Ухвала суду № 93158501, 24.11.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 листопада 2020 рокум. Ужгород№ 400/2632/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Ватлін Т.В.

за участі представника

відповідача: Радь О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та відкрити провадження у даній адміністративній справі, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 листопада 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвала в повному обсязі складена 30 листопада 2020 року.

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (далі – відповідач, ГУ ДМС у Закарпатській області) про визнання протиправним та скасування Рішення № 1 про заборону в`їзду в Україну від 19.08.2019 року строком на 5 років прийнятого начальником управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області відносно громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 року матеріали адміністративної справи № 400/2632/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним - передано до Закарпатського окружного адміністративного суду для розгляду за предметною підсудністю.

Ухвалою судді Рейті С.І. від 14.09.2020 року дану адміністративну справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позовні вимоги в даній адміністративній справі обгрунтовані тим, що 10.04.2018 року начальником відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУДМС України в Закарпатській області Шкиртою А.В. прийнято рішення про примусове повернення з України ОСОБА_2 , яке затверджено першим заступником начальника Головного управління ДМС України в Закарпатській області Бердарем О.М. та роз`яснено відповідачу, про зобов`язання покинути територію України у термін до 20.04.2018 року. З метою здійснення контролю за фактичним виконанням рішення про примусове повернення, працівниками Головного управління 23.04.2018 року встановлено, що відповідно до бази даних підсистеми "Аркан-ДМС", у вказаний термін територію України відповідач не покинув.

Згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 року у справі № 308/1569/19 (857/2617/19), суд апеляційної інстанції постановив: затримати громадянина Вірменії ОСОБА_2 , з метою забезпечення його видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні вказаного іноземця (копія рішення додається).

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.03.2019 року (справа № 308/1568/19) вирішено примусово видворити громадянина Вірменії ОСОБА_2 / ОСОБА_3 / за межі території України.

19.08.2019 року Головним управлінням ДМС в Закарпатській області прийнято рішення №1 про заборону в`їзду в Україну громадянину Вірменії ОСОБА_2 , строком на 5 років. 30.08.2019 року ОСОБА_2 видворено за межі України.

30.09.2019 року позивач був документований паспортом громадянина Республіки Вірменія серії НОМЕР_1 на ОСОБА_4 (при отриманні паспорту було змінено ім`я з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 ). Стверджує, що оскільки при видворенні до Республіки Вірменія у позивача не було інформації про заборону в`їзду на територію України, то 07.10.2019 року, через пункт пропуску Платонове, користуючись документами громадянина Вірменії, на законних підставах заїхав на територію України.

28.04.2020 року, в ході реалізації оперативної інформації співробітниками Управління стратегічних розслідувань Національної поліції України Департаменту стратегічних розслідувань у Закарпатській області виявлено громадянина Вірменії ОСОБА_2 . Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.04.2020 року (справа № 473/1340/20) частково задоволено позов управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про затримання позивача з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України. На виконання вказаного рішення, позивача було затримано та поміщено до Державної установи "Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні" строком на 6 місяців з метою подальшого примусового видворення за межі території України.

Позивач звертає увагу на те, що процедура заборони в`їзду в Україну не є наслідком примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України. Видворення іноземця (особи без громадянства) супроводжується забороною його в`їзду на територію України тільки у випадку, коли орган внутрішніх справ або орган охорони державного кордону прийме про це окреме рішення.

Разом тим спірне рішення, на думку позивача, прийняте без врахування того, що рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 16.11.2018 року (справа № 663/1929/17) було встановлено що з 12.04.1990 року по 01.07.1997 року позивач був зареєстрований та проживав на території Михайлівської сільської ради Скадовського району Херсонської області, а з 1997 року – в м. Скадовську Херсонської області, з 2001 по 2010 рік відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби, що підтверджується відповідними довідками та копією домової книги для прописки громадян, а також довідкою про звільнення. Крім того, відповідно до довідки Посольства Республіки Вірменія в Україні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортом громадянина Вірменії не документований.

Так, обставини викладені в рішенні № 1 від 19.08.2019 року про те, що позивач не мав постійного місця проживання в Україні, не звертався до органів ДМС про надання громадянства України не обгрунтовані.

Більше того, на час примусового видворення позивача до Республіки Вірменія станом на 30.08.2019 року, про спірне рішення позивача ніхто не повідомляв і з ним не ознайомлював. Відмітки про заборону в`їзду в Україну, як передбачено вимогами Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, у паспортному документі іноземця (в даному випадку свідоцтві на повернення № 00384053 виданого Посольством/консульством Республіки Вірменії в Києві 12.08.2019 року зі строком дії до 12.09.2019 року) – не має.

Відтак, вважає спірне рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого, вважає, що пред`явлені позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з того, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 22.03.2019 року у справі № 308/1568/19, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2019 року задоволено вимоги про примусове видворення громадянина Вірменії ОСОБА_2 за межі території України. 30.08.2019 року громадянина Вірменії ОСОБА_2 видворено за межі України.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземцям та особам без громадянства, зазначеним у цій статті, забороняється подальший в`їзд в Україну строком на п`ять років. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення та додається до строку заборони в`їзду в Україну, який особа мала до цього. На підставі викладеного, 19.08.2019 року ГУ ДМС України в Закарпатській області прийнято рішення № 1 про заборону в`їзду на територію України громадянину Республіки Вірменії ОСОБА_2 строком на 5 років.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність витребування додаткових доказів, з огляду на що, зазначає наступне.

