Рішення № 93144823, 27.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 р. справа № 400/3692/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Баштанського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Миколи Аркаса, 2, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101

про:визнання протиправним та скасування висновку акта від 14.07.2020 № 379/14-29-51-05-17; зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Баштанського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок акту камеральної перевірки Баштанського управління ГУ ДПС У Миколаївській області від 14.07.2020 №379/14-29-51-05-17 на суму недоїмки 18265,51 грн.

- зобов`язати відповідача прийняти рішення щодо дотримання умов передбачених п. 9-15 Закону № 2464-VI та списати суми недоїмки, а також штрафи та пені, нарахованих на ці суми недоїмки у сумі 18 265,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновок акту камеральної перевірки відповідача про недотримання ФОП ОСОБА_1 умов, передбачених пунктом 9-15 Закону України від 08.07.2010 №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" для списання суми недоїмки, у зв`язку з чим не підлягає списанню заборгованість в сумі 18265,51 грн. є протиправним та підлягає скасуванню. Стверджує, що податковий орган безпідставно відмовив у задоволенні заяви про списання недоїмки.

Від відповідача до суду відзив не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 09.09.2020 року суд відмовив у відкритті провадження у справі № 400/3692/20 в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування висновку акту камеральної перевірки Баштанського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області від 14.07.2020 року № 379/14-29-51-05-17.

Судом відкрито провадження у справі в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо дотримання умов передбачених п. 9-15 Закону № 2464-VI та списати суми недоїмки, а також штрафи та пені, нарахованих на ці суми недоїмки у сумі 18 265,51 грн.

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

На підставі ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), справа розглянута в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 05.12.2018 р. зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Одним з конституційних обов`язків кожного, є сплата податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом (ст. 67 ч. 1 Конституції України).

Відповідно до приписів ст. 4 ч. 1 п. 1 абз. 3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Таким чином, ОСОБА_1 є платником єдиного внеску.

Судовим розглядом встановлено, у зв`язку з несплатою позивачем єдиного внеску, за ним утворилась недоїмка в розмірі 18265,51 грн.

Саме на вказану суму заборгованості з ЄСВ контролюючим органом відносно позивача винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-67-51 (а.с. 15).

Позивач вимогу про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 18265,51 грн. №Ф-67-51 не оскаржила, а отже остання являється узгодженою.

Натомість, у зв`язку з набранням 03.06.2020 чинності пунктом 5 розділу І Закону №592-ІХ, яким розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI доповнено пунктом 9-15, позивач 08.07.2020 з метою списання суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 18265,51 грн. звернулася до контролюючого органу із заявою про списання боргу.

Посадовою особою Баштанського управління ГУ ДПС у Миколаївській області проведено камеральну перевірку дотримання позивачем вимог п. 9-15 Закону України від 08.07.2010 №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", за наслідками якої складено Акт від 14.07.2020 №379/14-29-51-05-17.

Згідно з висновками Акта перевірки, позивачем не було дотримано вимог п. 9-15 Закону України від 08.07.2010 №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" для списання сум недоїмки, у зв`язку з чим заборгованість у сумі 18265,51 грн. не підлягає списанню. Про що Баштанське управління ГУ ДПС у Миколаївській області повідомило позивача листом від 13.08.2020. (а.с. 10-12).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 2 КАС України встановлено, що адміністративні суди при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, серед іншого, перевіряють чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та з урахуванням принципу верховенства права.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами частини четвертої статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року № 21-87а13.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 245 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з норм Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права як зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо списання суми недоїмки у сумі 18 265,51 грн., суд вважає таким, що не відповідає способам судового захисту, закріпленим частиною 1 статті 5 КАС України, та об`єкту порушеного права, з огляду на те, що позивач своїм правом на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 18265,51 грн. №Ф-67-51 не скористався.

Таким чином, у позивача відсутній об`єкт судового захисту, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Так як у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати позивачу не присуджуються.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Баштанського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз