Рішення № 93144332, 17.11.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2020 р. справа № 300/1984/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Чуприни О.В.

за участю:

секретаря судового засідання – Запоточної В.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Березіцького М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №823 від 03.07.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області", -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, ГУ НП в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №823 від 03.07.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 ".

Позовні вимоги мотивовано тим, що начальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області протиправно, за відсутності складу дисциплінарного проступку, прийнято наказ №823 від 03.07.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 " Як зазначила ОСОБА_1 , остання займала посаду слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Івано-Франківського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області. 07.06.2020 о 08:45 год. на території Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 32, відбувся інструктаж перед заступленням в слідчо-оперативну групу. В цей час працівниками (інспекторами) відділу інспекції з особового складу Управління кадрового забезпечення ГУ НП в Івано-Франківській області (надалі по тексту також – ВІОС УКЗ ГУ НП в Івано-Франківській області), проведено огляд всіх працівників на стан сп`яніння за допомогою алкотестера "Драгер". В ході проведення такого огляду, як протиправно вважає відповідач, встановлено, що позивач знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, виходячи із результатів алкотестера "Драгер", яким зафіксовано 0,13 проміле. Орієнтовно через 30-40 хвилин працівниками відділу інспекції по особовому складу (надалі по тексту також – ВІОС) надано ОСОБА_1 два роздруковані чеки із алкотестера "Драгер", згідно яких дата та час огляду на стан алкогольного сп`яніння вказано 04.06.2020 о 08:47 год. За доводами позивача такі чеки не слід вважати належними доказами, оскільки їх зміст не відповідає фактичним обставинам, які мали місце саме 07.06.2020 о 08:45 год. Окрім вказаного, згідно коментованих чеків у графі "дата і рік народження" ручкою зазначено 07.06.2020. У зв`язку із вказаними обставинами позивач, не зволікаючи, самостійно в той самий день 07.06.2020 о 10:40 год. пройшла огляд у медичному закладі "Комунальне некомерційне підприємство "Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради", за результатом якого лікарем поставлено діагноз про відсутність алкогольного сп`яніння, а за результатом токсикологічного дослідження крові етанолу не виявлено. Вказані результати огляду підтверджені довідками, які були надані позивачем безпосередньому керівництву. Втім, за доводами позивача, такі довідки не були взяті до уваги посадовими особами відповідачем при проведенні такого службового розслідування. Також не були взяті відповідачем до уваги пояснення ОСОБА_1 , які останньою надавались при проведенні службового розслідування, до якого долучено відповідні довідки медичного закладу. З метою ознайомлення із матеріалами службового розслідування, позивач звернулася до відповідача із відповідною заявою. Однак відповідачем не було надано ОСОБА_1 матеріали службового розслідування, що на переконання позивача порушило її право на захист та призвело до необ`єктивного встановлення обставин за спірною подією. Окрім вказаного згідно доводів ОСОБА_1 оскаржуваний наказ оформлений із грубими не відповідностями іншим фактичним обставин, так як в наказі зазначено дату огляду на стан алкогольного сп`яніння, що не відповідає відомостям, зафіксованих у двох роздрукованих чеках алкотестера "Драгер". У наказі відповідача внесено рік його винесення – 2019, хоча спірні події мали місце в 2020 році. Також резолютивна частина наказу свідчить про попередження щодо неповної службової відповідності ОСОБА_1 , тобто не позивача, так як ім`ям останньої є ОСОБА_2 . З наведених підстав позивач вважає оскаржуваний наказ від 03.07.2019 за №823, протиправним та просить його скасувати.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами (а.с.18-20).

На виконання ухвали суду від 17.08.2020 Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області 03.09.2020 надано суду, через канцелярію, витребувані письмові документи, докази (а.с.25-43).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.09.2020 (а.с.44-47). У відзиві представник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області зазначив про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на наступні обставини. Як вважає відповідач, в ході проведення службового розслідування, встановлено, що 07.06.2020 о 08:47 год. працівниками ВІОС УКЗ ГУ НП в Івано-Франківській області при проведенні інструктажу та перевірки стану готовності працівників Івано-Франківського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області до заступлення на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння в ОСОБА_1 , яка на той час обіймала посаду слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції. Так, за результатами тесту на приладі DRAGER ALKOTEST 6820 встановлено факт алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , показник концентрації алкоголю в крові склав 0,13 проміле. Від проходження тестування в Івано-Франківському наркологічному диспансері Головного управління охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації позивач відмовилась. В ході службового розслідування позивач 12.06.2020 надала пояснення та підтвердила факт встановленого алкогольного сп`яніння 07.06.2020 на приладі DRAGER ALKOTEST 6820 та вказала про вживання алкогольних напитків на передодні. Факт вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 також підтверджується відеоматеріалами. Тобто, відповідач діяв в спосіб визначений законом з дотриманням вимог Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції". За доводами представника ГУ НП в Івано-Франківській області при визначені дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність ОСОБА_1 , відповідачем враховані обставини, за яких мало місце вчинення/скоєння проступку, а також взято до уваги, що такий порушення особливих правил внутрішньої трудової дисципліни позивача відноситься до важких, оскільки порочить високе звання поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України, основним критерієм оцінки діяльності є рівень довіри населення. Оскільки позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, то обрана міра заходи дисциплінарного впливу є адекватною і співмірною до складу допущеного порушення. З наведених підстав відповідач вважає, що будь-яких порушень норм чинного законодавства при прийнятті наказу №823 від 03.07.2020 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області", не допущено. Просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Позивач, в свою чергу подала відповідь на відзив, який надійшов на адресу суду 01.10.2020 (а.с.53-55). ОСОБА_1 заперечила доводи відповідача, наведені у відзиві на позов, додатково вказавши на невиконання останнім вимог ухвали суду від 17.08.2020. Позивач зазначила про намагання відповідача приховати фактичні обставини, які передували прийняттю оскаржуваного наказу. Так, за доводами позивача в ході службового розслідування надано пояснення, згідно якого слабоалкогольні напої позивачем останній раз вживались 05.06.2020 поза робочий час під час святкування дня народження, а тому твердження представника ГУ НП в Івано-Франківській області про підтвердження факту вживання алкогольних напоїв напередодні є таким, що не відповідає дійсності. Також ОСОБА_1 заперечила доводи відповідача щодо уникання нею надавати відповідні пояснення, оскільки позивачем було вжито всіх необхідних заходів для ознайомлення з матеріалами службового розслідування, однак жодного реагування з боку керівництва ГУ НП в Івано-Франківській області не було.

Ухвалою суду від 06.10.2020 витребувано у Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області необхідних та належних доказів для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин у справі (а.с.60-62).

ОСОБА_1 направлено на адресу суду заяву про зміну предмета позову від 09.10.2020, яка надійшла 12.10.2020 (а.с.65-66). Згідно поданої заяви позивач додатково просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківської області на її користь моральну шкоду в сумі 20 000,00 гривень.

На виконання ухвали суду від 06.10.2020 Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області 13.10.2020 надано суду, через канцелярію, витребувані докази (а.с.75-80).

23.10.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про перехід до розгляду справи №300/1984/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 09.11.2020 о 10:00 год. (а.с.82-84).

09.11.2020 відповідачем знову подано відзив на позовну заяву в частині доповнених позовних вимог (а.с.90-91). У відзиві позивач заперечив щодо стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 20 000,00 гривень, мотивуючи ненаданням останньою жодних доказів спричинення їй моральної шкоди, в тому числі не доведення наявність обставин: в чому саме полягає шкода, причинного зв`язку між неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача, отримання матеріальних збитків та настання будь-яких негативних наслідків для позивача.

Ухвалою суду від 09.11.2020 закрито підготовче провадження в адміністративній справі та розпочато розгляд справи по суті (а.с.95-98).

В підготовчих судових засіданнях і судовому розгляді справи по суті позивач підтримала заявлені позовні вимоги, а представник відповідача заперечив щодо задоволення таких вимог, виходячи із змісту власної правової позиції, визначеної у позовній заяві, відзиві на позов, відповіді на відзив, наявних у матеріалах справи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив, пояснень сторін, дослідивши і оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , на час подання позову і вирішення справи по суті, займає посаду інспектора сектору дізнання Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, що засвідчується наявною в матеріалах справи копією Спеціального жетона №0103431 ІФП №005486, виданого 10.07.2020 (а.с.9).

На момент проведення 07.06.2020 перевірки стану готовності працівників Івано-Франківського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області до заступлення на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи (надалі по тексту також – СОГ), а також на час проведення 09.06.2020 службового розслідування, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 займала посаду слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Івано-Франківського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області.

