрі фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.11.2018 №25780000000002210, основний діяльності - вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.51) /а.с.68-71/.

05.06.2020 між ОСОБА_1 (орендар) та ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) укладено договір оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) №1/ОР (далі-Договір), згідно з підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 якого предметом договору є автомобіль марки ДАФ, НОМЕР_1 , 2006 рік випуску, колір зелений номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_4 видане 11.05.2018 сервісним центром №5346 та напівпричіп самоскид REISCH, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 1998 рік випуску, колір синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_7 видане 17.05.2018 сервісним центром №5344 /а.с.14/.

Згідно з товарно-транспортною накладною №85 від 24.06.2020 ФОП ОСОБА_1 здійснювала перевезення вантажу "шрот соняшниковий" 39,900 т насипом /а.с.15/.

24.06.2020 о 15:18 на а/д Р-03 під`їзд до а/д М03 км 4+100, на підставі направлення на рейдову перевірку від 18.06.2020 №000198 /а.с. 36/ та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 22.06.2020 по 28.06.2020 /а.с. 37/, інспекторами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Погорілим Є.І. та Стоцьким Р.М. проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки ДАФ, ДНЗ НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , під час якої встановлено порушення надання послуг з вантажних перевезень згідно з ТТН №85 від 24.06.2020, що оформлено актом № 235858 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.06.2020 /а.с. 34/. Акт надано на ознайомлення водію ОСОБА_3 , який з актом ознайомлений, але від підпису та надання пояснень відмовився, про що зроблено відповідний запис в акті.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю в ході рейдової перевірки складено акт № 024605 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 24.06.2020 /а.с.45/, довідку № 048113 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 24.06.2020 /а.с. 44/, в яких зафіксовано результати вагового контролю (навантаження на осі: 1) 6760, 2) 12400, 3) 6580, 4) 7220, 5) 6980, повна маса транспортного засобу 39,94 т), розрахунок №024605 від 24.06.2020 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до ТТН №85 від 24.06.2020 /а.с. 43/.

Із талону зважування № 07039 від 24.06.2020 /а.с. 46/ слідує, що зважування транспортного засобу з номерними знаками спереду НОМЕР_1 здійснювалося на ваговому комплексі, що належить КП "Центр організація дорожнього руху" о 15:18 24.06.2020. При цьому зафіксовано результати вагового контролю (навантаження на осі): 1) 6,760 т, 2) 12,400 т, 3) 6,580 т, 4) 7,220 т, 5) 6,980 т, повна маса транспортного засобу 39,940 т.

Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П40М10105220, виданого ДП "Київоблстандартметрологія" Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 20.02.2020, чинного до 20.02.2021, підтверджено відповідність вагів автомобільних тензометричних типу "Лахта - У "СВ-80000А/18" зав. №1217, виробник ТОВ "Метровес", власник - КП "Київдорсервіс". За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) відповідає вимогам ДСТУ EN 45501:2017 та експлуатаційної документації фірми-виробника, діапазон зважування: НГЗ=80000 кг, НмГЗ=400 кг, ціна поділки - 20 кг, похибка =20 кг /а.с.47/.

Суд враховує, що рішенням IV сесії VIII скликання Київської міської ради від 23.03.2017 №21/2243 "Про перейменування комунального підприємства "Київдорсервіс" комунальне підприємство "Київдорсервіс" перейменовано у комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху".

Управлінням Укртранбезпеки у Полтавській області 12.08.2020 за вих. № 60302/33/24-20 надіслано на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 18.08.2020 з 10.00 до 12.00 /а.с.35/, яке отримано позивачем 14.08.2020, про що свідчить список №3135 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та інформація з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" (трекер пошуку 3600807914829) /а.с.41-42, 48/.

18.08.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 186986, якою за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до ОСОБА_1 за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачено абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано штраф у розмірі 17 000 грн /а.с. 33/.

Копію постанови надіслано на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) листом від 20.08.2020 № 63191/33/24-20 /а.с. 38-40/.

