Рішення № 93154362, 19.11.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/541/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Дзіворонюк М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Івано-Франківської обласної ради

до відповідачів: Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП"

про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 30.01.2019, № 2 від 31.01.2019, № 3 від 04.02.2019, № 5 від 18.04.2019, № 6 від 24.09.2019, № 7 від 29.11.2019, № 8 від 29.11.2019 до договору постачання природного газу від 29.01.2019 № 19-357 та стягнення з ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" безпідставно набутого майна - грошових коштів в сумі 235 695, 94 грн,

за участю:

від прокуратури: Чорнописька Г.О.,

від відповідача ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП": Макаров С.О.,

від позивачів Західного офісу Держаудитслужби, Івано-Франківської обласної ради та від відповідача Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана-Франка представник не з`явились,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1 Керівник Івано-Франківської місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, в інтересах Івано-Франківської обласної ради до відповідачів Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" про визнання недійсними додаткових угод до договору постачання природного газу від 29.01.2019 № 19-357: від 30.01.2019 № 1, від 31.01.2019 № 2, від 04.02.2019 № 3, від 18.04.2019, № 5, від 24.09.2019 № 6, від 29.11.2019 № 7, від 29.11.2019 № 8, стягнення з ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" безпідставно набутого майна - грошових коштів в сумі 235 695, 94 грн.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1 Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України згідно з протокольною ухвалою від 28.08.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

2.2 Щодо строків на подання заяв по суті, які були встановлені в ухвалі суду від 30.06.2020.

З 12.03.2020 на території України встановлено карантин (постанова КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19"). Відповідно до приписів ГПК України, які були чинні на момент відкриття провадження та встановлення строків, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо розгляду справи по суті, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину (ч. 4 Перехідних положень ГПК України). Надалі було внесено зміни до ГПК України та викладено даний пункт Перехідних положень в редакції Закону від 18.06.2020 № 731-IX. Цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 17.07.2020. У п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

2.3 В позовній заяві прокурор заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Івано-Франківську обласну державну адміністрацію та Управління культури, національностей та релігій обласної державної адміністрації.

Суд згідно з протокольною ухвалою від 28.08.2020 відмовив в задоволенні даного клопотання, так як враховуючи приписи ст. 50 ГПК України, прокурор не довів на які права чи обов`язки вказаних осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

2.4 Представник ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Вказує, що прокурором не доведено, що Держаудитслужба, здійснюючи фінансовий контроль, виявила порушення законодавства у спірних правовідносинах, пред`явила підконтрольній установі обов`язкову до виконання вимогу про усунення виявлених порушень та в розумний строк не звернулася до суду, а тому у прокурора не виникло право на звернення з даним позовом. Вказує, що прокурор посилається на порушення приписів Закону України «Про публічні закупівлі», але визначає позивачем обласну раду, яка не має відповідних повноважень у цій сфері. Прокурор не довів виключність даного випадку для звернення з відповідним позовом, а розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності. Прокурор не довів, що до компетенції обласної ради віднесено повноваження щодо здійснення заходів державного контролю у сфері публічних закупівель, встановлення порушень та звернення до суду щодо їх усунення. Вважає, що прокурор не довів відповідно до вимог Конституції України, ГПК України та Закону України «Про прокуратур» виключних підстав для звернення до суду. Крім того, як підставу позову прокурор зазначає обставини, що не були встановлені компетентним органом, та визначає в якості позивача не уповноважений орган. Вважає, що є підстави для залишення позову без розгляду.

2.4.1 Прокурор заперечив щодо поданого клопотання.

Щодо відсутності повноважень прокуратури на подання даного позову вказує, що згідно з позицією ВП ВС у справі № 912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Прокуратурою неодноразово до подання позовної заяви скеровувалися відповідні листи про порушення законодавства про публічні закупівлі, проте позивачі до суду позов не подали, а обмежились виключно відповідями. Підтверджуючи звернення до контролюючого органу в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", надав такі документи.