Наведене підтверджується наказом про призначення та проведення службового розслідування від 09.06.2020 за №688, Висновком службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівником Івано-Франківського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , затвердженого 03.07.2020, а також оскаржуваним наказом начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №823 від 03.07.2019 (а.с.27, 28, 29-31).

Так, судом встановлено, що 07.06.2020 працівниками ВІОС УКЗ ГУ НП в Івано-Франківській області здійснено перевірку службової дисципліни, зокрема, в Івано-Франківському відділі поліції ГУ НП в Івано-Франківській області, а саме: проведено інструктаж та перевірку стану готовності працівників Івано-Франківського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області до заступлення на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи.

За результатами проведення перевірки службової дисципліни 08.06.2020 заступником начальника управління – начальником ВІОС УКЗ ГУ НП в Івано-Франківській області підполковником поліції Берладін С.В. складено доповідну записку, із змісту якої слідує наступне: "… Під час перевірки на інструктажі за допомогою приладу DRAGER ALCOTEST 6820 стану готовності працівників поліції до заступлення на несення служби у добовому наряді, після продуву у слідчої СВ Івано-Франківської ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 прилад видав результат - 0,13 %. Від проходженні огляду у медичному закладі відмовилась. До несення служби у складі СОГ допущеною не була…" (а.с.32-33).

Працівниками інспекції по особовому складу надано ОСОБА_1 два роздруковані чеки із алкотестера "Драгер", згідно яких дата та час огляду на стан алкогольного сп`яніння вказано 04.06.2020 о 08:47 год. (а.с.77).

Так, згідно написаного позивачем рапорту, остання зазначила, що тест проходила добровільно та в останнє вживала алкогольні напої 05.06.2020 поза службою під час святкування дня народження. В рапорті старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зазначила про вживання 07.06.2020 перед заступленням на службу в цілях профілактичного лікування сироп від кашлю "Доктор Тайсс", що могло призвести до результатів 0,13 проміле (а.с.35).

В подальшому, в той же день, позивач самостійно, добровільно 07.06.2020 о 10:40 год. з метою виявлення стану відповідного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, пройшла огляд у медичному закладі "Комунальне некомерційне підприємство "Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради", що підтверджується довідкою від 07.06.2020 за №19, в якій зафіксовано діагноз: "сп`яніння немає". Окрім вказаного, за результатами токсикологічного дослідження №831 від 10.06.2020, проведеного на підставі відібраного 07.06.2020 о 10:50 год. біоматеріалу, в крові етанолу не виявлено (а.с.38).

З метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни слідчим відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Івано-Франківського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , відповідно до наказу №688 від 09.06.2020 Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області призначено службове розслідування (а.с.27).

03.07.2020 начальником ГУ НП в Івано-Франківській області затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівником Івано-Франківського відділу поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (а.с.29-31).

На підставі висновку службового розслідування від 03.07.2020, відповідачем 03.07.2020 видано наказ №823, пунктом 1 якого за порушення службової дисципліни, вимог пункту 1, підпункту 14 пункту 3 статті 1, пункту 1 статті 11, пункту 1 статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 за №2337-VІІІ "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", та підпункту 6 пункту 2 розділу ІІ "Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 за №1179, що виразилось у прибутті на службу та перебуванні на робочому місці в адміністративному приміщенні Івано-Франківського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області (в однострої) у стані алкогольного сп`яніння, інспектора сектору дізнання Івано-Франківського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області (на момент перевірки слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Івано-Франківського відділу поліції) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , попереджено про неповну службову відповідність (а.с.28).

Коментовані вище обставини встановлені судом згідно поданого відповідачем примірника наказу №823, датованого 7 липням 2020 року (а.с.28).

Позивач, не погоджуючись із результатами службового розслідування, вважаючи їх неповними та необ`єктивними, звернулася до суду за захистом своїх порушених прав при проходженні публічної служби в Національної поліції України, ставлячи вимогу про скасування наказу відповідача №823 від 03.07.2019 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а також стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 20 000,00 гривень.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 за №580-VIII (далі по тексту також – Закон №580-VIII).

Частиною 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний поряд з іншим: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

За змістом частини 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону №580-VIII).

Так, Законом України від 15.03.2018 за №2337-VІІІ "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (надалі по тексту також - Дисциплінарний статут Національної поліції України).

Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Службова дисципліна як визначено в частині 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

Також пунктом 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Водночас відповідно до підпункту 6 пункту 2 розділу ІІ "Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 за №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Як свідчить зміст частин 1 і 2 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

За змістом статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських може застосовуватися такий вид дисциплінарного стягнення, як попередження про неповну службову відповідність.

Як уже з`ясовано судом, згідно наказу №823 від 03.07.2019 (за даними примірника копії наказу, поданого позивачем) інспектора сектору дізнання Івано-Франківського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області (на момент перевірки слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Івано-Франківського відділу поліції) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , за порушення службової дисципліни, вимог пункту 1, підпункту 14 пункту 3 статті 1, пункту 1 статті 11, пункту 1 статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", та підпункту 6 пункту 2 розділу ІІ "Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 за №1179, що виразилось у прибутті на службу та перебуванні на робочому місці в адміністративному приміщенні Івано-Франківського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області (в однострої) у стані алкогольного сп`яніння, попереджено про неповну службову відповідність (а.с.28).

У спірному випадку, виходячи із змісту фактичних обставин у справі, суд перевіряє кожний із доводів позивача окремо у співвідношенні із відповідними запереченнями відповідача.

Основними доводами позивача щодо протиправності оскаржуваного наказу являються "відсутність складу дисциплінарного проступку", "невідповідність роздрукованих чеків із алкотестера "Драгер" фактичним обставинам, які мали місце 07.06.2020", а також "невідповідність оскаржуваного наказу фактичним обставинам".

Так, за фактом порушення службової дисципліни слідчим відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Івано-Франківського відділу поліції, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (перебування на службі в стані алкогольному сп`янінні 0,13 проміле), відповідачем проведено службове розслідування, про що свідчать наявні в матеріалах справи матеріали службового розслідування №317 (а.с.26-43).

За змістом частин 1 і 2 стаття 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Згідно пункту 10 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 за №893 (надалі по тексту також – Порядок №893).

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (пункт 1 розділу V Порядку №893).

Розділом VI Порядку №893 встановлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії. Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Так, згідно висновку службового розслідування за вказаним фактом, затвердженого 03.07.2020 начальником ГУ НП в Івано-Франківській області, мало місце проведення 07.06.2020 працівниками відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУ НП в Івано-Франківській області перевірки службової дисципліни в Івано-Франківському відділі поліції ГУ НП в Івано-Франківській області, внаслідок чого встановлено перебування ОСОБА_1 на службі у стані алкогольного сп`яніння.

Як слідує з матеріалів справи та згідно пояснень сторін, до такого висновку дійшов відповідач, застосувавши 07.06.2020 при огляді позивача на стан алкогольного сп`яніння прилад "Драгер-6820".

При цьому, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи два роздрукованих чеки із алкотестера "Драгер-6820", свідчать про проведення дати та час огляду на стан алкогольного сп`яніння позивача саме 04.06.2020 о 08:47 год. та о 08:48 год., тобто день фактичної перевірки не відповідає даним календарного дня, відображеного на спеціальному приладі про момент його застосування до позивача для проведення дослідження (а.с.77). Також у графі "дата і рік народження" коментованих чеків зазначено 07.06.2020, при тому, що дата народження позивача – ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідченням чого є копія паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 21.05.2008 (а.с.7-8).

На пропозицію суду представник відповідача не зміг у судовому засіданні надати жодного пояснення про такі розбіжності, не представлено будь-якого доказу, який би обґрунтовував чи логічно пояснював коментовану невідповідність даних щодо дня застосування/використання приладу "Драгер-6820".

Більше того, як пояснила у судовому засіданні позивач посадовою особою відповідача, який застосовував до ОСОБА_1 приладу "Драгер-6820" не зміг одразу ж після його використання роздрукувати відповідні чеки – результати дослідження зафіксовані на паперовому носії, так як у вказаного пристрою був відсутній необхідний паперовий картридж.

В подальшому, за викликом інспекторами ВІОС УКЗ ГУ НП в Івано-Франківській області прибули працівники патрульної поліції, які надали відповідний картридж, на підставі чого проведено роздрукування спірних чеків.

ОСОБА_1 пояснила, що вона одразу ж звернула увагу на таку невідповідність і вказала на це інспекторам ВІОС УКЗ ГУ НП в Івано-Франківській області. На даних чеках позивач змушена була проставити свій підпис так як побоювалася щодо можливого внесення до нього інших недостовірних даних без її відома, однак, як вважає позивач, це не означало погодження нею із результати дослідження.

