Рішення № 93157491, 07.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року Справа № 160/6104/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 28.02.2020 року, та провести перерахунок та виплатити заборгованість, що утворилася з 28 лютого 2020 року, із застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії за 2018-2019 роки - два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з 28.02.2020 року, взявши для розрахунку заробітну плату згідно з реєстром застрахованих осіб з липня 2000 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивачеві з 13.10.1994р. призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ. В подальшому, після досягнення 60-річного віку, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 звернувся до Нікопольського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до іншого закону, а саме: Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 18.03.2020р. №3266-3480/Д-02/8-0400/20 протиправно відмовило позивачеві в призначені пенсії за віком з посиланням на те, що ОСОБА_1 вже отримує пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про загально обов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, на думку позивача, призначена йому з 13.10.1994р. пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 - це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, яким передбачено інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а загально визначена пенсія для усіх категорій осіб - пенсія за віком, передбачена Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за призначенням якої ОСОБА_1 вперше звернувся лише 28.02.2020р. Отже, в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, оскільки пенсія на пільгових умовах за Списком №2 не передбачена Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та не віднесена до видів пенсії, які призначаються згідно з цим Законом. За таких обставин, на переконання позивача, оскільки він жодним із видів загально визначеної пенсії не користувався раніше (пенсія за віком йому не призначалася), то право на пенсію за віком у нього виникло вперше лише 28.02.2020 року, коли він досяг відповідного пенсійного віку та звернувся до відповідача з відповідною заявою. Зважаючи на те, що пенсія згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має бути призначена ОСОБА_1 вперше з 28.02.2020р., у останнього виникає право на застосування формул визначення розміру пенсії, які використовуються при призначенні пенсії вперше, тому при визначенні розміру пенсійних виплат, на думку позивача, слід застосовувати ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тобто, існують усі законодавчо передбачені підстави для отримання пенсії із застосуванням середньої заробітної плати за два календарні роки (2018р. та 2019р.), що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, так як пенсія за віком має бути призначена йому вперше згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 28.02.2020р. На підтвердження своєї позиції позивач посилався на правову позицію, висловлену у постановах Великої Палати Верховного Суду України від 31.10.2018р. у справі №876/5312/17 та від 18.01.2019р. у справі №К/9901/34004/18. Таким чином, на думку позивача, оскаржувана відмова відповідача є протиправною та такою, що призводить до порушення конституційного права позивача на належний соціальний захист, а тому має бути скасована, а позовні вимоги - задоволені.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви, в якій зазначити ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі; належним чином завірених копій документів, що додані до позовної заяви, для відповідача.

На виконання вимог зазначеної ухвали суду від 09.06.2020 року позивачем 07.07.2020р. усунуті недоліки позовної заяви. Зокрема, позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій ОСОБА_1 зазначив ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/6104/20 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з 29.07.2020 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Також вказаною ухвалою суду витребувано у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

04 серпня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачеві вже призначено з 13.10.1994р. пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до чинного на час призначення пенсії Закону України «Про пенсійне забезпечення», яку він отримує і по теперішній час, при цьому підстави для переведення ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший відсутні, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що також унеможливлює призначення позивачеві пенсії за віком повторно у зв`язку із досягненням загального пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із чим також відсутні і підстави для застосування у подальшому при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати за два календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також відповідач зазначав, що у позивача відсутнє і право на перерахунок пенсії згідно з ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки ОСОБА_1 після призначення пенсії більше не працював. Таким чином, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області правомірно відмовило ОСОБА_1 в призначенні або переведенні на пенсію за віком, оскільки підстави для переведення (призначення) одного і того самого виду пенсії відсутні. На підтвердження своєї позиції відповідач посилався на позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 10.07.2018р. у справі №348/1402/17.

Крім того, 04.08.2020р. на виконання вимог ухвали суду від 13.07.2020р. відповідачем надано копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

10 серпня 2020 року до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній висловив позицію аналогічну зазначеній в позовній заяві та додатково зауважив, що вважає безпідставним посилання відповідача на позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 10.07.2018р. у справі №348/1402/17, оскільки вона стосується переведення з одного виду пенсії на інший, а його позов безпосередньо про призначення пенсії за віко вперше.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 263 КАС України, а також з урахуванням того, що з 03.08.2020р. по 04.09.2020р., включно, суддя Турова О.М. перебувала у відпустці, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, призначену з 13.10.1994р. відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З пенсійної справи ОСОБА_1 , копія якої долучено до матеріалів справи, слідує, що позивачеві призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 13.10.1994р. довічно.

