Ухвала суду № 93144465, 25.11.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

25 листопада 2020 року справа № 320/9714/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на рівнозначній посаді, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Донецькій області від 31.07.2014 №301 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді у Головному управлінні Національної поліції у Донецькій області;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області (код за ЄДРПОУ 40109058) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи із розміру середньоденної заробітної плати, розрахованої відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 з урахуванням коефіцієнта підвищення, із застосуванням п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 позовну заяву залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати належні докази, що підтверджують зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , зокрема паспорт громадянина України із довідкою про зареєстроване місце проживання.

20.11.2020 представником позивача - адвокатом Мадяром Ігорем Івановичем до суду надано лист від 20.11.2020 №20/11-01, до якого додано копію паспорта позивача у формі ID картки разом та копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3234-5000322407, виданої Управлінням соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області 05.11.2020.

У листі від 20.11.2020 №20/11-01 представником позивача - адвокатом Мадяром Ігорем Івановичем зазначено, що згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання останнього: АДРЕСА_1 . При цьому зареєстроване фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

З огляду на це у листі від 20.11.2020 №20/11-01 представником позивача - адвокатом Мадяром Ігорем Івановичем вказано, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрував своє місце проживання/перебування, яке відноситься до території, на яку поширюється юрисдикція Київського окружного адміністративного суду, а тому справа за його позовом в силу положень ст. 25 КАС України може бути розглянута останнім.

Дослідивши зміст наданого представником позивача на усунення недоліків позовної заяви листа від 20.11.2020 №20/11-01 та додані до нього документи, суд зазначає таке.

Так, з копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.11.2020 №3234-5000322407 вбачається, що зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_3 ; фактичним місцем проживання/перебування позивача є: АДРЕСА_4 .

Відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України від 11.12.2003 №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон №1382-ІV).

У статті 3 Закону №1382-ІV міститься визначення термінів, що вживаються у ньому, зокрема, реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Своєю чергою, відповідно до статті 3 Закону №1382-ІV місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місцем проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Також у статті 3 Закону №1382-ІV дано визначення терміну довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.

Цією ж статтею передбачено, що документами, до яких вносяться відомості про місце проживання, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Аналіз зазначених нормативно-правових норм дає підстави для висновку, що місце проживання - це житло, в якому проживає особа, а реєстрація у встановленому законом порядку місця проживання підтверджується вичерпним переліком певних документів, зокрема, паспортом громадянина України.

Також, статтею 6 Закону №1382-ІV встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів визначають "Правила реєстрації місця проживання", які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 (далі за текстом – Правила №207).

Пунктом 3 Правил №207 визначено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Згідно з пунктом 4 Правил №207, реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Відповідно до пункту 9 Правил №207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Суд зазначає, що на виконання вимог ухвали суду від 20.10.2020 представником позивача надано копію паспорту громадянина України, який виготовлений у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, який виданий 19.08.2017.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи врегульовані Законом України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 5492-VI ).

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 14 Закону № 5492-VI до Реєстру вноситься така інформація про особу: додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №5492-VІ довідка про внесення інформації до Реєстру та видані документи складається у формі витягу з Реєстру. Порядок видачі довідки та її форма встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм формування та ведення Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), надання інформації з Реєстру, видачі довідки про внесення інформації до Реєстру та про видані документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус (далі - документи), взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також процедуру здійснення ідентифікації та верифікації осіб визначає Порядок ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 р. № 784 (далі - Порядок №784).

Відповідно до положень пункту 9 Порядку №784 у разі коли інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Заявник для внесення інформації до Реєстру за власним бажанням звертається до територіального органу / територіального підрозділу розпорядника Реєстру за зареєстрованим місцем проживання.

Відповідно до приписів пунктів 24, 25 Порядку №784 кожна особа, персональні дані якої (інформація про яку) внесені до Реєстру, має право на безоплатне отримання довідки про внесення інформації до Реєстру та видані документи (далі - довідка), а також від уповноважених суб`єктів повідомлення про кожен випадок звернення щодо передачі інформації про неї з Реєстру.

Довідка формується засобами Реєстру у формі витягу з Реєстру згідно з додатком.

Згідно форми Довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, що є додатком до Порядку №784, дана довідка з-поміж іншого містить інформацію про місце проживання.

Отже, інформація про місце проживання громадянина України вноситься до Єдиного державного демографічного реєстру та міститься у довідці про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, що є додатком до Порядку №784.

Крім того, додатком №13 до Правил №207 затверджено форму довідки про реєстрацію місця проживання особи, в якій зазначається інформація про місце проживання.

Підсумовуючи, суд зазначає, що на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 20.10.2020 в якості надання суду належного доказу, що підтверджує зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 позивачем мали бути надані:

- довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, форма якої є додатком до Порядку №784, яка містить інформацію про місце проживання або

- довідка про реєстрацію місця проживання особи, форма якої є додатком 13 до Правил №207, в якій зазначається інформація про місце проживання.

Жодного з названих документів представником позивача на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 20.10.2020 не надано.

Щодо наданої представником позивача довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , де зареєстрованим місце проживання позивача є: АДРЕСА_1 ; а зареєстрованим фактичним місцем проживання/перебування є: АДРЕСА_2 та тверджень представника позивача, що саме ця довідка свідчить, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрував своє місце проживання/перебування, суд зауважує на такому.

З 22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20 жовтня 2014 року № 1706-VІІ (надалі - Закон № 1706-VІІ), яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1706-VІІ внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Так, форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів України “Про облік внутрішньо переміщених осіб” від 01.10.2014 №509 (далі - Постанова №509).

Відповідно до п.1 Постанови №509 довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з п.9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016 (в редакції, яка була чинна до 15.08.2017 включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Проте, 09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №579 “Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання”, якою внесено зміни до пункту 9 Правил № 207 та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру", а саме виключено в абзаці першому слова "та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи". Вказана постанова набрала з чинності з 16.08.2017.

Отже, з 16.08.2017 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце проживання особи.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що надана позивачем довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.11.2020 №3234-5000322407 не є документом, який в розумінні вимог Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” та Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016, підтверджує зареєстроване місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, суд вважає також за необхідне зазначити про таке.

Статтею 7 Закону № 1706-VІІ "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" № 1706-VІІ встановлено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо) (ч.2 ст.5 Закону № 1706-VІІ).

Згідно з пунктом 1 Порядку №509, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 3 Порядку №509 передбачено, що заява про взяття на облік повинна серед іншого містити таку інформацію про заявника: відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Зазначені законодавчі приписи дають підстави для висновку, що відповідно до п. 3 Порядку №509, у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначається адреса фактичного проживання, повідомлена цією особою. Зазначена інформація має облікове значення і не свідчить про наявність правових підстав використання певного житлового приміщення.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (на відміну від документу, до якого вносяться відомості про місце проживання - в контексті Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207) не посвідчує право користування житлом за адресою, зазначеною у цій довідці.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №826/319/17.

Таким чином, зазначена у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.11.2020 №3234-5000322407, адреса фактичного місця проживання позивача: АДРЕСА_2 , є адресою, за якою здійснюється облік позивача як внутрішньо переміщеної особи і не є адресою, за якою у встановленому Законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” порядку підтверджується зареєстроване місце проживання особи-позивача.

Відповідно до ч.2 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що надані представником позивача докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання/перебування з огляду на наведені норми не є належними, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на рівнозначній посаді, зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись статтями 121, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

1. Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на рівнозначній посаді, зобов`язання вчинити певні дії - на 10 календарних днів з моменту отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно надати суду оригінал або засвідчену належним чином копію одного з таких документів:

- довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, форма якої є додатком до Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 р. № 784 , яка містить інформацію про місце проживання;

- довідка про реєстрацію місця проживання особи, форма якої є додатком 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207, в якій зазначається інформація про місце проживання.

2. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.