Рішення № 93144081, 18.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
18.11.2020
Номер справи
200/5458/20-а
Номер документу
93144081
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2020 р. Справа№200/5458/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Синкової А.О.

за участю:

позивача – не з`явилася,

представника відповідачів: Мамука О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування рішення кадрової комісії та наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до прокуратури Донецької області, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування рішення кадрової комісії та наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує що вона працювала в органах прокуратури з 2002 року на різних посадах.

До червня 2015 року працювала старшим прокурором прокуратури Центрально-Міського району м. Макіївки Донецької області.

В червні 2015 року, під час декретної відпустки, вимушена була з родиною, залишити місце проживання у м. Макіївка Донецької області та переїхати на тимчасове місце проживання до міста Маріуполь Донецької області, у зв`язку з антитерористичною операцією на Сході України (зараз операція об`єднаних сил), та наказом прокурора Донецької області № 811 від 24.06.2015 року переведена прокурором прокуратури Іллічівського району м. Маріуполя. Того ж дня вийшла на роботу з декретної відпустки.

В грудні 2015 року під час реформи прокуратури успішно пройшла атестацію та наказом прокурора Донецької області № 2062-к від 15.12.2015 року призначена прокурором Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області.

16.08.2018 року її було призначено на посаду прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Донецької області, на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 01.08.2018 року № 108пп-18, як переможницю конкурсу на зайняття вакантної посади прокурора в порядку переведення до органу прокуратури вищого рівня, (тобто за результатами конкурсу).

З 02.01.2020 року вона працювала на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координаційної діяльності прокуратури Донецької області.

Наказом прокурора Донецької області № 391-к від 04.05.2020 року її було звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області та органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».

При цьому, прокурор області при винесенні зазначеного наказу керувався положеннями ст. 11 Закону України «Про прокуратуру», п.п. 2 п. 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», а як підставу зазначив рішення № 247 кадрової комісії № 2 від 09.04.2020 року.

Так, 09.04.2020 року друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора прийняла рішення № 247, яким встановила, що прокурор відділу прокуратури Донецької області не успішно пройшла атестацію, оскільки набрала 90 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту. З цих підстав їй було відмовлено в допуску до проходження наступного етапу атестації.

Вважає, що її звільнення є незаконним та безпідставним, а тому наказ від 04.05.2020 року № 391-к та рішення другої кадрової комісії № 247 з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 2 від 09.04.2020 року про неуспішне проходження атестації та не допуск до наступного етапу атестації підлягає скасуванню, а її порушені права мають бути поновлені.

Просить суд:

Визнати протиправним і скасувати рішення другої кадрової комісії від 09.04.2020 року № 247 про неуспішне проходження атестації прокурором відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області ОСОБА_1 .

Визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Донецької області від 04.05.2020 року № 391-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».

Поновити ОСОБА_1 в прокуратурі Донецької області (ЄДРГІОУ: 257077002 ) на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області з 05 травня 2020 року. У разі початку діяльності обласної прокуратури (відповідно до держання Закону 13-ЇХ від 19.09.2019 року) на час постановлення рішення - поновити на рівнозначній посаді Донецької обласної прокуратури, що розпочне свою діяльність).

Стягнути з прокуратури Донецької області (ЄДРПОУ: 25707002, вул. Університетська, 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87555) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.05.2020 року по дату винесення судового рішення.

04 серпня 2020 року відповідач 1 надіслав через канцелярію суду відзив на позовну заяву в якому вказав наступне (т.2 а.с.30-38).

За приписами п. 7 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Відповідач також вказав, що Пунктом 9 розділу І Порядку передбачено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.

Згідно з п. 10 розділу І Порядку заява, вказана у п. 9 розділу І цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15.10.2019 (включно). Заява підписується прокурором особисто.

Вищевказані вимоги ОСОБА_1 дотримано, нею подано заяву у встановлений строк і за визначеною формою, у зв`язку з чим її було допущено до проходження атестації прокурорів.

За наслідками складання іспиту ОСОБА_1 03.03.2020 року не успішно пройшла другий етап тестування набравши 86 балів, що є нижчим ніж мінімально допустима межа в 90 балів та згідно з рішенням № 247 кадрової комісії № 2 від 09.04.2020 року позивачка не успішно пройшла атестацію, а в подальшому прокурором Донецької області - наказ від 04.05.2020 № 391-к про її звільнення з посади та з органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України “Про прокуратуру”.