- Прокурор звертався до Західного офісу Держаудитслужби в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», посилаючись на порушення законодавства при укладенні додаткових угод, та просив надати інформацію про те, чи звертався останній з позовними заявами про визнання таких угод недійсними (лист від 11.12.2019 № 68-4645вих.19).

- Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області надало відповідь, що такі позови не заявлялись (лист від 16.12.2019 № 13-09-13-17/4333-2019).

- Прокурор повторно звертався до Західного офісу Держаудитслужби щодо проведення моніторингу, аналітичного вивчення вказаної закупівлі, інших заходів контролю, про результати яких просив повідомити прокуратуру (лист від 29.04.2020 № 68-1847вих-20).

- Західний офіс Держаудитслужби провів моніторинг закупівлі та 20.03.2019 оприлюднив висновок. Вказав на ряд порушень при укладенні договору. Одночасно зазначив, що здійснення аналізу ціни договору на відповідність «ринковій», «середньоринковій», «домінуючій» цінам, а також визначення різниці таких цін та їх порівняння не належить до компетенції органу державного фінансового контролю (лист від 18.05.2020 № 13-09-17-17/1421-2020).

- План використання бюджетних коштів на 2019 рік, згідно з яким театру виділено кошти на оплату природного газу в розмірі 1 958 000 грн.

2.4.2 Суд згідно з протокольною ухвалою від 23.09.2020, враховуючи доведеність правових підстав для представництва прокуратурою інтересів держави, відмовив в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

При розгляді даного клопотання суд керувався таким. Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувані порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Суд додатково зазначає, що згідно з п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом; далі - Положення) визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Згідно з підпунктом 3 п. 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель. Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 9 пункту 4 Положення).

Подібний правовий висновок наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 924/316/18 від 29.07.2020.

Отже, на виконання ч. 3-5 ст. 53 ГПК України і ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Західним офісом Держаудитслужби, який не вжив заходів до оспорювання додаткових угод у судовому порядку, про що було повідомлено прокуратуру відповідними листами (тобто навів підставу для представництва інтересів держави); зазначив, що порушення процедури державних закупівель та укладення відповідних додаткових угод унеможливило раціональне та ефективне використання бюджетних коштів, чим обґрунтував порушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом). Західний офіс Держаудитслужби, надаючи відповідь прокурору на його звернення, вказав що дослідження виявлених прокурором порушень не входить до його компетенції, про намір самостійно звернутися з позовом чи провести перевірку щодо виявлених прокуратурою фактів не заявив, водночас не спростував й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства. Такі дії були оцінені прокурором як бездіяльність.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Наведене підпадає під передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом державного контролю та органу виконавчої влади функцій з їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення прокурора самостійно не звертався до суду з позовом в інтересах держави, що є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Щодо Івано-Франківської обласної ради, то визначення її позивачем мотивоване тим, що кошти на придбання природного газу за договором виділено з обласного бюджету. Крім того, Івано-Франківська обласна рада є власником театру згідно з статутом. Отже, нераціональне та неефективне використання театром виділених йому коштів порушує права та інтереси Івано-Франківської обласної ради. Повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів повинно бути здійснено на рахунки обласної ради, що обумовлює її визначення в якості позивача у справі.

2.5 Згідно з ч. 2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 04.11.2020 оголошувалась перерва до 10.11.2020 з наступним оголошенням перерви до 19.11.2020.

Представниця Івано-Франківської обласної ради була повідомлена про дату судового засідання під розписку.

Західний офіс Держаудитслужби, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка про дату судового засідання повідомлені належним чином згідно з ухвалою від 10.11.2020 (повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень).

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов.

3.1 Позиція прокуратури.

Вказує, що за результатами процедури закупівлі між між ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП", як постачальником, та Івано-Франківським академічним обласним українським музично-драматичним театром імені Івана-Франка, як споживачем, укладено договір постачання природного газу від 29.01.2019 № 19-357. Надалі до вказаного договору вносились зміни шляхом укладення додаткових угод. Ввважає, що укладені додаткові угоди порушують приписи Закону України "Про публічні закупівлі", а тому просить визнати їх недійсними. Зазначає, що оспорюваними додатковими угодами необґрунтовано змінено ціну за одиницю товару в бік збільшення при відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого перевищено граничні допустимі межі такого збільшення та безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Крім того, просить стягнути надміру сплачені бюджетні кошти в розмірі 235 695, 94 грн. Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 3, 36 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 236, 654, 1212 ЦК України, ст. 20, 208 ГК України.

3.2 Позиція Івано-Франківської обласної ради.

Письмових пояснень щодо поданого позову не надала. Проте представниця Івано-Франківської обласної ради в судовому засіданні 10.11.2020 підтримала позовні вимоги прокуратури.

3.3 Позиція Західного офісу Держаудитслужби.

В судові засідання не з`являвся, подав відповідь на відзив.

Вказує, що право офісу щодо порушення питання про визнання недійсними договорів може бути реалізовано лише за наслідком проведення офісом заходів державного фінансового контролю Так, за результатами моніторингу проведеної процедури закупівлі встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, що відображено у висновку від 20.03.2020 № 14/5. Так як у висновку не відображено порушень законодавства в частині укладених додаткових угод, які не були предметом аналізу вказаного моніторингу, Західний офіс Держаудитслужби не може виступати як позивач у даній справі, оскільки підставою для подачі позову стали порушення законодавства. встановлені за результатами перевірки (дослідження), проведеної не органом державного фінансового контролю.

3.4 Позиція відповідача ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП».

- Вказує, що спірні додаткові угоди укладені на підставі документально підтвердженого факту коливання ціни на ринку природного газу. Докази, які надані прокурором, не спростовують такого коливання. Ціна НАК «Нафтогаз України» не застосовується до відповідачів, оскільки останні не належать до переліку суб`єктів, для яких визначено таку ціну на газ. Надана прокурором інформація відображає ціну лише одного постачальника газу. Щодо посилання на лист ГУ статистики в Івано-Франківській області, то його дані призначені лише для розрахунку індексів споживчих цін і не можуть розглядатися як середні ціни по регіону. Крім того, вказана в листі ціна застосовується для постачання природного газу населенню. Також у вказану ціну не включено ПДВ, витрати на транспортування, зберігання газу.

- Щодо посилання прокурора про збільшення ціни на 33%, то зміна ціни не може бути більшою, ніж на 10% від попередньої ціни. В першій додатковій угоді зміна ціни в межах 10% має відраховуватися від ціни, зазначеної в первинному договорі, а в наступних додаткових угодах - від ціни товару з урахуванням змін, попередньо внесених до такої ціни товару додатковими угодами. При цьому сторони не мають права збільшувати загальну ціну договору. При підписанні додаткових угод вказані умови були дотримані. Вважає, що сторони дотрималися приписів п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні оспорюваних додаткових угод.

- На підставі наданих постачальником документів сторони мали можливість простежити зміну ціни на природний газ з періоду укладення договору до моменту ініціювання та укладення відповідних додаткових угод. Прокурор не надав доказів, які б підтверджували відсутність коливання ціни на ринку природного газу.

- Як передбачено ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони в додаткових угодах погодили, що їх умови застосовуються до правовідносин, які виникли до їх укладення. Водночас недійсними можуть бути визнані окремі частини правочину, що не спричиняє недійсність всього правочину.

- Вважає, що у випадку визнання недійсними додаткових угод неможливим є стягнення спірних коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки застосуванню підлягає ст. 216 ЦК України.

3.4.1 Відповідь на відзив прокуратури.

- Вважає, що надані постачальником докази не підтверджують коливання ціни на газ, а визначають ціну на газ конкретно на кожну окрему дату. При цьому такі довідки датовані до моменту підписання сторонами договору на закупівлю природного газу, отже постачальник володів відповідною інформацію на моменту підписання основного договору. Вважає, що наданими прокурором доказами підтверджується коливання ціни на газ, проте в сторону зменшення, що виключає можливість збільшення такої ціни у договорах закупівлі природного газу за бюджетні кошти.

- Посилається на те, що приписи ч. 3 ст. 631 ЦК України можуть стосуватися саме умов договору, а не додаткових угод. Частиною 3 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

- Вказує, що згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються і до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. Набуте стороною майно (грошові кошти) за правочином, який в подальшому було визнано недійсним, є безпідставно отриманим та підлягає поверненню іншій стороні на підставі п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України.

- Зазначає, що кошти на придбання природного газу згідно укладеного договору виділено згідно з рішенням Івано-Франківської обласної ради, а тому така є належним позивачем. Крім того Івано-Франківська обласна рада є засновником та власником майна театру.

3.4.2 Відповідач ТОВ «УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП» надав додаткові пояснення.

Вказує на те, що прокурор просить суд визнати недійсними додаткові угоди до договору, посилаючись на порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" під час їх укладення. Разом з цим, відповідно до п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону. Як визначено у постанові Верховного суду від 09.07.2019 у справі № 910/17258/17, визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. З урахуванням викладеного, позовні вимоги прокурора в частині визнання недійсними спірних додаткових угод задоволенню не підлягають.

Зазначає, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальним інститутом цивільного права. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі N 6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі N6-88цс13).

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 23.05.2018 у справі N 629/4628/16-ц.

Визнаючи недійсними спірні додаткові угоди та вказуючи на безпідставність перерахування коштів, господарськими судами не було належним чином досліджено чи можливо при визнанні їх недійсними стягувати спірні кошти на підставі ст. 1212 ЦК України, яка застосовується у випадку відсутності спеціальної норми, якою у цьому випадку є ст. 216 ЦК України.

Отже, без належного дослідження і встановлення належного суб`єкта, який уповноважений звертатись з цим позовом, і причин неможливості подання цього позову таким суб`єктом, підстав для стягнення з відповідача грошових коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, за наявності спеціальної норми - ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», а також чинного договору на закупівлю товарів, не можна прийняти законне і обґрунтоване рішення в силу ст. 236 ГПК України (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №912/894/18).

3.5 Позиція відповідача Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Івана-Франка.

Відповідач письмових пояснень щодо поданого позову не надав, проти позову не заперечив.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1 Замовник Івано-Франківський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Івана-Франка на вебсайті "Prozorro" оголосив про проведення відкритих торгів: предмет закупівлі - природний газ, кількість 200 000 куб.м, строк поставки до 31.12.2019; розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі - 3 000 000 грн, кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 20.12.2018, 00:00 (оголошення UA-2018-12-04-000679-b).

У вказаній закупівлі взяли участь ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" із остаточною ціновою пропозицією 1 787 400 грн з ПДВ, ТОВ "Івано-Франківськгаз Збут" із остаточною ціновою пропозицією 1 880 000 грн з ПДВ та ТОВ "Енерджі трейд Груп"із остаточною ціновою пропозицією 1 938 000 грн з ПДВ.

На вебсторінці закупівлі опубліковано повідомлення про намір укласти договір з ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП", як переможцем закупівлі.

Надалі за результатами проведеної процедури закупівлі між ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП", як постачальником, та Івано-Франківським академічним обласним українським музично-драматичним театром імені Івана-Франка, як споживачем, укладено договір постачання природного газу від 29.01.2019 № 19-357. Умови договору такі.

Поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2019 році у обсязі 200 000 кубм, в тому числі виходячи із нижчезазначеного помісячного обсягу: І квартал - 89 000, ІІ квартал - 25 000, ІV квартал - 86 000.

Обсяг закупівлі може бути зменшений в залежності від реального фінансування видатків та за згодою сторін (п. 1.3).

Ціна за 1 000 куб.м природного газу на момент укладення даного договору без урахування тарифів на його транспортування по території України становить 8 937 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі ціна природного газу - 7 447, 50 грн, податок на додану вартість - 1 489, 50 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 787 400 грн з урахуванням ПДВ 297 900 грн (п. 3.1).

Ціна договору може змінюватися протягом строку його дії. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.2).

Споживач має право на зменшення обсягу споживання та загальної вартості цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору шляхом підписання додаткових угод (п. 4.3).

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє в частині постачання природного газу до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного їх закінчення. Разом з тим сторони домовилися, що відповідно до ст. 631 ЦК України умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли до його укладання (п. 11.1).

Всі зміни до цього договору оформляються письмовими додатковими угодами (п. 11.3).

Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:

зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;

зміни ціни за одиницю газу не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми , визначеної у п. 3.1 договору (п. 11.5).

4.1.1 Сторони вносили зміни до договору згідно з додатковими угодами.

При укладенні даних додаткових угод сторони керувалися п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв`язку з підвищенням ціни на природний газ на ринку.

- Додаткова угода від 30.01.2019 № 1. Сторони визначили обсяг поставки в розмірі 181 831, 129 куб.м; ціна за 1 000 куб.м природного газу на момент укладення даного договору з урахування тарифів на його транспортування по території України становить 9 830 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі ціна природного газу - 8 172, 07 грн, тариф на транспортування магістральними трубопроводами - 19, 60 грн без ПДВ, податок на додану вартість - 1 489, 50 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 787 400 грн з урахуванням ПДВ 297 900 грн (п. 3.1).

Підставою для зміни ціни на постачання природного газу визначено інформацію Харківської торгово-промислової палати від 18.01.2019 № 48/19, згідно з якою ціна природного газу, як товару з урахуванням ПДВ (за умови попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки газу, без урахування тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами) для споживачів, які не підпадають під дію положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу з 01.01.2019 складає 10 822, 80 грн за 1 000 куб.м.

- Додаткова угода від 31.01.2019 № 2. Сторони визначили обсяг поставки в розмірі 165 346, 90 куб.м; ціна за 1 000 куб.м природного газу на момент укладення даного договору з урахування тарифів на його транспортування по території України становить 10 810 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі ціна природного газу - 8 988, 73 грн, тариф на транспортування магістральними трубопроводами - 19, 60 грн без ПДВ, податок на додану вартість - 1 801, 67 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 787 400 грн з урахуванням ПДВ 297 900 грн (п. 3.1).

Підставою для зміни ціни на постачання природного газу визначено інформацію Асоціації "Газові трейдери України", згідно з якою середня ринкова ціна газу природного скрапленого або в газоподібному стані станом на 08.01.2019 становила 11 200 грн/тис.куб.м з ПДВ, в тому числі витрати на транспортування за умови оплати до кінця місяця наступного за місяцем постачання.

- Додаткова угода від 04.02.2019 № 3. Сторони визначили обсяг поставки в розмірі 150 328, 007 куб.м; ціна за 1 000 куб.м природного газу на момент укладення даного договору з урахування тарифів на його транспортування по території України становить 11 890 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі ціна природного газу - 9 888, 73 грн, тариф на транспортування магістральними трубопроводами - 19, 60 грн без ПДВ, податок на додану вартість - 1 981, 67 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 787 400 грн з урахуванням ПДВ 297 900 грн (п. 3.1).

Підставою для зміни ціни на постачання природного газу визначено інформацію Житомирської торгово-промислової палати від 23.01.2019, згідно з якою середня ринкова вартість на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів на території України станом на січень 2019 року становила 11 900 за 1 тис.куб.м. Вказана ціна на природний газ, що склалася на січень 2019 року, є дійсною станом на дату експертизи та може змінюватися в більшу чи меншу сторону.

У додаткових угодах № 1, 2, 3 зазначено, що такі набирають чинності з 01.01.2019 та є невід`ємною частиною договору, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови цього договору, що застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання (п. 3).

- Згідно з додатковою угодою від 03.04.2019 № 4 сторони виключили п. 11.12 договору, а п. 11.1 виклали в такій редакції: "Договір вступає в силу з моменту підписання і діє в частині постачання природного газу до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного їх закінчення."

4.1.2 При укладенні наступних додаткових угод сторони керувалися п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв`язку зі зниженням ціни на природний газ на ринку.

- Додаткова угода від 18.04.2019 № 5. Сторони визначили обсяг поставки в розмірі 150 328, 007 куб.м; ціна за 1 000 куб.м природного газу на момент укладення даного договору з урахування тарифів на його транспортування по території України становить 10 705 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі ціна природного газу - 8 901, 23 грн, тариф на транспортування магістральними трубопроводами - 19, 60 грн без ПДВ, податок на додану вартість - 1 784, 17 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 609 261, 31 грн з урахуванням ПДВ 268 210, 22 грн (п. 3.1). Додаткова угода набирає чинності з 01.04.2019.

- Додаткова угода від 24.09.2019 № 6. Сторони визначили обсяг поставки в розмірі 150 328, 007 куб.м; визначили обсяг постачання щомісячно.

Ціна за 1 000 куб.м природного газу на момент укладення даного договору становить 10 705 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі ціна природного газу - 8 763, 64 грн, тариф на бронювання потужності - 157, 19 грн без ПДВ; податок на додану вартість - 1 784, 17 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 609 261, 31 грн з урахуванням ПДВ 268 210, 22 грн (п. 3.1). Додаткова угода набирає чинності з 01.05.2019.

- Додаткова угода від 19.11.2019 № 7. Сторони визначили обсяг поставки в розмірі 143 603, 781 куб.м; визначили обсяг постачання щомісячно.

Ціна за 1 000 куб.м природного газу на момент укладення даного договору становить 10 705 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі ціна природного газу - 8 763, 64 грн, тариф на бронювання потужності - 157, 19 грн без ПДВ; податок на додану вартість - 1 784, 17 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 609 261, 31 грн з урахуванням ПДВ 268 210, 22 грн (п. 3.1).

- Додаткова угода від 29.11.2019 № 8. Сторони визначили обсяг поставки в розмірі 143 603, 781 куб.м; визначили обсяг постачання щомісячно.

Ціна за 1 000 куб.м природного газу на момент укладення даного договору становить 10 200 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі ціна природного газу - 8 342, 81 грн, тариф на бронювання потужності - 157, 19 грн без ПДВ; податок на додану вартість - 1 700 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 1 570 150, 53 грн з урахуванням ПДВ 261 691, 76 грн (п. 3.1).

Дана додаткова угода відповідно до ст. 631 ЦК України набирає чинності з 01.11.2019.

- Згідно з додатковою угодою від 24.12.2019 № 1/9 сторони, керуючись Законом України "Про ринок природного газу" та згідно з ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони домовилися зменшити суму договору на суму 600 000 грн, у тому числі ПДВ 100 000 грн. Ціна за 1 000 ку.м природного газу становить 10 200 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі ціна природного газу - 8 342, 81 грн, тариф на бронювання потужності - 157, 19 грн, податок на додану вартість - 1 700 грн. Загальна вартість обсягу поставки складає 1 187 400 грн.

- Згідно з додатковими угодами від 28.12.2019 № 10, від 16.01.2020 № 11 сторони дійшли взаємної згоди про продовження строку дії договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі.

4.2 На виконання умов договору сторони підписали акти прийому-передачі природного газу (від 12.02.2019 № 384 на суму 282 232, 84 грн; від 11.03.2019 № 777 на суму 246 657, 96; від 08.04.2019 № 1414 на суму 193 271, 89 грн; від 06.05.2019 № 1665 на суму 34 448, 68 грн; від 11.11.2019 № 4082 на суму 23 153, 78 грн; від 11.12.2019 № 5392 на суму 157 117, 87; від 23.12.2019 № 6081 на суму 244 800 грн).

Замовник оплатив постачальнику газ на загальну суму 1 181 683, 02 грн (платіжне доручення від 13.02.2019 № 13, від 13.03.2019 № 39, від 11.04.2019 № 47, від 14.05.2019 № 64, від 25.11.2019 № 160, від 17.12.2019 № 181, від 23.12.2019 № 183).

4.3 Обґрунтовуючи відсутність підстав для внесення змін в договір прокурор надав такі докази.

Лист Головного управління статистики в Івано-Франківській області від 14.11.2019 № 05-41/2520-19, в якому надано інформацію про середні споживчі ціни на природний газ.

Прейскурант на природний газ із ресурсів НАК "Нафтогаз України" за період з 01.12.2018 по 31.01.2020.

Біржові котирування: природний газ. Середньо- та довгостроковий ринок. Інформація про середньозважені ціни на природний газ за період з січня 2017 року по грудень 2019 року.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1 Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Як передбачено ст. 185 ГК України, до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

5.2 Договір на постачання природного газу укладений між сторонами за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Суд застосовує Закон України "Про публічні закупівлі" у редакції станом на момент укладення договору та додаткових до нього угод.

Як передбачено ст. 3 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК Україн та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону).

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону).

У абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Як роз`яснено в листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» згідно з п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 653 ЦК Україн, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

На момент підписання договору від 29.01.2019 сторони погодили всі його істотні умови. Необхідність укладення додаткових угод від 30.01.2019, від 31.01.2019, від 04.02.2019 обґрунтована ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" суттєвим підвищенням закупівельних цін на газ та коливанням ціни газу на ринку. Доказами, якими підтверджено відповідне коливання, є інформація Харківської торгово-промислової палати від 18.01.2019 № 48/19, інформацію Асоціації "Газові трейдери України", інформація Житомирської торгово-промислової палати від 23.01.2019.

Однак, вказані докази не підтверджують коливання цін на газ, як того вимагає п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону. У вказаних доказах констатована ціна на газ з 01.01.2019, станом на 08.01.2019, станом на 23.01.2019. Доведення обставин коливання цін на газ передбачає наявність інформації про зміну такої ціни протягом певного періоду і вимагає вказівки щонайменше двох показників, які порівнюються. Причому ці показники повинні бути придатні для такого порівняння.

ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" не надало будь-яких інших доказів на підтвердження ринкової вартості газу на момент укладення договору та додаткових угод, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни на природний газ. Зокрема, не наведено розрахунок вартості газу станом на попередні календарні дати, у тому числі, на дату подання цінової пропозиції, дату укладення договору, не наведено динаміку зміни ціни в сторону збільшення.

Суд враховує, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону.

Отже, відповідач, як постачальник природного газу за договором, укладеним за результатами процедури відкритих торгів, не довів зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у зв`язку з коливанням ціни такого товару на ринку.

5.3 Щодо визнання укладених додаткових угод недійсними.

Як передбачено ст. 37 Закону. договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з цим за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Шляхом укладення додаткових угод від 30.01.2019 № 1, від 31.01.2019 № 2, від 04.02.2019 № 3 сторони збільшили ціну за поставлений природний газ без підтвердження відповідними доказами коливання цін на газ. У додаткових угодах від 18.04.2019 № 5, від 24.09.2019 № 6, від 29.11.2019 № 7, від 29.11.2019 № 8 сторони зменшують ціну на газ по відношенню до додаткової угоди № 3. Проте така ціна на газ є більшою за погоджену сторонами в договорі.

Отже, відповідно до ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 2 ст. 215 ЦК України додаткові угоди від 30.01.2019 № 1, від 31.01.2019 № 2, від 04.02.2019 № 3, від 18.04.2019 № 5, від 24.09.2019 № 6, від 29.11.2019 № 7, від 29.11.2019 № 8 до договору постачання природного газу від 29.01.2019 № 19-357 є нікчемними, оскільки укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону. А тому не підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

5.4 Щодо вимоги про стягнення з ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" безпідставно набутого майна - грошових коштів в сумі 235 695, 94 грн.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Поширення на спірні правовідносини ст. 216 ЦК України виключає необхідність застосування ст. 1212 ЦК України.

Оскільки додаткові угоди є нікчемними, розрахунок за поставлений природний газ повинен здійснюватися за ціною, вказаною саме в основному договорі про постачання природного газу, а саме 8 937 грн за 1 тис. м. куб. природного газу.

Згідно з договором обсяг газу, який мав бути поставлений становить 200 000 куб.м. Проте враховуючи акти приймання-передачі природного газу, постачальник поставив замовнику природний газ об`ємом 105,85063 тис.куб.м.

Отже, вартість поставленого природного газу повинна становити 945 987,08 грн, а не 1 181 683, 02 грн.

Суд висновує, що Театр безпідставно перерахував товариству за поставлений природний газ 235 695, 94 грн.

6. Висновки суду.

6.1 Враховуючи вищевикладене, позов слід задовольнити частково - відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 30.01.2019, № 2 від 31.01.2019, № 3 від 04.02.2019, № 5 від 18.04.2019, № 6 від 24.09.2019, № 7 від 29.11.2019, № 8 від 29.11.2019 до договору постачання природного газу від 29.01.2019 № 19-357, укладеного між ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" та Івано-Франківським національним академічним драматичним театром імені Івана Франка; задовольнити позовну вимогу про стягнення з ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" безпідставно набутого майна - грошових коштів в сумі 235 695, 94 грн.

7. Судові витрати.

7.1 Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У даній справі судові витрати складаються тільки з судового збору.

7.2 Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, судові витрати у розмірі 3 535, 44 грн сплаченого судового збору слід стягнути з ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП".

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Частково задовольнити позов Керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури (вул. Гаркуші, 9, м. Івано-Франківськ, 76000) в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби (вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79000, ідентифікаційний код 40479801), Івано-Франківської обласної ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, ідентифікаційний код 00022510) до Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка (вул. Незалежності, 42, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 02225447), до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" (вул. Космічна, 21, офіс 1002, м. Харків, 61145, ідентифікаційний код 39869593) про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 30.01.2019, № 2 від 31.01.2019, № 3 від 04.02.2019, № 5 від 18.04.2019, № 6 від 24.09.2019, № 7 від 29.11.2019, № 8 від 29.11.2019 до договору постачання природного газу від 29.01.2019 № 19-357 та стягнення з ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" безпідставно набутого майна - грошових коштів в сумі 235 695, 94 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 30.01.2019, № 2 від 31.01.2019, № 3 від 04.02.2019, № 5 від 18.04.2019, № 6 від 24.09.2019, № 7 від 29.11.2019, № 8 від 29.11.2019 до договору постачання природного газу від 29.01.2019 № 19-357, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" та Івано-Франківським національним академічним драматичним театром імені Івана Франка.

Задовольнити позовну вимогу про стягнення з ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" безпідставно набутого майна - грошових коштів в сумі 235 695, 94 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" (вул. Космічна, 21, офіс 1002, м. Харків, 61145, ідентифікаційний код 39869593) в дохід Івано-Франківського обласного бюджету (рахунок UA078999980314030544000009001, отримувач: ГУК в Івано-Франківській області, код отримувача 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), обласний бюджет, код класифікації доходів 24060300 "Інші надходження") 235 695, 94 грн (двісті тридцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто п`ять гривень дев`яносто чотири копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" (вул. Космічна, 21, офіс 1002, м. Харків, 61145, ідентифікаційний код 39869593) на користь Прокуратури Івано-Франківської області (рахунок UA668201720343120001000003924, Державна казначейська служба України, м. Київ, ідентифікаційний код 03530483) 3 535, 44 (три тисячі п`ятсот тридцять п`ять гривень сорок чотири копійки) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30.11.2020.

Суддя О. В. Малєєва