Ухвала суду № 93147914, 27.11.2020, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

27 листопада 2020 року Справа № 903/435/16 за заявою Приватного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед", м. Луцьк

про банкрутство

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Легерко В. Б.

Представники:

ліквідатор: н/з

від кредиторів: н/з.

встановив: ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.07.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Неттелко Люкс Лімітед", визнано безспірні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" в сумі 1 839 935 грн. 99 коп., відкрито процедуру розпорядження майном строком на 115 календарних днів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Рибачука В.В.

Ухвалою суду від 10.10.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ТОВ "Неттелко Люкс Лімітед", а саме:

- ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" в сумі 431 209,79 грн., з яких: 2 756,00 грн. - перша черга, 347 861,79 грн. - четверта черга, 80 592,00 грн. - шоста черга;

- ВВД ФСС НВВ ПЗ України у м. Луцьку в сумі 10 145,66 грн., з яких: 2 756,00 грн. - перша черга, 7 389,66 грн. - друга черга;

- ПАТ КБ "Приватбанк" в сумі 8 915 776,75 грн., з яких: 16 536,00 грн. - перша черга, 4 683 620,75 грн. - четверта черга, 4 215 620,00 грн. шоста черга;

- Костянтинівський міський центр зайнятості в сумі 10 524,87 грн., з яких: 2 756,00 грн. - перша черга, 7 768,87 грн. - друга черга

Постановою господарського суду від 06.03.2017 ТОВ "Неттелко Люкс Лімітед" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича.

07.03.2017 за №40956 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України здійснено оприлюднення повідомлення про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ТОВ "Неттелко Люкс Лімітед".

Ухвалою суду від 10.04.2017 визнано поточні грошові вимоги ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" в сумі 15 469,28 грн., з яких: 3 200,00 грн. - перша черга, 12 269,28 грн. - четверта черга.

Ухвалою суду від 18.07.2018 у затвердженні звітів ліквідатора Рибачука Валерія Володимировича та ліквідаційного балансу ТОВ "Неттелко Люкс Лімітед" відмовлено, зобов`язано ліквідатора Рибачука В. В. вжити всіх заходів для виявлення та реалізації майна боржника, завершення ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 10.01.2019 у задоволенні клопотання ліквідатора Рибачука Валерія Володимировича №66 від 19.07.2018 про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора відмовлено. Зобов`язано ліквідатора Рибачука Валерія Володимировича вжити заходів для завершення ліквідаційної процедури; до 01.02.2019 подати суду звіт про проведену роботу за період з 18.07.2018 по день подання звіту; звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед".

Ухвалами суду від 17.04.2019 у затвердженні звітів ліквідатора Рибачука Валерія Володимировича та ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед" відмовлено; усунено арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича від виконання обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед"; запропоновано комітету кредиторів боржника подати суду кандидатуру ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед"; зобов`язано арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича здійснювати повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед" до моменту призначення у справі №903/435/16 нового ліквідатора у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку.

Ухвалою суду від 05.09.2019 ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Струця М. П.

Ухвалою від 08.07.2020 задоволено частково заяву арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича №001 від 16.03.2020 про затвердження основної грошової винагороди. Затверджено оплату послуг арбітражному керуючому Рибачуку Валерію Володимировичу в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед" за період з 06.03.2017 по 17.04.2018 в сумі 89 525 грн. 14 коп. В частині стягнення основної грошової винагороди в сумі 153059,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед" відмовлено.

16.11.2020 надійшла заява арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича № 01 від 11.11.2020 про роз`яснення ухвали Господарського суду Волинської області від 08.07.2020.

Ухвалою суду від 17.11.2020 заяву ліквідатора Рибачука Валерія Володимировича №01 від 11.11.2020 про роз`яснення ухвали Господарського суду Волинської області від 08.07.2020 залишено без руху. Зобов`язано заявника не пізніше 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки заяви та подати суду докази сплати судового збору в сумі 1051 грн. 00 коп.

25.11.2020 на адресу суду надійшла заява Рибачука В. В. № 02 від 23.11.2020 про усунення недоліків заяви та долучення доказів сплати судового збору в сумі 1051 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 25.11.2020 враховуючи строки розгляду заяви розгляд справи призначено у судовому засіданні 27.11.2020 на 10:00 год.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, повноважних представників не направили, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції від 25.11.2020, надісланої на електрону пошту. Отримання ухвали від 25.11.2020 заявником підтверджується скріншотом електронної пошти суду.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено, що ч. 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанова Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).

Згідно ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Ухвалою від 08.07.2020 задоволено частково заяву арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича №001 від 16.03.2020 про затвердження основної грошової винагороди. Затверджено оплату послуг арбітражному керуючому Рибачуку Валерію Володимировичу в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед" за період з 06.03.2017 по 17.04.2018 в сумі 89 525 грн. 14 коп. В частині стягнення основної грошової винагороди в сумі 153059,00 грн. з боржника - банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Неттелко Люкс Лімітед" відмовлено з огляду на таке:

Згідно ч. 5 ст. 115 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Згідно інформаційної довідки з Державних реєстрів за ТОВ “Неттелко Люкс Лімітед” зареєстровані: залізничний тупик 304 пог.м., ангар площею 793,30 кв.м. часткою власності 2/3 (том 18, а.с. 34-38).