Відтак відповідач-1 вважає, що звільнення позивачки відбулося з дотриманням вимог законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

19 серпня 2020 року через канцелярію суду надійшов відзив відповідача 2 – Офісу Генерального прокурора в якому відповідач вказав наступне (т.2 а.с.164-187).

Відповідач зазначає, що положення підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України № 113-ІХ є імперативними і зобов`язують керівника регіональної прокуратури на виконання рішення комісії прийняти рішення про звільнення прокурора. При цьому можливість незастосування керівником регіональної прокуратури звільнення до прокурора на підставі рішення Комісії Законом не передбачена.

Стосовно доводів позивача про відсутність законодавчих підстав для його звільнення відповідач зазначає, що таке звільнення передбачено пп. 2 п. 19 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону України “Про прокуратуру”.

Наголошує, що доводи позивача щодо відсутності події, з якою пов`язано застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII, з огляду на відсутність факту ліквідації чи реорганізації прокуратури Донецької області під час його звільнення спростовуються наступним.

Так, рішення про ліквідацію чи реорганізацію прокуратури Донецької області, як юридичної особи, не приймалося. Проте, прокуратура Донецької області перебуває в стані виконання Закону №113-ІХ.

Згідно з пунктом 19 розділу II Закону № 113-ІХ звільнення прокурорів за пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII здійснюється за умови настання однієї з підстав, передбачених підпунктами 1-4 пункту 19 розділу II Закону №113-ІХ. При цьому, такої умови як прийняття Генеральним прокурором рішення про ліквідацію чи реорганізацію органу прокуратури, утворення обласної прокуратури вказаним пунктом не передбачено.

На думку відповідача необгрунтованими є доводи позивача про незаконність прийнятих рішень та проведення атестації у зв ’язку з тим, що графік складання нею іспитів затверджувався ОСОБА_2 , який не є ні головою ні членом першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур

Відповідно до протокольного рішення першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 20.02.2020 № 1 ухвалено рішення про затвердження графіку складання іспитів прокурорами регіональних прокуратур в один день.

За таких обставин, головою першої кадровою комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур ОСОБА_2 20.02.2020 затверджено графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, відповідно до якого датою проведення тестування позивача визначено 03.03.2020.

Цей графік оприлюднено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора

З приводу доводів ОСОБА_1 про те, що на час складання нею іспитів ОСОБА_3 не був ні головою, ні членом другої кадрової комісії, а рішення комісії від 09.04.2020 № 247 про неуспішне проходження нею атестації підписано ОСОБА_3 необхідно зазначити наступне.

Наказом виконувача обов`язків Генерального прокурора від 06.03.2020 № 136 внесено зміни до наказу Генерального прокурора від 07.02.2020 № 78 «Про створення другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур», зокрема виключено з її складу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і включено ОСОБА_3 , визначивши його головою комісії, та ОСОБА_6 , яку визначено секретарем комісії.

У зв`язку із цим оскаржуване рішення від 09.04.2020 № 247 про неуспішне проходження позивачем атестації правомірно підписано головою другої кадрової комісії ОСОБА_3 .

Також не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства доводи позивача стосовно проведення тестування в один день, що вказує на зменшення прав прокурорів регіональних прокуратур у порівнянні з прокурорами Генеральної прокуратури України.

Наказом Генерального прокурора № 65 від 04.02.2020 внесено зміни до Порядку № 221, доповнено п. 2 розділу III новим абзацом, яким передбачено право кадрової комісії прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки в один день.

На цих підставах в позові просить відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року суд залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення недоликів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі № 200/5458/20-а та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13 серпня 2020 року.

04 серпня 2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про участь представникам прокуратури у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року суд відмовив представнику відповідача у його клопотанні.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року суд витребував у відповідача відповідні докази та відклав розгляд справи на 16 вересня 2020 року.

10.09.2020 року від відповідача прокуратури Донецької області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16 вересня 2020 року суд відклав розгляд справи на 13 жовтня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року суд залучив до справи належного відповідача – Донецьку обласну прокуратуру.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив до розгляду по суті на 05 листопада 2020 року.

05 листопада 2020 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи до 18 листопада 2020 року у зв`язку з карантинними заходами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи на 18 листопада 2020 року.

18 листопада 2020 року в судове засідання позивачка не з`явилася. Була повідомлена належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи в її відсутність.

18 листопада 2020 року в судове засідання представник відповідачів з`явився. Проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачем є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Центрально – Міським РВ Макіївського РВ МУ ГУМВС України в Донецькій області 11 січня 2011 року. ІПН НОМЕР_1 (т.1, а.с. 80-84).

Відповідачем 1 є Донецька обласна прокуратура яка є юридичною особою код ЄДРПОУ 25707002 та є суб`єктом владних повноважень, відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки та є суб`єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що перейменування без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи – “Прокуратури Донецької області” на “Донецьку обласну прокуратуру” здійснено на підставі наказу Офісу Генерального прокурора від 3 вересня 2020 року № 410.

8 вересня 2020 року наказом Офісу Генерального прокурора № 414 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.

14 вересня 2020 року за номером 1002741070070011062 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу – Прокуратуру Донецької області /25707002/ шляхом заміни найменування на Донецьку обласну прокуратуру.

Отже, на підставі вищевикладеного, вбачається лише здійснення перейменування однієї із складових системи прокуратури, зокрема, Прокуратури Донецької області - на Донецьку обласну прокуратуру, без процедури ліквідації чи реорганізації.

Відповідачем 2 є Друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, який в свою чергу є юридичною особою (ЄДРПОУ 00034051, юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Резницька, 13/15), є суб`єктом владних повноважень, відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки та є суб`єктом владних повноважень.

Згідно з Довідкою № 17022 від 13.07.2018 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.93).

З трудової книжки серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 проходила службу в органах прокуратури х 20.02.2002 року (т.1, а.с.85-88).

Відповідно до наказу прокуратури Донецької області від 16.08.2018 року № 644-к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва держави в суді прокуратури Донецької області (т.1 а.с.91).

Згідно з наказом прокуратури Донецької області від 02.01.2020 року № 2-к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області (т.2 а.с.43).

За результатом проходження тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора ОСОБА_1 набрала 75 балів (т.2 а.с.196).

За результатом проходження тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 набрала 90 балів (т.2 а.с.209)/

Заявою від 05.03.2020 року позивачка ОСОБА_1 повідомила голову першої кадрової комісії про те що під час проходження анонімного тестування система зависала. Вибравши 1 правильну відповідь, як вказано у завданні, програма витребувала у неї ще одну відповідь, в той час як 2 відповіді не приймалося системою, внаслідок чого їй приходилося пропускати питання. (т.1 а.с.37-38, т.3 а.с.95-96)

Відповідно до скріншоту ця заява була відправлена на електрону адресу першої кадрової комісії 05 березня 2020 року (т.3 а.с.97)

Відповіді на цю заяву позивачка ОСОБА_1 не отримала та 18.04.2020 звернулася до Генерального прокурора (т.1 а.с.39).

25.05.2020 року листом № 07-801-20 з офісу Генерального прокурора позивачки було повідомлено що відповідно до протоколу засідання другої кадрової комісії від 09.04.2020 року № 5 їй відмовлено у призначенні нового дня для повторного складення іспиту на загальні здібності та навички і ухвалено рішення про неуспішне проходження атестації (т.1 а.с.43).

Протоколом засіданні Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 5 від 09 квітня 2020 року щодо заяв прокурорів про потворне проходження тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки всім прокурорам було відмовлено. Але, прізвища ОСОБА_1 в цьому протоколі відсутне (т.2 а.с.211-215).

Згідно Списку осіб, які 3 і 5 березня 2020 року не пройшли іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності і навички, набравши менше 93 балів під номером 4 значиться ОСОБА_1 яка набрала 90 балів (т.2 а.с.217).

09.04.2020 року Кадровою комісією №2 складено Рішення № 247 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної програми з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, відповідно до якого ОСОБА_1 за результатом складення іспиту набрала 90 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, у зв`язку з чим її не допущено до наступних етапів атестації (т.1 а.с.90).

Наказом прокуратури Донецької області від 04 травня 2020 року № 391-к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (т.1 а.с.89).

Відповідно до наказу прокуратури Донецької області від 22.05.2020 року № 484-к ОСОБА_1 призначено на посаду державної служби категорії «В» головного спеціаліста відділу організаційно – методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації діяльності прокуратури Донецької області (т.2 а.с.45).

Згідно з контрактом № 19 від 22.05.2020 року прокуратура Донецької області уклала його з ОСОБА_1 с призначенням її на посаду головного спеціаліста відділу організаційно – методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації діяльності прокуратури Донецької області. Цей контракт укладено на період дії карантину та граничний термін перебування особи на зазначеній посаді державної служби становить не більше чотирьох місяців (т.2 а.с.46-49).

Стосовно неуспішного проходження позивачем атестації суд зазначає наступне.

З урахуванням встановлених у справі обставин, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” №113-IX (далі - Закон №113-ІХ), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Згідно з пунктом 6 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України “Про прокуратуру”.

За приписами пункту 7 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Як встановлено у пунктах 10-14 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-ІХ прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Предметом атестації є оцінка:

1) професійної компетентності прокурора;

2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

За результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором (пункт 16 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ).

Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється. (пункт 17 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ).

Пунктом дев`ятим розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Наказом Генерального прокурора 03 жовтня 2019 року №221 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), затверджено Порядок проходження прокурорами атестації, затверджено (далі - Порядок №221).

Відповідно п. 1 розділу І Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур.

Відповідно до п. 6 розділу І вказаного Порядку №221 атестація включає такі етапи:

1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Як передбачено п.7 - п.9 розділу І Порядку повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:

1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;

2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.

Згідно з пунктом 10 розділу І Порядку заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Особа, яку за рішенням суду поновлено на посаді прокурора або слідчого прокуратури після 15 жовтня 2019 року, подає таку заяву Генеральному прокурору упродовж 5 днів після видання керівником органу прокуратури наказу про її поновлення на посаді. Заява підписується прокурором особисто.

Відповідно до п. 11 розділу І Порядку особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.

У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.

У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.

Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.

У той же час порядок складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки унормовано розділом ІІІ Порядку.

Розділом ІІІ Порядку №221 визначено порядок складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора

Так, після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Перелік тестових питань для іспиту затверджується Генеральним прокурором та оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.

Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів.

Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.

Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Інші питання, пов`язані із проведенням атестації прокурорів, врегульовані розділом V Порядку. Так, уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії (п.1).

У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії (п.2).

У разі істотного порушення прокурором порядку проведення атестації (наприклад, використання під час тестування сторонніх джерел інформації, мобільного зв`язку, власних технічних приладів; спілкування з іншими прокурорами під час тестування; залишення приміщення під час проходження іспиту, співбесіди; публічного прояву грубої неповаги до членів кадрової комісії чи членів робочої групи; перевищення встановленого часу для виконання практичного завдання; спроба фотографування або винесення матеріалів практичного завдання за межі приміщення, у якому проходить атестація, тощо) такий прокурор припиняє участь в атестації, а кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження таким прокурором атестації. У такому випадку у протоколі засідання вказується, яке саме порушення здійснив прокурор (п.3).

Прокурор, включений до оприлюдненого в установленому порядку графіка складання іспиту (графіка складання іспитів), продовжує проходити атестацію до ухвалення кадровою комісією рішення про успішне або неуспішне проходження ним атестації, незалежно від призначення (переведення) в інший орган прокуратури (п.3-1).

Кадрові комісії за результатами атестації регулярно подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію (п.4).

Рішення кадрових комісій, протоколи засідань, матеріали атестації прокурорів зберігаються в органі прокуратури, при якому функціонує відповідна кадрова комісія (п.5)

Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством (п.6).

Наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій (далі - Порядок №233).

Відповідно до п. 1 Порядку №233 порядок роботи кадрових комісій (далі - комісія), що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", Закону України "Про прокуратуру", визначається цим Порядком та іншими нормативними актами.

Комісії забезпечують:

- проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур;

- здійснення добору на посади прокурорів;

- розгляд дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

Під час своєї діяльності комісії здійснюють повноваження, визначені Законом України "Про прокуратуру", розділом ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури”, цим Порядком та іншими нормативними актами (п.2 Порядку №233).

Склад комісії затверджує Генеральний прокурор, який визначає її голову та секретаря (п.4 Порядку №233).

За приписами п. 12 Порядку №233 рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати "за" чи "проти" рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.

Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

Рішення і протоколи комісії підписуються всіма присутніми членами комісії. У разі відмови члена комісії підписати рішення або протокол, у такому рішенні або протоколі робиться відповідна відмітка (п.13 Порядку №233).

Організаційний і технічний супровід роботи комісії, підготовку проектів її документів, забезпечення фіксації засідань комісії за допомогою технічних засобів, своєчасне розміщення комісією інформації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора, чи офіційному веб-сайті відповідної обласної (регіональної) прокуратури тощо може здійснювати робоча група, яка формується у кількісному складі залежно від потреби. Кількісний і персональний склад робочої групи визначаються Генеральним прокурором із числа працівників кадрових підрозділів органів прокуратури, а також осіб, які не є працівниками органів прокуратури (за їх згодою). Організація діяльності робочої групи визначається головою комісії.

Членам робочої групи надається доступ до матеріалів атестації, що формуються відповідно до Порядку проходження прокурорами атестації, для їх обробки та підготовки до розгляду членами комісії (п.16 Порядку №233).

Наказом Генерального прокурора № 78 від 07.02.2020 року була створена друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур (т.1 а.с.196-197).

Правомочність складу другої кадрової комісії з атестації прокурорів позивачкою не оскаржується, тому, суд може надати оцінку лише оскаржуваному рішенню кадрової комісії атестації прокурорів № 2 по суті.

Наказом Генерального прокурора № 105 від 21.02.2020 року було встановлено прохідний бал для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички під час атестації прокурорів регіональних прокуратур, а також оприлюднення зразка тестових питань та правил складання іспиту. Згідно з цим наказом встановлено прохідний бал – 93 бала (т.1 а.с.201-202).

Наказом Генерального прокурора № 259 від 02.06.2020 року були визнані такими що втратили чинність накази Генерального прокурора про створення кадрових комісій та створення робочих груп цих кадрових комісій, зокрема наказ № 78 від 07.02.2020 року, відповідно до якого була створена друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур (т.3 а.с.42).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 набрала 93 балів за вербальним блоком, 86 балів за абстрактно-логічним блоком, а середній арифметичний бал склав 90 балів за результатом тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, що менше ніж встановлений Наказом Генерального прокурора від 21.02.2020 року №105 прохідний бал – 93 та що підтверджується відомістю про результати тестування (т.2, а.с. 209-210).

Відповідно до додатку 2 до протоколу № 5 від 09 квітня 2020 року ОСОБА_1 не пройшла іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, оскільки набрала 90 балів (т.2, а.с.217).

За вимогами пункту 16 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-ІХ якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Судом також встановлено, що заявою від 05.03.2020 року позивачка ОСОБА_1 повідомила голову Першої кадрової комісії про те що під час проходження анонімного тестування система зависала. Вибравши 1 правильну відповідь, як вказано у завданні, програма витребувала у неї ще одну відповідь, в той час як 2 відповіді не приймалося системою, внаслідок чого їй приходилося пропускати питання. Тобто про порушення роботи комп`ютерної техніки, що мало вплив на результати іспиту а також, те що через обмежений час складання вербального іспиту - та збої в роботі оргтехніки ним було отримано 90 балів з 93 необхідних (т.1 а.с.37-38,96-97, т.3 а.с.95-96)

Відповідно до скріншоту ця заява була відправлена на електрону адресу першої кадрової комісії 05 березня 2020 року (т.3 а.с.97).

Відповіді на цю заяву позивачка ОСОБА_1 не отримала та 18.04.2020 року звернулася до Генерального прокурора (т.1 а.с.39).

25.05.2020 року листом № 07-801-20 з офісу Генерального прокурора позивачки було повідомлено що відповідно до протоколу засідання другої кадрової комісії від 09.04.2020 року № 5 їй відмовлено у призначенні нового дня для повторного складення іспиту на загальні здібності та навички і ухвалено рішення про неуспішне проходження атестації (т.1 а.с.43).

Протоколом засіданні Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 5 від 09 квітня 2020 року щодо заяв прокурорів про потворне проходження тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки всім прокурорам було відмовлено.

З наданого відповідачем суду копії протоколу засідання другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 5 від 09.04.2020 року вбачається, що цією комісією не розглядалася заява ОСОБА_1 про не проходження тестування з причини технічних збоїв під час виконання іспиту (т.2, а.с.211-215).

Але, враховуючи ту обставину, що позивачка спрямувала свою заяву на адресу голови Першої кадрової комісії, то відповідно Друга кадрова комісія на своєму засіданні не могла розглядати заяву позивачки ОСОБА_1 тому, що ця заява в комісії була відсутня.

Як вже зазначено судом, метою проведення атестації прокурорів є надання оцінки їхній професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності. Кожен з етапів атестації прокурорів має на меті проявити і оцінити різні аспекти його професійної підготовки і кваліфікації.

Суд зазначає. що результат складеного прокурором іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора є одним з етапів проходження атестації, тобто, самостійним показником визначення рівня його професійної компетентності.

Під час проведення атестації Комісія вирішує питання відповідності прокурора здійснювати свої повноваження, а тому така особа повинна підтвердити свою відповідність за певними критеріями та відповідними показниками у тій послідовності, яку встановила Комісія.

За правилами пункту 16 розділу ІІ “Прикінцеві і перехідні положення” Закону №113-ІХ якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Таким чином, результати атестації позивачки на етапі складання нею іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора об`єктивно свідчать про наявність підстав для ухвалення Комісією рішення про неуспішне проходження позивачкою атестації.

У пункті 41 звіту Венеціанської Комісії від 25-26 березня 2011 року зазначено, що наразі можливий консенсус щодо обов`язкових елементів (як формальних, так і матеріальних або субстантивних) поняття “верховенство права”, зокрема, таких, як законність, в тому числі прозорий, підзвітний і демократичний порядок введення законів у дію; правова визначеність; заборона свавілля; доступ до правосуддя у незалежних і неупереджених судах, в тому числі судовий контроль за адміністративними актами; дотримання прав людини; недискримінація та рівність перед законом.

Тобто принцип верховенства права вимагає дотримання вимог “якості” закону, яким передбачається втручання у права особи, основоположні свободи. У рішенні від 10 грудня 2009 року “Михайлюк та Петров проти України” (заява №11932/02) зазначено, що <… вираз “згідно із законом” насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві, він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступно відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права…>.

Суд зазначає, що мета, процедура та правові наслідки атестації прокурорів чітко визначені та врегульовані Законом №113-ІХ. Положення цього закону, що регулюють процедуру проходження атестації прокурорів, є зрозумілими, точними і передбачуваними. Вказане підтверджується поданням позивачем заяви про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

Таким чином, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, зваживши всі аргументи та доводи сторін, суд вважає, що Друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур, приймаючи спірне рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №113-ІХ, з дотриманням принципів пропорційності та законності.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог позивачки в частині скасування рішення кадрової комісії задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про скасування наказу про звільнення позивача та поновлення на займаній посаді, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом раніше, спірним наказом прокуратури Донецької області №391-к від 04 травня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Пунктом 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII встановлено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

З аналізу змісту наведеної правової норми випливає, що законодавець встановив дві окремі підстави для звільнення прокурора із займаної ним посади: 1) ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду; 2) скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Суд акцентує увагу на тій обставині, що наявність у пункті 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII двох окремих підстав для звільнення покладає на роботодавця обов`язок щодо зазначення в наказі про звільнення конкретної підстави, визначеної цим пунктом.

Аналіз практики Європейського Суду з прав людини дає підстави для висновку, що дана стаття, поміж іншого, закріплює принцип юридичної визначеності, який, в свою чергу, є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.

Обов`язкам органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб кореспондує право фізичних та юридичних осіб очікувати що ці органи та посадові особи будуть діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принцип юридичної визначеності в свою чергу, є складовій принципу верховенства права.

Тому, правомірні очікування позивача на те, що орган державної влади буде діяти тільки на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, не здійснилися.

Таким чином, суд наголошує, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Статтею 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації або ліквідації.

Відповідно до статті 81 Цивільного кодексу України, на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах положення цього Кодексу поширюється, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною третьою статті 81 Цивільного кодексу України, порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.

Органи прокуратури України відносяться до юридичних осіб публічного права.

Слід звернути увагу, що ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то самого лише посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв`язку з цим при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з`ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: чи припинено виконання функцій ліквідованого органу, чи покладено виконання цих функцій на інший орган.

Аналогічні правові висновки викладені, у постановах Верховного Суду України від 4 березня 2014 року у справі № 21-8а14, від 28 жовтня 2014 року у справі № 21-484а14, у постановах Верховного суду від 21 березня 2018 року у справі № 802/651/16-а, від 24 вересня 2019 року у справі № 817/3397/15.

Під час розгляду цієї справи відповідачами до суду не надано доказів ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому позивач займав посаду, тому посилання у наказі про звільнення на положення пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII є безпідставним. Також, відповідачами не підтверджено відповідними доказами та не доведено скорочення кількості прокурорів.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №815/1554/17, пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Граматичний аналіз тексту наведеної вище норми дає підстави для висновку, що вжитий законодавцем роз`єднувальний сполучник "або" виділяє дві окремі підстави для звільнення прокурора із займаної ним посади: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду; скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Колегія суддів наголосила, що наявність у пункті 9 частини першої статті 51 Закону України “Про прокуратуру” двох окремих підстав для звільнення, які відокремлені сполучником "або", покладає на роботодавця обов`язок щодо зазначення в наказі про звільнення конкретної підстави, визначеної цим пунктом. Також Верховний Суд вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Таким чином, посилання відповідача в оскаржуваному наказі про звільнення на пункт 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII без зазначення конкретної підстави для звільнення, породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення.

Положеннями ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

П. 2.27. Інструкції «Про про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від від 29.07.93 р., прямо вказує, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Тому запис в трудовій книжці, а також наказ про припинення трудового договору, повинні вказувати на останній день роботи працівника, який одночасно є і днем звільнення.

Згідно оспорюваного наказу про звільнення та даних трудової книжки позивача, останнім днем роботи позивача є 04 травня 2020 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачки ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 05 травня 2020 року.

Оскільки 05 травня 2020 року ще діяла прокуратура Донецької області то позивач має бути поновлений на ту посаду з якої він був звільнений саме в прокуратурі Донецької області.

Після того, як прокуратура змінила свою назву з прокуратури Донецької області на Донецьку обласну прокуратуру повинні вмикатися механізми переведення поновленої особи в орган який був реформований.

В постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 “Про практику розгляду судами трудових спорів” роз`яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи (пункт 32 Пленуму).

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до абзацу 3 п. 2 вказаного Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Абзацом з п. 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки Донецької обласної прокуратури від 13.10.2020 року № 21-85-54 середня заробітна плата позивачки за березень та квітень 2020 року складає 23251,10 грн., у тому числі за березень – 15163,76 гривень, за квітень – 8087,34 гривень, де було по 21 робочому дню. Але фактично відпрацьовано позивачкою 23 робочих дні.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача становить 1010,92 грн. (23251,10 : 23 = 1010,92 грн.) (т.3 а.с.93).

Дні вимушеного прогулу позивачки, на які поширюються вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу: у травні 2020 року 18 робочих днів, у червні 2020 року 20 робочих днів, у липні 2020 року 23 робочих днів, у серпні 2020 року 20 робочих днів, у вересні 2020 року 22 робочих дні, у жовтні 21 день, у листопаді 13 робочих днів Загалом: 137 робочих днів.

Отже, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на його користь, становить 138496,04 гривень (1010,92 гривень х 137 робочих днів вимушеного прогулу).

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією № 5530783 від 04.06.2020 року позивачка сплатила судовий збір в розмірі 840,80 гривні (т.1 а.с.1).

Саме ця сума судового збору підлягає стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування рішення кадрової комісії та наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Донецької області від 04.05.2020 року № 391-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координаціх правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».

Поновити ОСОБА_1 в прокуратурі Донецької області (ЄДРПОУ 257077002 ) на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області з 05 травня 2020 року.

Стягнути з Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, вул. Університетська, 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87555) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.05.2020 року по дату винесення судового рішення в розмірі 138496,04 (сто тридцять вісім тисяч чотириста дев`яносто шість) гривень 04 копійки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002,вул. Університетська, 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87555) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначена без утримання податків і обов`язкових платежів.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді з 05.05.2020 року - підлягає негайному виконанню.

Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті та його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 18 листопада 2020 року.

Повний текст рішення виготовлено 27 листопада 2020 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Хохленков

Часті запитання

Який тип судового документу № 93144081 ?

Документ № 93144081 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 93144081 ?

Дата ухвалення - 18.11.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 93144081 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 93144081 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 93144081, Донецький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 93144081, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 18.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 93144081 відноситься до справи № 200/5458/20-а

Це рішення відноситься до справи № 200/5458/20-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 93144080
Наступний документ : 93144082