Ухвала суду № 93146248, 27.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 листопада 2020 року м. Київ № 640/27981/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лед Фактор" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лед Фактор" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про зупинення реєстрації податкової накладної №35 від 03 червня 2019 року, як таку що відповідає вимогам пп.1.6. п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Лед Фактор" №35 від 03 червня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про зупинення реєстрації податкової накладної №37 від 06 червня 2019 року, як таку що відповідає вимогам пп.1.6. п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Лед Фактор" №37 від 06 червня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про зупинення реєстрації податкової накладної №39 від 12 червня 2019 року, як таку що відповідає вимогам пп.1.6. п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Лед Фактор" №39 від 12 червня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про зупинення реєстрації податкової накладної №41 від 13 червня 2019 року, як таку що відповідає вимогам пп.1.6. п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Лед Фактор" №41 від 13 червня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про зупинення реєстрації податкової накладної №42 від 21 червня 2019 року, як таку що відповідає вимогам пп.1.6. п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Лед Фактор" №42 від 21 червня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про зупинення реєстрації податкової накладної №43 від 26 червня 2019 року, як таку що відповідає вимогам пп.1.6. п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Лед Фактор" №43 від 26 червня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про зупинення реєстрації податкової накладної №44 від 27 червня 2019 року, як таку що відповідає вимогам пп.1.6. п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Лед Фактор" №44 від 27 червня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Визначаючись щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд керується приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), якими передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року №294-ІХ з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102 грн.

Позивачем заявлено 7 вимог немайнового характеру, тобто, позивачу при зверненні до суду з даною позовною заявою сплаті підлягає судовий збір у сумі 14714,00 грн, проте товариством не надано суду документу про сплату судового збору, а навпаки подано клопотання про відстрочення сплати судового збору на один місяць, з огляду на запровадження обмежень господарської діяльності у зв`язку з карантинними заходами, запровадженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №21 (зі змінами).

Розглянувши подане клопотання, суд при його вирішенні виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас Законом України "Про судовий збір" передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом.

Окрім того, позивач зобов`язаний додати до клопотання про відстрочення сплати судового збору всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені у клопотанні підстави. В свою чергу, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про відстрочення від сплати судового збору.

При цьому слід зазначити, що статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а частиною другою статті 44 КАС України на учасників справи покладено обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року №R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лед Фактор" має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи та повинно неухильно дотримуватися покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення позовної заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити 14714,00 грн судового збору та надати суду відповідний платіжний документ.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя

ухвалив:

В задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лед Фактор" про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лед Фактор" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:

- документа про сплату судового збору у сумі 14714,00 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: "Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "*;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва".

Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак