Ухвала суду № 93138487, 25.11.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 334/6793/17 1-кп/335/241/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,

прокурора Пучкова О.С.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Матсалаєвої В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду на стадії судового слідства перебуває дане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 строком на 60 днів, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, встановлені ризики слідчим суддею, на даний час, не відпали, як наслідок, обставини визначені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, на його переконання є дійсними.

Потерпіла вважала за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У відповідності до п. 20-5 розділу 6 «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Враховуючи вимоги абз. 5 п. 20-5 р. ХІ «Перехідні положення» КПК України, у зв`язку із неможливістю розгляду колегією суддів у визначений цим Кодексом строк вказаного клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дане клопотання розглядається головуючим суддею Геєць Ю.В.

Так, строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 28 листопада 2020 року, однак судове провадження по даній справі не закінчено.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_2 під варту та до моменту вирішення вказаного питання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Наведені прокурором підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.

Оцінюючи тяжкість вчинених злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочину в конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад 10 років.

Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_2 судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

Суд наголошує увагу на тому, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати.

З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_2 та тяжкості інкримінованих йому діянь, вік та стан його здоров`я, відсутність жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів, без визначення розміру застави на підставі ч.4 ст.183 КПК України.

З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставини, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331 КПК України, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів.

На підстав викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 176-178, 183, 193-194, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України, продовжити на 60 днів, з 25 листопада 2020 року по 23 січня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Головуючий суддя: Ю.В.Геєць