Рішення № 93144082, 27.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 р. Справа№200/9936/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хохленкова О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м.Мирноград, вулиця Центральна, будинок 13, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи позов, зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_2 . 19.08.2020 року вона звернулась до Покровського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Згідно із пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 позивачка перебуває на пенсійному обліку у Покровського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області з 2013 року.

28.08.2020 року відповідач інформаційним листом повідомив, що позивачка має право на призначення пенсії в разі втрати годувальника після досягнення 60 річного віку. ОСОБА_1 не згодна з позицією відповідача та просить суд:

визнати дії Покровського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, відповідно до ст.36 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправними,

зобов`язати Покровське Об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку з втратою годувальника, відповідно до ст.36 Закону України від 09.07.2003 року № 1058ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійного страхування» з дня звернення 19.08.2020 року,

стягнути з Покровське Об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив про те, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні як отримувач пенсії за віком за Списком № 2 при повному пільговому стажі, обчисленої відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058.

19.08,2020 року вона звернулася до Управління із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону № 1058.

Управлінням позивачки була надана відповідь від 28.08.2020 року № 0581-02-8/10244, в якій було повідомлено, що провести вказаний перерахунок пенсійної виплати не є можливим у зв`язку з недосягненням позивачем 60-річного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 (абз. 1) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. На підставі цього просить відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

26 листопада 2020 року, представник позивача надав уточнену позовну заяву, в якій просила

визнати дії Покровського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, відповідно до ст.36 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправними,

зобов`язати Покровське Об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку з втратою годувальника, відповідно до ст.36 Закону України від 09.07.2003 року № 1058ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійного страхування» з дня звернення 19.08.2020 року,

стягнути з Покровського Об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить таких висновків.

Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України відповідно до паспорту громадянина України серія НОМЕР_3 , виданого Красноармійським РВ УМВС України в Донецький області 16.09.2000 року, РНОКПП НОМЕР_4 . (а.с.5-7).

Відповідач - Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області є юридичною особою код ЄДРПОУ 42169323 і суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб 8.01.1983 року, актовий запис № 1 (а.с.10).

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 , виданого 06.09.2018 року Виконкомом Новоекономічної селищної ради Покровського району Донецької області, чоловік позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 36 (а.с.4).

Згідно відповіді від 28.08.2020 № 0581-02-8/10244 повідомлено, що право на призначення пенсії у разі втрати годувальника можливо тільки після досягнення 60-річного віку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 2013 року перебуває на обліку у Покровському ОУ ПФУ та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком №2.

Надаючи правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Суд зазначає, що статтею 36 Закону №1058-IV визначені умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 36 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

Тобто, для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника необхідно дві умови – по-перше особа повинна бути непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника і по – друге вона повинна бути на утриманні померлого годувальника на день його смерті.

Обидві ці умови повинні бути одночасними.

Для реалізації норми ч.1 зазначеної статті в частині 2 ст.36 Закону №1058-IV визначено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону №1058-IV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Положеннями ч. 1 ст. 37 Закону №1058-IV визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Пунктом 5 ст.45 Закону №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Суд наголошує, що п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону №1058-IV чітко встановлено, що непрацездатними членами сім`ї (для призначення/переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника) вважаються чоловік (дружина), якщо вони є особою з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Отже, відповідно до вимог Закону якщо особа не досягла пенсійного віку або не є особою з інвалідністю вона є працездатною.

Частиною 1 ст. 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

З матеріалів справи встановлено, що на момент звернення в серпні 2020 року із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 виповнилось 57 років, що є недостатньою умовою для такого переходу на вказаний вид пенсії тому що вона вважається працездатною відповідно до Закону.

Доводи позивача про те, що вона є непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника оскільки є непрацездатною, на думку суду є безпідставними.

Так, ОСОБА_1 , з 2013 року перебуває на обліку у Покровському ОУ ПФУ та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком №2.

При цьому, ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено умови, за яких особа має право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За таких умов позивач помилково вважає, що маючи право на пенсію за віком на пільгових умовах, вона має право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Такі види пенсії призначаються за різних умов і підстав.

Отже, та обставина, що ОСОБА_1 була на повному утриманні померлого годувальника, не є належною умовою для переходу на пенсію по втраті годувальника, оскільки позивач не підпадає під визначення непрацездатних членів сім`ї відповідно до ч.2 ст.36 Закону №1058-IV та не відповідає вимогам, які необхідні для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що розглядом справи доведено та матеріалами справи підтверджено, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов, відповідач діяв правомірно.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України при відмові в задоволенні позову судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м.Мирноград, вулиця Центральна, будинок 13, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті складено та підписано суддею головуючим 27 листопада 2020 року.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя О.В. Хохленков