Про незгоду із відповідними даними та власним поясненням про вживання перед службою "лікарського засобу" від болі в горлі ("Доктор Тайс"), в той же день, позивач доповіла у рапорті своєму безпосередньому керівнику (а.с.35).

Відтак, такий доказ, на переконання суду, не може засвідчувати обставину перебування ОСОБА_1 на службі у стані алкогольного сп`яніння саме 07.06.2020, за фактом чого відповідачем проведено службове розслідування та притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом попередження про неповну службову відповідність.

Невідповідність даних щодо однієї і тієї ж обставини між фактичним днем події і днем, визначеним у чеку, породжує у суду обґрунтований сумнів щодо належної роботи та функціонування приладу, який фіксував спірне дослідження.

Поряд із вказаним, як пояснила позивач та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 07.06.2020 о 10:40 год. самостійно пройшла огляд у медичному закладі "Комунальне некомерційне підприємство "Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради", за наслідком якого встановлений діагноз - сп`яніння немає, в крові етанолу не виявлено, про що свідчать довідки від 07.06.2020 за №19 і довідка №831 від 10.06.2020.

В частині токсикологічного дослідження (довідка №831 від 10.06.2020) необхідно врахувати, що відбір біологічного матеріали крові позивача проведено 07.06.2020 о 10:50 год. тобто через 2 години від події застосування у відношенні до ОСОБА_1 приладу "Драгер-6820" (а.с.38, 77).

Про результати вказаного дослідження і огляду, оформлених коментованими довідками, позивачем доведено до відома відповідача у поясненні, складеного 12.06.2020 під час проведення службового розслідування, та містяться в матеріалах такої перевірки (зворотній бік а.с.35, а.с.36-37, 38), втім не взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного наказу.

З приводу не врахування таких довідок при притягненні ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, відповідач не надав жодного належного пояснення.

Представник відповідача вказав про ймовірне самостійне виведення організмом етанолу із крові позивача в період від застосування приладу "Драгер-6820" (08:48 год.) до моменту проведення відповідного медичного огляду та відбору біологічного матеріалу крові (10:50 год.).

Втім такі пояснення суд вважає виключно припущенням представника відповідача, які не обґрунтовані та не доведені належними і допустимими доказами.

Таким чином суд погоджується з доводами ОСОБА_1 , що чеки із алкотестера "Драгер-6820", які використані відповідачем як доказ на підтвердження перебування позивача під час несення служби у стані алкогольного сп`яніння, не відповідають фактичним обставинам, які мали місце 07.06.2020 при проведенні перевірки працівників ГУ НП в Івано-Франківській області, а отже не можуть братися судом до уваги як належні докази при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України від 09.11.2015 за №1452/735 (надалі по тексту також – Інструкція №1452/735) за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я України та Держспоживстандартом.

В той же час, суд звертає увагу на те, що коментована Інструкція №1452/735 визначає процедуру проведення огляду саме водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду.

У спірному випадку не мало місце керування позивачем транспортного засобу.

При цьому відповідачем не наведеного жодного нормативно-правового акта який регулює питання щодо можливості застосування спеціального технічного засобу для перевірки посадових осіб національної поліції на стан алкогольного сп`яніння при проходженні служби без керування транспортними засобами.

Водночас суд критично оцінює наказ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №823 від 03.07.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області", та вважає обґрунтованими доводи позивача щодо невідповідності його фактичним обставинам, виходячи із наступного.

Згідно вимог пунктів 1, 2 розділу VII Порядку №893 у разі, якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

Як з`ясовано судом, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом попередження про неповну службову відповідність на підставі наказу №823 від 03.07.2019, з яким остання ознайомлена 03.07.2020, про що свідчить проставлений особистий підпис позивача на оскаржуваному наказу (а.с.12, 76).

Суд зазначає, що дата видання оскаржуваного наказу №823 від 03.07.2019 передує даті проведення перевірки (07.06.2020), за фактом проведення якої відповідачем встановлено порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.

Разом з цим, виходячи із змісту оскаржуваного наказу до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з перебуванням 07.06.2020 на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння, притягнуто ОСОБА_1 , тобто іншу особу, відносно якої проводилось службове розслідування за вказаним фактом., так як дійсним ім`ям позивача є ОСОБА_2 .

Наведене свідчить про розбіжності, допущені відповідачем при оформленні наказу №823 від 03.07.2019 в частині дати видання наказу, а також в частині зазначення ім`я особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності.

Слід відмітити, що наказ про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Відповідачем не було надано суду наказу начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про внесення змін чи уточнень до наказу №823 від 03.07.2019.

В той же час, в ході розгляду даної адміністративної справи відповідачем надано суду також копію наказу №823 уже із виправленою датою в частині року видання, а саме наказ №823 від 03.07.2020 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області" (а.с.43). При цьому особу, яка притягається до дисциплінарної відповідальності знову визначено ОСОБА_1 .

Як свідчать матеріали справи із таким наказом позивач не ознайомлювалась, про що свідчить відсутність підпису останньої на коментованому наказі від 03.07.2020.

Частина 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає поняття "службова дисципліна" як дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Визначення дисциплінарного проступку міститься у статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та означає протиправну винну дію чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконання чи неналежне виконання обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також вчинення дій, що підривають авторитет поліції.

Аналіз статей 1, 12 Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку про те, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

При цьому, пунктом 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України як самостійний обов`язок поліцейського, що є складовою службової дисципліни, визначено заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння під час несення служби.

Відтак, будь-які обставини невиконання чи неналежного виконання службової дисципліни, в тому числі перебувати у стані відповідного сп`яніння під час несення служби, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

При оскарженні наказу про застосування дисциплінарного стягнення суб`єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

За такого правового регулювання та обставин справи, зокрема довідок спеціалізованого медичного закладу від 07.06.2020 за №19 і довідка №831 від 10.06.2020, суд дійшов висновку, що відповідачем, в порушення статті 77 КАС України, не надано доказів вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

З приводу позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 20 000,00 гривень, яка полягає у неможливості отримання позивачем спеціального звання та завдання значних психологічних переживаннях, у зв`язку з неправомірними діями відповідача, то суд, оцінивши аргументи позивача, вважає позов в цій частині таким, що не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначений в статті 23 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Так, за змістом положень частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Окрім того, правове регулювання відшкодування моральної шкоди в спірних правовідносинах здійснюється частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України, зокрема моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Також суд враховує роз`яснення, надані у пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 за №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", де зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що саме по собі порушення прав особи ще не свідчить про заподіяння їй моральної шкоди, оскільки така шкода повинна мати певний прояв у вигляді, зокрема, фізичних та/або душевних страждань, приниженні честі і гідності тощо, і наявність таких обставин повинна довести особа, яка вважає, що їй заподіяно моральну шкоду.

Відтак, оцінивши і проаналізувавши викладені позивачем доводи, суд вказує на недоведеність позивачем того, що оскаржуваними діями (бездіяльністю) та наказом відповідача їй заподіяно моральну шкоду, а саме позивач не надав належних пояснень та будь-яких доказів того, в чому полягає моральна шкода, якими доказами вона підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров`я тощо), наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та заподіянням йому шкоди, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди тощо.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

Суд вжив всіх заходів на з`ясування обставин, які мають значення для даної справи, в тому числі витребував додаткові пояснення і докази з власної ініціативи.

Таким чином, суд вважає недоведеними відповідачем обставини про наявність достатніх законних підстав для прийняття наказу №823 від 03.07.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 ".

В сукупності вказаного вище, суд робить висновок про обґрунтованість адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №823 від 3 липня 2019 (2020) року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області", яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність, а позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

При чому, так як в матеріалах справи наявний оскаржуваний наказ, що датований 2019 і 2020 роками, які відповідач вважає прийнятими у відношенні до позивача як один і той же документ, то слід визнати протиправним такий акт індивідуальної дії, ідентифікуючи дати його прийняття - "3 липня 2019 (2020) року".

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем за подання до суду адміністративного позову не майнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 840,80 гривень згідно квитанції від 10.08.2020 за №0.0.1795978444.1 (за позовну вимогу про скасування наказу) та в розмірі 840,80 гривень згідно квитанції від 09.10.2020 за №0.0.1863425976.1 (за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди) (а.с.1, 69).

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновок суду про відсутність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 20 000,00 гривень, та висновок про обґрунтованість адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу №823 від 3 липня 2019 (2020) року, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 756,72 гривень, що пропорційно становить 90 відсотків задоволених позовних вимог в частині скасування наказу.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №823 від 3 липня 2019 (2020) року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області", яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40108798) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 756,72 гривень (сімсот п`ятдесят шість гривень сімдесят дві копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 ;

відповідач – Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 40108798), вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ ОСОБА_4 .

Рішення складене в повному обсязі 27 листопада 2020 року.