27 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку просив розрахувати із застосуванням показника середньої заробітної плати за два календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. Також в цій заяві позивач зазначав, що на теперішній час не працює.

Листом від 18.03.2020р. №3266-3480/Д-02/8-0400/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з посиланням на те, що позивач вже отримує пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) з 13.10.1994 року, обчислену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із чим право на призначення або переведення на пенсію за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, у останнього відсутнє.

Не погодившись з такою відмовою відповідача в призначенні йому пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати для призначення пенсії за 2018-2019 роки відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ (далі - Закон №1788), у редакції чинній на момент призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), який згідно з преамбулою розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Отже, з 1 січня 2004 року Закон №1058 є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (01.10.2017р.) мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Згідно зі ст.9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до положень Закону №1788 може бути призначена пенсія за вислугу років.

При цьому, ст.10 Закону №1058 визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Аналізуючи вищенаведені норми, можна дійти висновку, що чинним пенсійним законодавством України передбачено чотири види пенсій, при цьому, особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Окрім того, особи, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України в питаннях пенсійного забезпечення мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте, вид пенсії, що їм призначається - це пенсія за віком, яка згідно з вищенаведеними положеннями законодавства призначається, перераховуються та виплачується відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закону №1058).

Частиною третьою статті 45 Закону №1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З аналізу наведених норм слідує, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені статтею 9 Закону №1058 або положеннями Закону №1788.

Відповідно до статті 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 24, 40 цього Закону.

Статтею 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону з 1 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За приписами частини 1 статті 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Абзацами 1-7 частини 2 статті 40 Закону №1058 передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до п.44 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %. З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Пунктом 45 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 передбачено, що збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року. У 2019-2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.

При цьому, частиною третьою ст.45 Закону №1058 передбачено, що визначена ч. 2 ст. 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовується лише у випадку переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 13 жовтня 1994 року довічно призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст.13 Закону №1788.

Тобто позивач, як особа, яка працювала на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, в питаннях пенсійного забезпечення отримав пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, при цьому, вид пенсії, що йому призначено, - це саме пенсія за віком, призначення, перерахунок та виплата якої передбачена пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058, з урахуванням приписів Закону №1788.

Таким чином, позивач помилково вважає, що призначена йому пенсія не є пенсією за віком, і він, звертаючись до відповідача з заявою від 27.02.2020р. про призначення пенсії за віком вперше прохав призначити йому інший вид пенсії, ніж той, що йому вже було призначено довічно.

Зважаючи на те, що позивачеві з 13.10.1994р. вже призначено довічно та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах, підстави для повторного призначення ОСОБА_1 пенсії за віком після досягнення 60-річного віку відсутні.

Також суд зауважує, що в даному випадку не може мати і місце переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки, як зазначалося вище, пенсія за віком на пільгових умовах, призначена позивачеві відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є різновидом пенсії за віком, зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює як призначення ОСОБА_1 пенсії за віком повторно у зв`язку із досягненням загального пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так і переведення на інший вид пенсії.

Таким чином, оскільки позивач вже довічно отримує пенсію за віком на пільгових умовах, яка є різновидом пенсії за віком, та яка, як і пенсія за віком, розраховується за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», підстави для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та визначення її розміру з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20 березня 2018 року у справі №336/368/16-а (2-а/336/59/16), від 03 квітня 2018 року у справі №753/8128/16-а, від 24 квітня 2018 року у справі №185/1391/17 (2-а/185/153/17), від 14.05.2019р. у справах №185/757/17 та №337/851/17, від 27.02.2019р. у справі №336/84/16-а.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, судом не можуть бути покладені в основу цього судового рішення висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду України від 31.10.2018р. у справі №876/5312/17 та від 18.01.2019р. у справі №К/9901/34004/18, на які посилається позивач у позові, оскільки, правовий висновок, викладений у цих постановах стосується переведення особи з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугою років на пенсію за віком, тоді як, у даному випадку позивач, отримуючи пенсію за віком на пільгових умовах (із зниженням пенсійного віку за Списком №2 відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення») фактично просив пенсійний орган повторно призначити йому той самий вид пенсії, отже, у справі, що розглядається, обставини справи відмінні від обставин справ №876/5312/17 та №К/9901/34004/18.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм пенсійного законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що, оскільки, позивач з 13.10.1994р. вже отримує довічно пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1788, то підстави для призначення йому вдруге пенсії за віком, але відповідно до ст.26 Закону №1058, що є одним і тим самим видом довічної пенсії, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення з заявою, відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058 у пенсійного органу були відсутні, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цим позовом, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 07.09.2020 року.

Суддя О.М. Турова