ОСОБА_1 , вважаючи постанову Управління Укртрнсбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №186986 від 18.08.2020 протиправною, звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту врегульовані Законом України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року № 2344-III (надалі - Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до частини 7 статті 6 Закону № 2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11 лютого 2015 року /далі Положення №103/, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно із пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно Додатку 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області.

В силу положень частин 14 та 17 статті 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктами 2, 3 та 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (надалі - Порядок № 1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Пунктом 12 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

За змістом пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Згідно з пунктом 19 Порядку №1567 рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

Пунктами 20 та 21 Порядку № 1567 передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Необхідно зазначити, що відповідно до положень частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30, також визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно із пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування врегульовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою КМУ від 27 червня 2007 р. № 879 (надалі - Порядок № 879).

За визначенням пп. 2, 3 п. 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (пункт 3 Порядку № 879).

Пунктом 4 Порядку №879 визначено, що робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування.

За змістом пунктів 12, 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Згідно з приписами підпункту 2 пункту 5 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за №1171/29301, пересувний пункт повинен бути укомплектований таким технічним обладнанням, зокрема, комплектом пересувних автомобільних ваг для осьового зважування транспортних засобів у русі, до складу якого входять дві вагові платформи, ваговий індикатор у футлярі та чотири вирівнювальні доріжки.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Згідно з пунктом 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд).

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ визначено перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Згідно із частиною 4 статті 48 Закону № 2344-ІІІ у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно із абз. 15 статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому за визначенням статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

За змістом пунктів 25, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Аналіз викладених норм законодавства свідчить, що державний контроль на транспорті здійснюється органами Укртрансбезпеки шляхом проведення планових, позапланових, рейдових перевірок, а також здійснення габаритно-вагового контролю, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів великовагових та великогабаритних транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу визначена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Як встановлено судом, Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 186986 від 18.08.2020, якою до ОСОБА_1 за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачено абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано штраф у розмірі 17 000 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

Факт перевищення транспортним засобом перевізника нормативних вагових параметрів щодо осьового навантаження зафіксовано в акті № 024605 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 24.06.2020 /а.с.45/, довідці № 048113 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 24.06.2020 /а.с. 44/, розрахунку №024605 від 24.06.2020 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до ТТН №85 від 24.06.2020 /а.с. 43/, талоні зважування № 07039 від 24.06.2020 /а.с. 46/. Вказаними документами підтверджено, що навантаження на одиночну вісь транспортного засобу склало 12400 кг (12,400 т), за дозволеного 11 т, внаслідок чого перевищено вагові параметри на 12,73 %.

Стосовно доводів позивача про те, що предметом перевезення був сипучий вантаж (шрот соняшниковий), який є рухомим під час руху транспортного засобу, а тому його маса є несталою в різних точках автомобіля, то суд зазначає таке.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2014 №363 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" (надалі також - Правила перевезення) на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані.

Відповідно до підпунктів 8.14-8.15 Глави 8 Правил перевезення навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно із пунктом 12.1 Глави 12 Правил перевезення при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 Глави 12 вказаних Правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Згідно із пунктом 8.20 Глави 8 зазначених правил водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Аналіз пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, свідчить, що встановлено обмеження на перевезення вантажу, маса якого і розподіл навантаження на осі перевищує величину, визначену технічною характеристикою автомобіля, а також заборону на рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т у разі перевезення вантажів автомобільними дорогами. Таким чином, перевізник повинен дотримуватись і технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на вісь більше 11 т.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху

Подібні висновки викладені у рішенні Верховного суду від 19 квітня 2018 року у справі № 814/1461/16.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Таким чином, суд вважає, що доводи позивача щодо сипучості вантажу і неможливості забезпечення його сталості в різних точках автомобіля, є безпідставними.

Також, суд критично оцінює посилання позивача на те, що в акті № 024605 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 24.06.2020 /а.с.45/ та довідці № 048113 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 24.06.2020 /а.с. 44/, зафіксовано результати вагового контролю (навантаження на осі) не в тоннах, а у кілограмах, оскільки зазначення навантаження на осі у інших математичних одиницях не спростовує факту наявності перевищень допустимих нормативних вагових параметрів на одиничну вісь на 1,4 т (12,73 %). Крім того, з талону зважування № 07039 від 24.06.2020 /а.с. 46/ слідує, що результати вагового контролю (навантаження на осі) визначені у тоннах.

Щодо посилань позивача на те, що в акті № 024605 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 24.06.2020 /а.с.45/ та довідці № 048113 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 24.06.2020 /а.с. 44/ не зазначено ідентифікуючих реквізитів зважувального обладнання, що використовувалося під час проведення габаритно-вагового контролю, суд зауважує, що нормами чинного законодавства не встановлено вимог щодо зазначення таких реквізитів у відповідних документах. Суд бере до уваги, що на підтвердження утримання зважувального обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю у робочому стані представником відповідача надано до суду копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П40М10105220, виданого ДП "Київоблстандартметрологія" Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 20.02.2020, чинного до 20.02.2021, підтверджено відповідність вагів автомобільних тензометричиних тип "Лахта - У "СВ-80000А/18" зав. №1217, виробник ТОВ "Метровес", власник - КП "Київдорсервіс". За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) відповідає вимогам ДСТУ EN 45501:2017 та експлуатаційної документації фірми-виробника, діапазон зважування: НГЗ=80000 кг, НмГЗ=400 кг, ціна поділки - 20 кг, похибка =20 кг /а.с.47/.

Також, з талону зважування № 07039 від 24.06.2020 /а.с. 46/ суд вбачає, що зважування транспортного засобу проведено КП "Центр організації дорожнього руху" (до переймування - КП "Київдорсервіс"), якому належить зважувальне обладнання, щодо якого проведено періодичну повірку.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт несправності вагового обладнання, на якому здійснювався габаритно-ваговий контроль, істотних технічних дефектів приладу, що впливали на результати проведення такого контролю, або доказів зважування транспортного засобу іншим зважувальним обладнанням, ніж тим, щодо якого відповідачем надано свідоцтво про повірку .

Отже, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що у акті та довідці відсутні ідентифікаційні реквізити зважувального обладнання, що використовувалося під час проведення габаритно-вагового контролю автомобіля позивача, що не дозволяє перевірити чи перебувало таке обладнання у робочому стані.

Суд відхиляє також доводи позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови з посиланням на відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону №3353-XII, статті 33 Закону України від 08.09.2005 № 2862-IV "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач при здійсненні габаритно - вагового контролю.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671 скасовано п. 19 Порядку № 879, який передбачав, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права зроблено Верховним Судом у постановах від 21.09.2018 у справі №804/5296/17, від 09.08.2019 у справі №817/1051/16.

Посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, містить лише пп. 2 п. 2 Порядку № 879, який дає визначення поняттю "вимірювання (зважування)".

Водночас суд зауважує, що відсутність такої методики не є підставою для невнесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.07.2019 року у справі № 819/1381/16.

Крім того, вищевказаними правовими нормами не передбачено можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.

Слід зауважити, що шрот є подільним вантажем, який у даному випадку перевозився насипом, без тари та не в контейнері.

Разом з тим, при виконанні перевезень в контейнерах унеможливлюється нерівномірність розподілу завантаження вантажу по транспортному обладнанню.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року у справі №814/1460/16.

Також, переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси до 40 т, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Також, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що її не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, оскільки матеріалами справи підтверджено факт отримання нею 14.08.2020 повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт за вих. № 60302/33/24-20 /а.с.35/, а неявка уповноваженої особи суб`єкта господарювання не перешкоджає розгляд справи за її відсутності.

З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що позивачем не було доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності, натомість відповідачем подано належні і достатні докази на підтвердження правомірності оспорюваного рішення.

Беручи до уваги встановлене порушення, передбачене статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (перевищення вагових параметрів (навантаження на одну вісь) більш на 12,73 % за відсутності відповідного дозволу), Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт правомірно, на підставі абзацу 15 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 грн.

Отже, постанова Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №186986 від 18.08.2020 прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, а тому є правомірною.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135, ідентифікаційний код 39816845), Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (вул. Європейська,155, м. Полтава, Полтавська область, 36008) про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України .

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол