Рішення № 93157749, 30.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року Справа № 160/13446/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразились у відмові в проведенні позивачу перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 80% заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 03.03.2020 року за № 18-66 вих. 20;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з 13.12.2019 року за вислугу років з розрахунку 80% від заробітної плати згідно довідки прокуратури Дніпропетровської області від 03.03.2020 року за № 18-66 вих. 20 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.09.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 03.03.2020 року за № 18-66 вих. 20, проте, листом від 24.09.2020 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Позивач вважає дії відповідача, які виразилися у відмові перерахувати пенсію в зв`язку із підвищенням заробітної плати діючим працівникам прокуратури з урахуванням довідки прокуратури Дніпропетровської області від 03.03.2020 за № 18-66 вих. 20 протиправними та такими, що порушують його конституційні права щодо пенсійного забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/13446/20 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

05.11.2020 року позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій викладено позовні вимоги в наступній редакції:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразились у відмові в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 80% заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 03.03.2020 року за № 18-66 вих. 20;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити за період з 13.12.2019 року по 01.10.2020 року перерахунок за вислугу років з розрахунку 80% від заробітної плати згідно з довідкою прокуратури Дніпропетровської області від 03.03.2020 року за № 18-66 вих. 20 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років.

В обгрунтування необхідності уточнення позовних вимог в частині визначення періоду, за який має бути проведений перерахунок, позивач вказав, що з 01.10.2020 року відповідач вчинив дії, спрямовані на перерахунок пенсії позивача.

Аналізуючи уточнені позивачем позовні вимоги, суд зазначає, що позивачем не змінено предмет позову, а лише конкретизовано період, за який має бути проведений перерахунок пенсії, на думку позивача.

05.11.2020 року позивачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копій: розпорядження відповідача від 29.10.2020 року про перерахунок пенсії та довідки №21-355вих-20 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій.

11.11.2020 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує щодо перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про прокуратуру», пенсіонерам, які працюють на посадах прокурорів, який проводиться у зв`язку з індивідуальними змінами, що впливають на збільшення заробітної плати: починаючи з 13.12.2019 року індивідуальними змінами, що впливають на збільшення заробітної плати є: призначення на вищу посаду; збільшення вислуги років; присвоєння почесного звання чи наукового ступеня; за кожні два роки з дати призначення/попереднього перерахунку пенсії; після звільнення з роботи. Оскільки у позивача відсутні будь-які з перерахованих умов, право на перерахунок пенсії не підлягає задоволенню. Перерахунок пенсії проводиться з дати звернення за перерахунком пенсії. Право на перерахунок пенсій за викладених умов виникає за зверненням, що надходить починаючи з 13.12.2019 року, для яких момент права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019 року. Позивачем надано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії Прокуратури Дніпропетровської області від 03.03.2020 року за № 18-66 вих. 20 з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі № 7-р(ІІ)/2019 та постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури». Розмір заробітної плати в довідці зазначено за нормами чинними на 06.09.2017 року за відповідною посадою. Відповідно до частини 1 статті 58, статті 91 Конституції України, пенсія позивача не підлягає перерахунку на підставі наданої довідки. Стосовно обмеження максимального розміру пенсії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідач повідомляє, що згідно з п. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ від 14.10.2014 року встановлено максимальний розмір (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. З огляду на наведене, на переконання відповідача, позивач не має права на перерахунок пенсії, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 30.09.2012 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 80 відсотків від суми місячної заробітної плати посади прокурора прокуратури.

03.03.2020 року позивач отримав в прокуратурі Дніпропетровській області довідку за №18-66вих.20 «Про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії», яка видана на підставі рішення Конституційного Суду України та постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», згідно з якою у нього, як пенсіонера органу прокуратури, виникло право на перерахунок пенсії.

21.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років згідно з довідкою про заробітну плату від 03.03.2020 за № 18-66вих20, виданою прокуратурою Дніпропетровської області.

Листом від 24.09.2020 року №0400-0307-8/86341 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Свою відмову відповідач мотивував тим, що п. 7 постанови КМУ № 1155 від 11.12.2019 року «Про умови оплати праці прокурорів» встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». З урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)2019 перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсій можливо проводити в разі врегулювання Верховною Радою цього питання та після підвищення заробітної плати прокурорським працівникам не раніше 13.12.2019 року.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд ураховує, що ця справа є типовою справою відповідно до зразкової справи №560/2120/20 (Пз/9901/9/20).

Згідно з вимогами частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону №2663 на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ та надавали особам, яким призначена пенсія згідно даного Закону, право на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

У подальшому, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. № 3668-VІ стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ доповнена новою нормою, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Разом з тим, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам, змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VІ від 08 липня 2011 року, не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.

При цьому, відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

14.10.2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII (далі Закон № 1697-VII), який набрав чинності з 15.07.2015 року.

Відповідно до нового Закону «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. № 1697-VII знижено відсотки прокурорської пенсії до 60 %, встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Одночасно, частково втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р., окрім ч. ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1 Закону.

Таким чином, з часу призначення позивачу пенсії (вересень 2012 року) до Закону України «Про прокуратуру» внесено зміни, які суттєво звужують і обмежують зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності новою редакцією цього Закону.

Відповідно до частин 2, 3 статті 22, частини 1 статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У контексті викладеного, застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання цими положеннями чинності, суперечить вимогам частини 1 статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

Ураховуючи, що внесені зміни до Закону України «Про прокуратуру» стосовно зниження відсоткового розміру пенсії та обмеження максимального розміру пенсії поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності, при проведенні перерахунку пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії і має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто 80%.

Починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:

жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»;

законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Упродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначалося умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019 та вирішив таке:

визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

«20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.

У своєму рішенні від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Частина двадцята статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.

Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема, питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Відповідно до положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якою особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

При цьому, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

У свою чергу, із заявою щодо перерахунку пенсії за вислугою років, позивач звернувся до відповідача 21.09.2020 року.

Верховним Судом у рішенні від 14.09.2020 року у зразковій справі №560/2120/20 зазначено: «Частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13.12.2019 року, а відтак, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019 року. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим».

Таким чином, суд робить висновок, що перерахунок пенсії позивачу підлягає перерахунку саме з 13.12.2019 року.

Серед іншого, при вирішенні цієї справи суд виходить з того, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-ІV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також, практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Пенсія, як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю, матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., відповідно до якої, «Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції». Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014р. зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Відповідно до п. 21 рішення від 01.06.2006р. у справі «Федоренко проти України» (заява № 25921/02), Європейський суд з прав людини, з урахуванням статті 1 Першого протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.

ЄСПЛ робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися активом: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто, встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) - на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин, як на свою власність.

Тобто, в зазначених рішеннях ЄСПЛ установив, що наявність правомірних (законних) очікувань є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу, умовою наявності правомірних очікувань, у розумінні практики ЄСПЛ, є достатні законні підстави. Інакше кажучи, правомірні (законні) очікування - це очікування можливості здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі, якщо особа прямо не виключена з кола осіб, які є носіями відповідного права.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005р. № 5-рп/2005, від 29.06.2010р. № 17-рп/2010, від 22.12.2010р. № 23-рп/2010, від 11.10.2011р. № 10-рп/2011).

Виходячи з наведеного, відмова у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі та у порядку, визначеному законом, чинним на момент призначення пенсії позивачу, є втручанням у майнові права позивача у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Дніпропетровської області від 03.03.2020 року за № 18-66вих20, без обмеження суми пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачу при виході на пенсію розраховано пенсійні виплати у розмірі 80% від суми місячної заробітної плати працівника прокуратури.

На незмінність відсоткового розміру вже призначених пенсій вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні у зразковій справі №240/5401/18 від 04.02.2019р. Таку ж правову позицію цей же суд сформував у справі №360/1428/17 від 12.11.2019р., казавши у рішенні, що на осіб, яким пенсію призначено до 01.01.2016р., обмеження щодо її максимального розміру не поширюється.

Аналогічну позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 06.10.2015р. у справі №127/11720/14-а. Обмеження з цього приводу розповсюджуються лише на осіб, які стали отримувачем пенсій за Законом України «Про прокуратуру» з 01.01.2016р.

У той же час, в постанові Верховного Суду України від 06.10.2015р. у справі №127/11720/14-а зазначено, що ..."при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому, внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв`язку із прийняттям Закону № 3668-VІ, не зазнали. Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".

Крім того, у постанові Верховного Суду від 03.05.2018р. у справі № 308/11498/16 суд на підставі ст. 58 Конституції України дійшов до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі наведеного, суд робить висновок, що відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років з 13.12.2019 року, на підставі заяви від 21.09.2020 року, документів пенсійної справи, довідки Прокуратури Дніпропетровської області від 03.03.2020 року за № 18-66вих.20 та визначити розмір пенсії у відсотках у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», у редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії без обмеження її максимального розміру.

Суд також бере до уваги той факт, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.10.2020 року на підставі довідки від 26.10.2020 року №21-355вих-20 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій.

Отже, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразились у відмові в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 80% заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 03.03.2020 року за № 18-66 вих. 20, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити за період з 13.12.2019 року по 01.10.2020 року перерахунок за вислугу років з розрахунку 80% від заробітної плати згідно з довідкою прокуратури Дніпропетровської області від 03.03.2020 року за № 18-66 вих. 20 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем відповідно до квитанції № 20574 від 19.10.2020 року судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років в розмірі 80% заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 03.03.2020 року за № 18-66 вих. 20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за період з 13.12.2019 року по 01.10.2020 року з розрахунку 80% від заробітної плати згідно з довідкою прокуратури Дніпропетровської області від 03.03.2020 року за № 18-66 вих. 20 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський