Рішення № 93153919, 24.11.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2020м. ДніпроСправа № 904/1937/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ

до ОСОБА_1 , Дніпропетровська область, м. Марганець, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 11 863,46 грн. за кредитним договором № б/н від 16.03.2011 року

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 11 863,46 грн. за кредитним договором № б/н від 16.03.2011 року.

Дослідивши позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без руху.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 року позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишено без руху та запропоновано Акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" протягом 10 днів з дня вручення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 року усунути недоліки позовної заяви, а саме надати виписки по рахунках відповідача з моменту надання йому кредитних коштів, які містять інформацію про надання кредиту в читабельному вигляді (розмір шрифту не менше 12-14); розрахунок суми позову в читабельному вигляді (розмір шрифту не менше 12-14).

22.04.2020 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 20200413/4288 від 15.04.2020 року про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу - у строк до 29.05.2020 року: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу - у строк до 19.05.2020 року: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

В зазначені строки сторони не подали витребувані судом документи.

Законом України № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020 року внесено зміни у Господарський процесуальний кодекс України, а саме розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2020 року сторонам продовжено строки для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з доказами направлення відзиву позивачу у порядку, передбаченому ст. ст. 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, на 5 днів від дня, наступного за днем закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019); відповіді на відзив на позов - на 5 днів з дня отримання відзиву на позов, з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України; заперечень на відповідь на відзив на 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України.

З метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через

20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищевикладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/1937/20 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання, у зв`язку зі складністю цього спору, необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та встановлення відповідних доказів, та надати сторонам час для вирішення спору мирним шляхом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/1937/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 31.08.2020 року о 11:40 год.

У підготовче судове засідання 31.08.2020 року представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2020 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 29.10.2020 року включно та підготовче судове засідання відкладено на 01.10.2020 року о 11:00 год.

01.10.2020 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетрвоської області надійшло клопотання вих. № б/н про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

У підготовче судове засідання 01.10.2020 року представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2020 року підготовче судове засідання відкладено на 27.10.2020 року о 11:40 год.

У підготовче судове засідання 27.10.2020 року представник відповідача не з`явився.

27.10.2020 року у підготовчому судовому засіданні позивачем зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 27.10.2020 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 24.11.2020 року о 11:40 год.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, але були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Заявою про відкриття поточного рахунку № б/н від 16.03.2011 року, а саме в частині своєчасного повернення грошових коштів.

Позивач ґрунтує свої вимоги на нормах ст.ст. 546, 1054 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх вимог надає такі докази:

- копія Заяви про відкриття поточного рахунку № б/н від 16.03.2011;

- копія акту-звірки;

- копія витягу з „Умов та правил надання банківських послуг";

- копія виписок по рахунку.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі - банк) та Приватним підприємцем Шуліка Іриною Володимирівною (далі - позичальник, відповідач) підписана заява про відкриття рахунку № б/н від 16.03.2011.

Згідно з заявою від 16.03.2011 на відкриття рахунку відповідачу було відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 .

На виконання умов договору банківського обслуговування від 16.03.2011 позивач надав відповідачу кредитні кошти. Факт використання відповідачем наданих позивачем кредитних коштів підтверджується виписками по рахункам ОСОБА_1

22.12.2016 відповідачем була припинена господарська діяльність, про, що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач стверджує, що у відповідача у зв`язку із порушенням зобов`язання за договором банківського обслуговування від 16.03.2011 в частині повернення банку кредитних коштів станом на 11.03.2020 утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 507,42 грн., заборгованість з пені у розмірі 6 529,93 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом 1 474,34 грн., заборгованість по комісії 3 351,77 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім клієнтам, споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У заяві ПП Шуліка І.В. від 16.03.2011 про відкриття рахунку відсутня згода відповідача на приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Як відсутнє і погодження процентної ставки, яка буде застосовуватися у разі здійснення банком кредитування, до того ж не визначено розміру ліміту кредитування.

Крім того, у заявці, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема - пеню за порушення грошових зобов`язань з повернення кредитних коштів.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг із "Тарифів банку" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розміщених в мережі Інтернет: сайті https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: https://privatbank, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: визнання кредитного ліміту, умови припинення оплати банком розрахункових документів, зміна ліміту, відповідальність у разі невиконання таких умов, зокрема пільговий період користування лімітом, права та обов`язки сторін, забезпечення зобов`язань, порядок розрахунків, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про відкриття поточного рахунку від 16.03.2011 та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 16.03.2011, які містили посилання на Тарифи та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені за порушення грошових зобов`язань.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази погодження всіх істотних умов договору, зокрема, щодо погодження розміру та порядку сплати пені за порушення грошових зобов`язань з повернення кредитних коштів. Доказів повідомлення клієнта про розмір ліміту матеріали справи також не містять.

Господарський суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 статті 634 Цивільного кодексу України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (16.03.2011) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (08.04.2020), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені та погодженого розміру ліміту кредитування, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. А тому посилання банку на те, що заяву ПП Шуліка І.В. можна вважати договором приєднання, відхиляються судом як необґрунтовані.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку (у наданій позивачем редакції), оскільки вони не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього відсутній погоджений сторонами розмір процентів, пені, штрафу, тощо, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17.

Господарський суд вважає, що Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину договору, укладеного між сторонами 16.03.2011 шляхом підписання заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність відповідача, яка встановлена у формі сплати пені за порушення зобов`язань з повернення кредитних коштів.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019р. у справі №342/180/17.

Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з пені у розмірі 6 529,93 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом 1 474,34 грн., заборгованість по комісії 3 351,77 грн.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 Цивільного кодексу України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч. 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ПП Шуліка І.В. позивач дотримався вимог таких принципів цивільного судочинства як справедливість, добросовісність та розумність, що передбачені п. 6 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами договір у формі у вигляді заяви від 16.03.2011, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредитних коштів (користування ним).

Факт надання та часткового погашення кредитних коштів підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача.

А тому, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача фактично отриманої суми кредитних коштів є правомірними.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 507,42 грн.

У відповідності до частини 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем належними та достатніми доказами заборгованість за кредитом у сумі 507,42 грн. не спростована, доказів сплати боргу не надано.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 507,42 грн. підтверджені матеріалами справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 507,42 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 89,91 грн.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статями 4, 13, 14, 20, 42, 46, 74, 76-80, 86, 91, 129, 165, 178, 202, 231, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д , код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості у розмірі 11 863,46 грн. за кредитним договором № б/н від 16.03.2011 року - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д , код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 507,42 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 89,91 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2020

Суддя В.Г. Бєлік