Рішення № 93145063, 27.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11206/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) в м. Одеса адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення № 270 від 14.09.2020 року

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 270 від 14.09.2020 року про відмову у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 10.03.2020 року за № 06-21/252/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського апеляційного суду № 06-21/252/2020 від 10.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка станом на 01 січня 2020 року складає 221147,92 грн., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з моменту виникнення такого права, та проводити відповідні виплати до припинення виплати щомісячного довічного грошового утримання, що було нараховане у зв`язку із відставкою.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування адміністративного позову позивачка зазначає, що вона є суддею у відставці згідно з постановою Верховної Ради України від 23.05.2013 року № 313-У11. З червня 2013 року позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді. 11.09.2020 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду № 06-21/252/2020 від 10.03.2020 року. Проте, рішенням № 270 від 14.09.2020 року позивачці відмовлено у перерахунку з посиланням на те, що суддям у відставці, яким вже проведено перерахунок з 01.01.2020 року, перерахунок буде здійснюватися при збільшенні суддівської винагороди після 18.02.2020 року.

Ухвалою суду від 28.10.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.11.2020 року від представника відповідача, ГУ ПФУ в Одеській області, надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який представник відповідача не погоджується із позовними вимогами та зазначає, про відсутність підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 з 18.02.2020, оскільки перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проведено з 01.01.2020 року виходячи із розміру суддівської винагороди встановленої на 01 січня 2020 року, а оскільки після 18 лютого 2020 року не змінювалися розміри суддівської винагороди, підстави для нового перерахунку - відсутні.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Постановою Верховної Ради України № 313-VІІ від 23.05.2013 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду Одеської області, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до наказу апеляційного суду Одеської області № 47-ос від 14.06.2013 року, звільнено 14.06.2013 року із займаної посади суддю апеляційного суду Одеської області ОСОБА_1 .

Відповідно до розпорядження УПФУ в Малиновському районі м. Одеси № 198106 від 04.07.2013 року, ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% від заробітної плати з 18.06.2013 року.

11.09.2020 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням суддівської винагороди на підставі довідки № 06-21/252/2020 від 10.03.2020 року, що видана Одеським апеляційним судом.

Згідно з довідкою № 06-21/252/2020 від 10.03.2020 року, що видана Одеським апеляційним судом ОСОБА_1 , на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 01.01.2020 року, її суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 221147,92 грн.

11.09.2020 року ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення № 951370198106 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, згідно з яким відповідач відмовив у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі наданої довідки № 06-21/252/2020 від 10.03.2020 року.

В оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що суддям у відставці, яким за зверненням до 18.02.2020 року вже проведено перерахунок з 01.01.2020 року, виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року, перерахунок буде здійснюватися при збільшенні суддівської винагороди після 18.02.2020 року.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Згідно з абз.10, 14 ст.126 Конституції України, підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Повноваження судді припиняються у разі досягнення суддею шістдесяти п`яти років.

Відповідно до ст.130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

30.09.2016 року набув чинності Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII).

Згідно з п. п. 8, 11 ч. 5 ст. 48 Закону №1402-VIII, незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді, а також правом судді на відставку.

Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Статтею 142 Закону №1402-VIII урегульовано порядок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Разом з тим, Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону №1402-VIII передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, підпунктом 1 пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, для судді місцевого суду - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; з 1 січня 2018 року: - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; з 1 січня 2019 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; з 1 січня 2020 року - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 року №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019 року, виключено п.22, 23 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 перераховувалось та виплачувалось з урахуванням наведених вище положень абзацу другого пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII як судді, що не пройшов кваліфікаційне оцінювання.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Мотивуючи дане Рішення у цій частині Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3.06.2013 №3-рп/2013).

Розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.

Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

З урахуванням наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Таким чином, з 19.02.2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення статті 142 Закону №1402-VIII, якими передбачено, що суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 620/1116/20.

Суд встановив, що разом із заявою від 11.09.2020 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 надала довідку № 06-21/252/2020 від 10.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2020 року, яка видана на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020.

Таким чином, суд робить висновок, що надана позивачем разом із заявою від 11.09.2020 року довідка № 06-21/252/2020 від 10.03.2020 року є підставою для перерахунку з 19.02.2020 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що з урахуванням наведених висновків та встановлених фактів, дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачки є протиправними, а рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 11.09.2020 року № 951370198106 належить до скасування.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на факт здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачки з 01.01.2020 року, виходячи із розрахункової величини 15 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, оскільки перерахунок з 01.01.2020 року вчинений на підставі довідки від 13.02.2020 року № 80/20, яка встановлює розмір суддівської винагороди, що враховується під час обчислення довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 01.01.2020 року, що є меншим, аніж розмір суддівської винагороди, що вказаний у довідці № 06-21/252/2020 від 10.03.2020 року, що видана за нормами, чинними станом на 19.02.2020 року.

Оскільки суд зробив висновок про протиправність рішення відповідача щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, вимога позивачки про зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок є такою, що належить до задоволення.

Разом з тим, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України, та зобов`язати відповідача здійснити відповідний перерахунок з 19.02.2020 року.

Разом з тим, щодо вимог позивачки про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з моменту виникнення такого права, та проводити відповідні виплати до припинення виплати щомісячного довічного грошового утримання, що було нараховане у зв`язку із відставкою, є такими, що до задоволення не належать, як передчасні, оскільки ані в заяві про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ані в рішенні відповідача про відмову у здійсненні такого перерахунку, не йшлося про обмеження довічного грошового утримання максимальним розміром та про припинення виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Тобто, в цій частині позовних вимог права позивачки відповідачем не порушувалися.

У випадку, якщо позивачка за результатом вчиненого відповідачем, на підставі рішення суду у вказаній справі, перерахунку буде незгодна з відсотковим значенням довічного грошового утримання, вона не позбавлена права звернутися до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивачка сплатила 840,80 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією № 0.0.1881996924.1 від 23.10.2020 року, як за одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення № 270 від 14.09.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 270 від 14.09.2020 року (від 11.09.2020 року № 951370198106) про відмову у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 10.03.2020 року за № 06-21/252/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 19 лютого 2020 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського апеляційного суду № 06-21/252/2020 від 10.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка станом на 01 січня 2020 року складає 221147,92 грн., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ: 20987385).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 27 листопада 2020 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.