Вирок № 93150816, 27.11.2020, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/764/20

1-кп/171/157/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2020 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Семенової Н.М.,

за участю секретаря Ровної Н.А.,

прокурора Михайленко В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове кримінальне провадження № 12020040410000162 від 08.03.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільне, Апостолівського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого повну загальну середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 05.06.2014 вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 17.02.2015 вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України враховуючи призначене покарання та покарання по вироку від 05.06.2014 до відбуття покарання 4 років 7 місяців позбавлення волі. Звільнений 13.03.2017 на підставі постанови Самарського районного суду Дніпропетровської області, умовно - достроково не відбутий строк 8 місяців 15 днів;

- 01.07.2020 вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.03.2020року о 23:00 годині ОСОБА_1 знаходився біля будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_2 . В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, належного ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 через хвіртку проник на повністю огороджену вищевказану територію подвір`я, де відчинивши не зачинені двері, проник до будинку, котрий розташований за вищевказаною адресою. Після чого переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, повторно, таємно, умисно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, викрав телевізор марки «Ergo», модель «LE32D6», вартістю 1700 гривень, тюнер «Operаsky», модель «OP-207 DVB-T2», вартістю 254 гривень 66 коп., які належить ОСОБА_2 . Після чого, разом з викраденим майном ОСОБА_3 , з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь, чим завдав ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 1954 гривень 66 коп.

Далі, ОСОБА_1 08.03.2020 о 22:00 годині знаходився біля будинку АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_4 , яким користується ОСОБА_5 . В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, належного ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 через хвіртку проник на повністю огороджену вищевказану територію подвір`я, де через незачинене вікно, проник до будинку, котрий розташований за вищевказаною адресою. Після чого переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, повторно, таємно, умисно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, викрав телевізор марки «Panasonic», модель: «L24B», вартістю 2300 гривень, тюнер «Gione», модель: «S1016», вартістю 178 гривень 64 коп., які належить ОСОБА_5 . Після чого, разом з викраденим майном ОСОБА_3 , з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь, чим завдав ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 2478 гривень 64 коп.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні вищевказаного злочину визнав повністю, з обставинами скоєння злочинів, що зазначені в обвинувальному акті, погодився, та пояснив, що 07.03.2020 року приблизно о 11 годині вечора проходячи біля будинку по АДРЕСА_4 зайшов на територію подвір`я через хвіртку, відчинивши не зачинені двері будинку проник в середину, де побачив телевізор та тюнер які вирішив викрасти. Також 08.03.2020 року проник через хвіртку на територію будинку по АДРЕСА_4 . Через незачинене вікно проник до будинку та викрав телевізор «Панасонік» та тюнер. Викрадені речі вирішив продати для отримання коштів. Щиро розкаюється. Шкоду відшкодував шляхом повернення викраденого майна працівниками поліції потерпілим.

Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, надали суду заяви про розгляд даного кримінального провадження без їх участі.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, судом роз`яснено про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.

Оцінивши докази по справі у сукупності при встановлених обставинах, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Даючи юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд приходить до висновку, що його дії правильно кваліфіковано на досудовому слідстві та в його діях має місце склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання обвинуваченого по кримінальному провадженню, суд керується ст.65 КК України та приймає до уваги ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, а також ті обставини, що обвинувачений винуватість визнав повністю, у вчиненому розкаявся, за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Таким чином, з врахуванням вищевикладених обставин, особи обвинуваченого, ступеню тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставин, те що ОСОБА_1 , раніше судимий, не працює, не має міцних соціальних зв`язків, наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття, та обставин, які обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України -не встановлено, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Питання про речові докази по кримінальному провадженню суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2020 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обліковувати з моменту його затримання з 13 серпня 2020 року на виконання вироку Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2020 року за кримінальним провадженням №12020040410000389.

Цивільні позови по справі не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речові докази по кримінальному провадженню: телевізор марки «Ergo», модель «LE32D6», тюнер «Operаsky», модель «OP-207 DVB-T2»; телевізор марки «Panasonic», модель: «L24B», тюнер «Gione», модель «S1016» - залишити за належністю законним власникам.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.

Вирок суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Семенова Н. М.