Ухвала суду № 93144833, 26.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

26 листопада 2020 р. № 400/5324/20 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І. А., ознайомившись з

адміністративним позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Новобузького районного відділу державної виконавочї служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Героїв Небесної Сотні, 1-А, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55601

треті особи:Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, пр. Центральний, 141-В,Миколаїв,54055 Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Богдана Хмельницького, 34, м. Одеса, Одеська область, 65007

про:визнання рішення та дій; зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Новобузького районного відділу державної виконавочї служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з вимогами:

визнати рішення та дії суб`єкта владних повноважень головного державного виконавця Новобузького районного відділу ДВС ПМУМЮ (м. Одеса) в Миколаївській області, по винесенню противоправних актів, по виконавчому провадженню № 58833385 від 10.04.2019 року, «Постанова по стягненню виконавчого збору» від 07.04.2019 року та «Постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження» від 25.11.2019 року з боржника ОСОБА_1 , в загальній сумі 279 гривень 50 коп.;

зобов`язати Головне управління державного казначейства служби України в Миколаївській області; Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса); Новобузький районний відділ ДВС Південного Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), - провести повернення незаконно стягнутого виконавчого збору, та витрат за проведення виконавчих дій з пенсії в загальній сумі 279 грн. 50 коп. з ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали позовної заяви та оцінивши наявні документи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутні підстави для її прийняття, виходячи з такого.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Аналіз цього положення у взаємозв`язку з положеннями ч. 1, 2 статті 55 Конституції України дає підстави дійти висновку, що судам підвідомчі будь-які звернення фізичної особи щодо захисту своїх прав і свобод. Тому суд не може відмовити у правосудді, якщо, зокрема, громадянин України вважає, що його права і свободи порушено чи порушуються, або створено чи створюються перешкоди для їх реалізації, або має місце інше ущемлення прав і свобод.

Конституція України, закріпивши право людини і громадянина на судовий захист своїх прав і свобод, гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається з позовних вимог, предметом спору є неправомірність винесених Новобузьким районним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) постанов про відкриття виконавчого провадження № 58833385, про стягнення виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та незгода позивача з сумою вказаних державним виконавцем витрат.

Суд встановив, що перша позовна вимога не містить чіткого формулювання відповідно до вимог ст.5 КАС України.

В той же час, як вбачається з тексту позовної заяви та змісту другої позовної вимоги, позивач ставить питання про повернення незаконно стягнутих виконавчих витрат з позивача, що розглядається за правилами ЦПК України.

Тобто, фактичні вимоги позивача стосуються повернення понесених ОСОБА_1 коштів, які з неї було стягнуто. Отже суд вважає, що в позові йдеться про спір про право.

Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України від 02.06.2016р. № 1404-VIII “Про виконавче провадження”, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною першою статті 447 Цивільного процесуального Кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

З огляду на зазначене вище позивач, має право звернутися зі скаргою до місцевого за нормами Цивільного процесуального Кодексу України для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 170, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя І. А. Устинов