Як встановлено судом, рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.04.2020 року (справа № 473/1340/20) частково задоволено позов управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про затримання позивача з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України. На виконання вказаного рішення, позивача було затримано та поміщено до Державної установи "Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні" строком на 6 місяців з метою подальшого примусового видворення за межі території України.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутня належним чином засвідчена копія рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.04.2020 року з відміткою суду про набрання законної сили, та суд зазначає про необхідність його витребування.

Крім того, як зазначає позивач у позовній заяві, на час його примусового видворення до Республіки Вірменія станом на 30.08.2019 року, про спірне рішення позивача ніхто не повідомляв і з ним не ознайомлював. Відмітки про заборону в`їзду в Україну, як передбачено вимогами Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, у паспортному документі іноземця (в даному випадку свідоцтві на повернення № 00384053 виданого Посольством/консульством Республіки Вірменії в Києві 12.08.2019 року зі строком дії до 12.09.2019 року) – не має.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23.04.2012 року № 353/271/150 затверджено Інструкцію про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства (в редакції станом на 22.01.2018 року, час виникнення спірних правовідносин).

Ця Інструкція визначає порядок дій посадових осіб Державної міграційної служби України, її територіальних органів і територіальних підрозділів (далі - органи ДМС), органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України (далі - СБУ) під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства (далі - іноземці), їх ідентифікації і вжиття заходів з безпосереднього примусового повернення, поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - ПТПІ), а також під час прийняття рішень про продовження строку затримання.

Відповідно до розділу VII вказаної Інструкції, примусове видворення іноземця здійснює орган або підрозділ, за позовом якого адміністративний суд виніс рішення про примусове видворення. Начальник (заступник начальника) органу ДМС, органу охорони державного кордону, яким ініційовано прийняття такого рішення, здійснює контроль за підготовкою та фактичним виконанням примусового видворення, зокрема, уточнює дані щодо прийнятого рішення про примусове повернення або примусове видворення та заходів для його реалізації; перевіряє повноту та якість виконання заходів, передбачених розділами II, III цієї Інструкції та пунктами 3 - 6, 8, 9, 11, 16 цього розділу.

Розділом ІІ вказаної Інструкції встановлено, що рішення про примусове повернення оголошується іноземцю протягом 72 годин з дати його ухвалення, за винятком випадків, коли місцезнаходження іноземця не встановлено, в присутності перекладача та/або законного представника (на вимогу особи) під підпис та обліковується посадовою особою органу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ, яка уповноважена складати документи для примусового повернення, у журналі обліку прийнятих рішень про примусове повернення та видворення з України іноземців та осіб без громадянства.

У разі відмови іноземця від особистого підпису в рішенні про примусове повернення посадова особа робить про це запис у рішенні про примусове повернення в присутності двох свідків.

У рішенні про примусове повернення зазначається строк, упродовж якого іноземець зобов`язаний виїхати з України, який не має перевищувати 30 днів з дня прийняття такого рішення.

Якщо рішення про примусове повернення супроводжується забороною в`їзду в Україну, у паспортному документі іноземця проставляється відмітка про заборону в`їзду.

Так, як стверджує позивач, станом на момент його видворення йому не було відомо про спірне рішення, також, в його паспортному документі відсутня відмітка про заборону в`їзду на територію України.

Враховуючи викладене, з метою встановлення даних обставин, суд вважає за необхідне витребувати вказані відомості у Державної прикордонної служби України.

Разом з тим, як встановлено судом, у 2014 році позивач звернувся до Скадовського районного сектору УДМС України у Херсонській області з заявою про встановлення належності до громадянства України, до якої долучив пакет документів на підтвердження факту проживання на території України з 1990 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 року задоволено позовні вимоги позивача про визнання неправомірним та скасування рішення управління Державної міграційної служби України у Херсонській області, викладене в листі від 26.06.2014 року № М-135, про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 щодо встановлення належності до громадянства України та зобов`язання управління Державної міграційної служби України у Херсонській області задовольнити заяву ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо встановлення належності до громадянства України.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 року – змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції: "Визнати неправомірним та скасувати рішення управління Державної міграційної служби України у Херсонській області, викладене в листі від 26.06.2014 року № М-135, про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 щодо встановлення належності до громадянства України. Зобов`язати управління Державної міграційної служби України у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо встановлення належності до громадянства України."

З метою об`єктивного розгляду даної адміністративної справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування в управління Державної міграційної служби України у Херсонській області інформації щодо результатів повторного розгляду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо встановлення належності до громадянства України на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 1 ст. 80 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 7 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на території України, та згідно п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України - обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства. Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Крім того, невиконання судового рішення без поважних причин є підставою для притягнення до відповідальності (в тому числі, кримінальної) в порядку, передбаченому законодавством.

Керуючись ст. ст. 14, 80, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Витребувати у Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області належним чином завірену копію рішення від 30.04.2020 року у справі № 473/1340/20 з відміткою про набрання законної сили.

2. Витребувати у Державної прикордонної служби відомості про ознайомлення ОСОБА_1 із Рішенням № 1 про заборону в`їзду в Україну від 19.08.2019 року строком на 5 років прийнятого начальником управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області у журналі обліку прийнятих рішень про примусове повернення та видворення з України іноземців та осіб без громадянства, а також проставлення відмітки про заборону в`їзду на територію України.

3. Витребувати в управління Державної міграційної служби України у Херсонській області інформації щодо результатів повторного розгляду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо встановлення належності до громадянства України на підставі рішення суду.

4. Витребувані докази надіслати до Закарпатського окружного адміністративного суду (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 30) у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.

5. Оголосити перерву у розгляді даної адміністративної справи до 22 грудня 2020 року.

6. Призначити розгляд адміністративної справи в судовому засіданні 22 грудня 2020 року о 09:00 год. в залі судових засідань Закарпатського окружного адміністративного суду за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, 30.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Рейті