Ухвала суду № 93158500, 20.11.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення частини позовних вимог без розгляду

20 листопада 2020 рокум. Ужгород№ 308/13412/16-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання – Кустрьо В.М.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ;

відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України Закарпатської області – представник – Міськова Наталія Василівна;

відповідач – Управління Держпраці у Закарпатській області – представник – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) та Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 16, код ЄДРПОУ 39795035), в якому, з урахуванням уточнень, просила: "1. Визнати неправомірними дії Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді щодо відмови включення суми індексації заробітної плати у розмірі 7957-58 грн, матеріальної допомоги на оздоровлення 4308 грн, всього 12265-58 грн у суму заробітної плати для визначення розміру пенсії та проведення її перерахунку і виплати з 01.12.2011 р. 2. Визнати протиправними дії управління Держпраці у Закарпатській області щодо відмови включення для перерахунку пенсії як непрацюючому державному службовцю на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", інших складових заробітної плати (премії, надбавки) та зобов`язати видати таку довідку за формою, яка діяла на час виникнення права на перерахунок відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 4 вересня 2013 року № 15-1 з включенням вищенаведених складових заробітної плати; 3. Зобов`язати Ужгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді провести перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів". 4. Стягнути з Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області судовий збір у розмірі 1102,40 грн. 5. Стягнути з управління Держпраці у Закарпатській області судовий збір в розмірі 640,00 грн.".

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 9 серпня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено (Т. 1 а.с.а.с. 182-187).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року апеляційну скаргу управління Держпраці у Закарпатській області залишено без задоволення, а апеляційну скаргу Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області задоволено частково (Т. 1 а.с.а.с. 233-238).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року касаційні скарги Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області та управління Держпраці у Закарпатській області задовольнити частково. Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 9 серпня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року скасовано. Справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області та управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (Т. 2 а.с.а.с. 68-76).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11 вересня 2019 року у даній справі було замінено відповідача – Ужгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Т. 2 а.с.а.с. 94, 95).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 18 червня 2020 року справу № 308/13412/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – передано на розгляд за підсудністю до Закарпатського окружного адміністративного суду (Т. 2 а.с.а.с. 108, 109).

21 липня 2020 року вказана справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Внаслідок автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Гаврилко С.Є..

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Вказаною ухвалою постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України (у редакції з 15 грудня 2017 року), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні за змістом норми містила стаття 99 КАС (у редакції до 15 грудня 2017 року) на час звернення позивача із позовом до суду.

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).

Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 816/1630/17 і врахована судом.

В обґрунтування пропуску строку звернення до суду позивач вказує, що порушення є триваючим і виникло з дня подання нею заяви про призначення пенсії, так як її обчислення проведено відповідачем всупереч статті 46 Конституції України, статті 37 Закону "Про державну службу" № 3723. А саме, не включено в суму заробітної плати для обчислення пенсії нараховані види заробітної плати такі як індексація і матеріальна допомога на загальну суму 12039 грн за 24 місяці перед зверненням за призначенням пенсії, що призвело до зменшення суми на 501 грн. Також позивач зазначає, що про невключення всіх складових заробітної плати дізналася під час ознайомлення із пенсійною справою (заява від 12 грудня 2016 року знаходиться у матеріалах справи) звіривши дані про нараховані суми заробітної плати і утримання з них страхових та єдиного внесків, згідно довідки наданої управлінням Держпраці у Закарпатській області 08 листопада 2016 року № 07-09/154. Після виявлення цих фактів звернулася до відповідача із заявою, проте у відповіді на звернення 21 грудня 2016 року № 02/Б-264 отримала відмову у включенні всіх складових заробітної плати, а саме Індексації, матеріальної допомоги з мотивацією, що постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 включення даних виплат не передбачено. Тому, у строк встановлений на той час чинними правовими нормам, а саме статтею 99 КАС позивач і звернулася до Ужгородського міськрайоннного суду за захистом порушеного права 21 грудня 2016 року, тобто в межах строку звернення до суду.

При з`ясуванні питання щодо подачі адміністративного позову в межах строку звернення, суд має встановити день коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Отже, суд вважає, що саме із січня 2012 року, місяць у якому позивачем було отримано пенсію, яку призначено у грудні 2011 року позивач, зокрема, повинен був дізнатися про порушення свого права, оскільки, як сам зазначає у відповіді на відзив (Т. 2 а.с.а.с. 135-140) розмір її пенсії був на 501 грн меншим.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача про перерахунок та виплату пенсії позивача з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати за період до 23 червня 2016 року включно необхідно залишити без розгляду.

Суд зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що законодавцем пов`язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.

Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд вважає за необхідне зауважити, що позивач звертався із заявою щодо перерахунку пенсії із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати лише 12 грудня 2016 року (Т. 1 а.с. 21). Листом від 21 грудня 2016 року за № 02/Б-264 позивачеві у перерахуванні такої було відмовлено (Т. 1 а.с. 22). Доказів наявності інших звернень щодо перерахунку пенсії судом не здобуто, а учасниками справи суду не надано. Таким чином судом встановлено, що у відповідності лише до листа від 21 грудня 2016 року за № 02/Б-264 позивачеві у перерахуванні пенсії було відмовлено. А отже, оскільки інших відмов позивачеві не надавалось, то суд вважає, що таке правопорушення не є триваючим із 01 грудня 2011 року.

Інших доказів поважності пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.

Таким чином, вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не носять ознак об`єктивності та непереборності.

Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ("Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути обґрунтовано та врахована судом у випадку наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 826/17879/17 (ЄДРСР 80168959).

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Проаналізувавши подані учасниками справи матеріали, суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними.

На підставі вищенаведеного, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області та Управління Держпраці у Закарпатській області, в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо не включення сум індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення у суму заробітної плати для визначення розміру пенсії та провести її обчислення з урахуванням цих сум за період з 01 грудня 2011 року по 23 червня 2016 року - залишити без розгляду.

Одночасно, суд вважає за необхідне вказати, що норма статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України є імперативною і у суду існує обов`язок, при встановленні судом факту пропуску строку звернення до адміністративного суду, залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись статтями 122,123, 240, 248 256 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) та Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 16, код ЄДРПОУ 39795035), в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо не включення сум індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення у суму заробітної плати для визначення розміру пенсії та провести її обчислення з урахуванням цих сум за період з 01 грудня 2011 року по 23 червня 2016 року - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 20 листопада 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 25 листопада 2020 року.

Суддя С.Є. Гаврилко