Згідно відповіді РСЦ МВС в Донецькій області №31/5-6745 від 17.09.2019 за боржником зареєстровані 24 транспортних засоби.

Ліквідаційна процедура ТОВ "Неттелко Люкс Лімітед" на день розгляду заяви арбітражного керуючого Рибачука В. В. не завершена, реалізація майна не здійснювалась, у зв`язку з чим вимога про стягнення грошової винагороди є передчасною.

Крім того вимога про стягнення винагороди з ТОВ “Неттелко Люкс Лімітед” є необґрунтованою, оскільки у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 01.08.2018 року у справі № 912/1783/16, від 04.10.2018 року у справі № 916/1503/17, 30.01.2019 року у справі № 910/32824/15, №22б/5014/2595/2012 (12)83б від 09.10.2019).

Стягнення коштів з боржника, визнаного банкрутом, не передбачено законом.

Згідно з частиною першою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абзац 6 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з абзацом 7 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною п`ятою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Питання щодо виплати грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора може бути вирішене за результатами ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 08.07.2020 вирішено всі вимоги, заявлені арбітражним керуючим в заяві № 001 від 16.03.2020.

В мотивувальній частині викладено порядок оплати послуг ліквідатора, зокрема за рахунок отриманих від реалізації майна боржника коштів, а в разі їх недостатності - за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Згідно проміжного звіту ліквідатора Струця М. П. станом на 02.11.2020 на засіданні комітету кредиторів 03.06.2020 надано згоду на продаж майна банкрута, зокрема ангар, залізничний тупик.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 61 Кодекс України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення веде реєстр вимог кредиторів.

Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Оплата витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, здійснюється у такому порядку: у першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора. За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом забезпечення, відшкодовуються витрати, пов`язані з утриманням та збереженням такого майна, сплачується винагорода оператора електронного майданчика. Склад та розмір таких витрат підлягають погодженню в порядку, визначеному цим Кодексом. Кошти, що залишилися після здійснення зазначених виплат, використовуються виключно для задоволення вимог кредиторів за зобов`язаннями, які забезпечує таке майно.

Згідно ч. 1 ст. 64 Кодекс України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються, зокрема витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Докази погашення кредиторських вимог, витрат пов`язаних з розглядом справи в матеріалах справи відсутні. Ліквідаційна процедура триває. Фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого комітетом кредиторів не створений.

Згідно ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Відповідно до ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Обґрунтовуючи свою заяву, ліквідатор Рибачук В. В. порушує питання саме щодо роз`яснення способу та умов виконання ухвали суду від 08.07.2020, зокрема порядку та механізму стягнення виконання судового рішення - п. 3 ухвали суду від 08.07.2020, за якою затверджено оплату послуг арбітражного керуючого, у стягненні коштів з банкрута відмовлено.

При цьому роз`яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення, а не засобом визначення дій, спрямованих на досягнення кінцевого результату у справі, визначеного в резолютивній частині рішення суду.

У пункті 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 № 6 зазначено, що здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду; якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення; роз`яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не змінене й не скасоване на момент звернення по його роз`яснення; в іншому разі господарський суд відмовляє в його роз`ясненні, а якщо рішення змінено чи скасовано в певній частині, - роз`яснює його в тій частині, в якій рішення залишено без змін, а в решті відмовляє у роз`ясненні; про відмову в роз`ясненні рішення виноситься ухвала, яка може бути оскаржена.

В ухвалі про роз`яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконання рішення.

Отже, в кожному конкретному випадку порядок виконання рішення суду визначається виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду.

Здійснюючи роз`яснення судового рішення у справі, суд тим самим усуває неясності цього судового рішення, опираючись на норми законодавства та фактичні обставини справи, які були застосовані судом при винесенні такого рішення.

Правове обґрунтування прийняття рішення судом, що зазначається у мотивувальній частині рішення, та правові наслідки, пов`язані з виконанням судового рішення, не можуть бути предметом роз`яснення відповідно до вимог ст. 245 ГПК України. Роз`яснення ж порядку застосування норм законодавства в розумінні наведених статей закону, виходячи з приписів цих норм, теж не допускається.

Зі змісту заяви про роз`яснення рішення вбачається, що ліквідатор Рибачук В. В. порушує питання саме про спосіб виконання рішення, не вказує, що саме в ухвалі є незрозумілим та потребує роз`яснення. Ухвала винесена за результатами розгляду його заяви про затвердження оплати праці та її стягнення з боржника, визнаного банкрутом. Заяву задоволено частково, затверджено оплату послуг, зазначена сума послуг, у стягненні відмовлено. Підстави прийняття рішень викладені в мотивувальній частині ухвали. З огляду на встановлені вище обставини суд не вбачає неясності та невизначеності в ухвалі суду від 08.07.2020.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що у своїй заяві ліквідатор Рибачук В. В. фактично порушує питання про спосіб виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність фактичних та правових підстав для роз`яснення ухвали Господарського суду Волинської області від 08.07.2020 у даній справі, у зв`язку з чим заява арбітражного керуючого Рибачука В. В. про роз`яснення судового рішення від 08.07.2020 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 245 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ліквідатора Рибачука Валерія Володимировича № 01 від 11.11.2020 про роз`яснення ухвали суду від 08.07.2020 відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України

Ухвала суду підписана 27.11.2020.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук