Вирок № 93137645, 27.11.2020, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/272/2020

Справа № 537/3700/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2020 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді : Маханькова О.В.

за участі секретаря судового засідання - Костюкевич Н.В.,

прокурора - Зубченко В.М. , Прокопенко М.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

адвоката Зорченко О.В.,Пінчук Ю.В., Циганкової І.І.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

захисника - адвоката Шапошника Р.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження №12020170110000521 від 03.04.2020року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Кременчука Полтавської області, працює на посаді провідного інженера-еколога на ТОВ «Ромірет», раніше не судимий, маючий вищу освіту, розлучений, утриманців немає, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин за наступних обставинах:

03.04.2020 приблизно о 08 год. 19 хв., в світлий час доби без опадів, по сухому асфальтобетонному покриттю вул. І. Мазепи в м. Кременчуці Полтавської області, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, зі сторони просп. Свободи в напрямку вул. Шевченка м. Кременчука Полтавської області, керуючи автомобілем марки «ВАЗ» модель «21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався водій ОСОБА_3 , який перевозив в якості пасажира переднього пасажирського сидіння ОСОБА_2 .

В цей саме час по вул. Горького, яка є другорядною відносно вул. Шевченка та на якій встановлено дорожній знак 2.1. «Дати дорогу», зі сторони вул. Троїцької в напрямку до вул. Соборної, керуючи автомобілем марки «Ford» модель «Mustang», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався водій ОСОБА_1 .

Наближаючись до нерегульованого перехрестя вул. Горького - І. Мазепи м. Кременчука Полтавської області, водій ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п.п. 10.1., 16.11. та п. 2.1. розділу 33 «Правил дорожнього руху України», де відповідно вказано:

?п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

?п. 16.11. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;

?розділ 33 п. 2.1. «Дати дорогу». Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі, не надав дорогу автомобілю марки «ВАЗ» модель «21093», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що наближався до даного перехрестя по головній дорозі, виїхав на вищевказане нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг та допустив зіткнення лівою боковою частиною автомобіля марки «Ford» модель «Mustang», р.н. НОМЕР_2 , з передньою частиною автомобіля марки «ВАЗ» модель «21093», р.н. НОМЕР_1 .

В результаті зіткнення пасажир переднього сидіння автомобіля марки «ВАЗ» модель «21093», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 738 від 29.09.2020, у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: перелому променевої кістки і шилоподібного відростку ліктьової кістки правого передпліччя, посттравматичної помірної контрапектури правого променево-зап`ясткового суглобу, який утворився від дії тупого предмету, можливо у вказаний строк і при вказаних обставинах в постанові і підекспертною, і за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які викликали довготривалий розлад здоров`я.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 665 від 15.09.2020, в заданій дорожній обстановці водій автомобіля марки «Ford» модель «Mustang», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти заданій ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1., 16.11., 2.1. Розділу 33 «Правил дорожнього руху України», для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

У заданій дорожній обстановці, в діях водія автомобіля марки «Ford» модель «Mustang», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 10.1., 16.11., 2.1. Розділу 33 «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням заданої ДТП.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав повністю, пояснив, що дійсно 03.04.2020року він керував транспортним засобом автомобілем марки «Ford» модель «Mustang», реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухався по вул. Горького в м.Кременчуці. Коли він наблизився до вул.. Мазепи то зупинив автомобіль, потім почав рух автомобіля, відпустив гальма. Будь яких перешкод не було, автомобіля ВАЗ він не бачив. Коли автомобіль знаходився на середині перехрестя, то він почув удар. Зліва було багато припаркованих автомобілів. Після того як трапилося ДТП він викликав швидку, а син викликав поліцію. Він одразу запропонував потерпілій допомогу. Грошима надав 3400грн. Вину не визнає, прохав суд його виправдати.

Потерпіла ОСОБА_2 , в судовому засіданні пояснила , що 03.04.2020 року, приблизно о 08.00год. її чоловік забрав з дому і на автомобілі ВАЗ 2109 повіз на роботу. Вона працює в жіночій консультації. Разом з ними в машині була її подруга ОСОБА_4 . Вони рухалися в напрямку її роботи, коли на перехресті з вул.Горького не гальмуючи, на них вискочив автомобіль червоного кольору. Чоловік намагався уникнути ДТП, але марно. Після зіткнення вона почула біль в руці, обличчя було в крові. Чоловік намагався витягнути її , але від удару пошкодило двері і вона заклинила. Потім чоловік витягнув її та посадив на бордюр.

Дійсно за цей час обвинувачений надав їй гроші в сумі 2000грн. на лікування. Але вона не працювала 2.5 місяця, чоловік також вимушений не працювати, тому що вона потребувала догляду. Вони залишилися без машини, вимушені були звертатися до знайомих, або користуватися послугами таксі, так як необхідно було відвідувати лікарню. Чоловік повідомляв обвинуваченого, що цих коштів не достатньо, але ніякої допомоги з боку обвинуваченого більше не було. Вимушені були брати кредит. Швидку викликала її подруга. Обвинувачений не намагався надати будь яку допомогу після ДТП. Прохала суд покарати обвинуваченого.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 03.04.2020року він відвозив свою дружину, разом з її подругою, на роботу. Вони рухалися на автомобілі ВАЗ. Коли вони наблизилися до перехрестя вул..Бутиріна - Горького, то перед їх автомобілем був перехід, якого вони пропустили, та продовжили рух по вул..Бутиріна. З правого боку, з вул. Горького, яка є другорядною дорогою, на них вискочив автомобіль червоного кольору. Коли він побачив автомобіль та зрозумів, що не уникнути від ДТП, то він вивернув кермо вліво, та схопив рукою дружину. Потім удар. Він побачив, що обличчя дружини в крові. Намагався одразу витягнути її з машини, але заклинило двері. Він зламав їх та витягнув дружину та посадив на бордюр. Швидку викликала подруга. Він також отримав пошкодження, але відмовився від госпіталізації. Дружина не працювала майже 3 місяця, потребувала догляду. В зв*язку з даної пригоди вони втратили машину та нормальний спосіб життя, тому що грошей, які дав обвинувачений зовсім мало. Вони вимушені взяти кредит на лікування дружини. Також в них ї ще дитина, яка також потребує догляду.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що 03.04.2020року вона разом з подругою, на автомобілі рухалися на роботу. За кермом автомобіля був чоловік її подруги. В той день погода була сонячна. Вони рухалися до лікарні, де працювали. На перехресті вул..Бутиріна-Горького в них в*їхав автомобіль червоного кольору, який рухався з другорядної дороги, та не уступив їм місце. Водієм був обвинувачений. Після ДТП обвинувачений казав весь час, що він винний що не пропустив автомобіль. ЇЇ подруга отримала тілесні пошкодження. Обвинувачений зовсім не надавав допомозі потерпілім, не намагався викликати швидку. Чоловік її подруги також отримав пошкодження.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив, що обвинувачений є його батьком. В той день вони разом перебували в автомобілі. Рухалися по вул.Горького. Перед перехрестям вони зупинилися, потім почали рух і в цей час в них в*їхав автомобіль.

Він викликав поліцію. Даного автомобіля вони не бачили. Відчув удав коли автомобіль був на середині перехрестя.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_6 підтвердив, що по даному кримінальному провадженню ним була проведена експертиза. Висновки експертизи відповідають фактичним обставинам справи. Допускати припущення він не має права. Будь яких розбіжностей не має.

Безпосередньо дослідивши та перевіривши в судовому засіданні зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину повністю доведена та підтверджується наступними доказами:

-Протоколом огляду місця ДТП від 03.04.2020року та фото- таблицею;

- Довідка №1960 від 03.04.2020року якою встановлено, що ОСОБА_2 встановлений діагноз закритий оскольчатий перелом правої лучевої кістки;

- Висновком експерта №247 від 15.04.2020року, відповідно до якого гальмова система досліджуваного автомобіля «ВАЗ» 2109 д.н.з. НОМЕР_1 знаходилася у працездатному стані;

-Висновок експерта №248 від 16.04.2020року, відповідно до якого гальмівна система досліджуваного автомобіля «FORD»Mustang д.н.з. НОМЕР_2 знаходилася у працездатному стані. На момент проведення огляду ходова частина досліджуваного автомобіля знаходилася у непрацездатному стані;

-Виписка №001731 із медичної карти амбулаторного хворого, відповідно до якого встановлений діагноз закритий перелом променевої кістки в типовому місці і шилоподібного відростку кістки правого передпліччя;

-Висновок експерта №738 від 29.09.2020року, яким встановлені тілесні ушкодження у ОСОБА_2 , а саме перелом променевої кістки і шилоподібного відростку ліктьової кістки правого передпліччя, посттравматичної помірної контрапектури правого променево-зап*ясткового суглобу;

-Протокол слідчого експерименту від 09.09.2020року за участі ОСОБА_1 ;

-Протокол слідчого експерименту від 09.09.2020року за участі ОСОБА_2 ;

-Висновок експерта №665 від 15.09.2020року відповідно до якого в заданій дорожній обстановці водій автомобіля «FORD»Mustang д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти заданій ДТП шляхом виконання п.п. 10.1, 16.11, 2.1 Розділу 33 ПДРУ, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля «FORD» Mustang д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1, 16.11, 2.1 Розділу 33 ПДРУ, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв*язку з виникненням заданої ДТП та іншими матеріалами в їх сукупності.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом злочину повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті є належними і допустимими.

Обвинувачений ОСОБА_1 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій. Приймаючи до уваги пояснення обвинуваченого, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує:

-за ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження..

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, вчиненого обвинуваченим, всі обставини по справі в їх сукупності, особу обвинуваченого.

Обставин, що пом*якшують покарання, відповідно до вимог ст..66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України , судом не встановлено.

Також, при призначенні покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України, суд враховує конкретні обставини справи, зокрема, що внаслідок вчиненого ним злочину потерпіла, молода людина отримала тілесні ушкодженні середньої тяжкості, які відобразилися на її роботі та в побуту. Потерпіла лікується в теперішній час та продовжує лікуватись, позбавлена нормального способу життя, потребує сторонньої допомоги, виховує доньку.

При цьому, суд враховує також, що одним із проявів верховенства права, що закріплений у ст.8 КПК України, є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.

З урахуванням обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого ним діяння, зокрема, що обвинувачений не визнав свою провину, не усвідомив протиправну поведінку, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі.

Суд також вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 додаткове покарання, передбачене ч.1 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік , враховуючи вищезазначені обставини, а також те, що ОСОБА_1 працює, його ставлення до вчиненого, поведінку після вчинення ДТП, думку потерпілої.

Відповідно до правового висновку Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловленого в ухвалі від 24.11.2015 року, підставами для судового розсуду (судової дискреції) при призначенні покарання виступають: кримінально-правові відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), при визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст.75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у рішенні в справі «Довженко проти України» зазначає про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.

Призначаючи ОСОБА_1 зазначене вище покарання за ч.1 ст.286 КК України, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, для запобігання вчиненню ним нових злочинів, таким, що відповідає його особі, справедливим, а також є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання, та відповідає принципу верховенства права.

Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека є найвищими соціальними цінностями. Кримінальний кодекс України здійснює охоронну функцію щодо вказаних цінностей, зокрема, ч.1 ст.286 КК України встановлює кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху особами, які керують транспортними засобами.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує зокрема те, що обвинувачений не судимий, працює , має постійне місце проживання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, його позитивну характеристику,думку потерпілої, і суд приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст.ст.75,76 КК України. Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів.

У справі потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_7 заявлені цивільні позови про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди та моральної шкоди:

- ОСОБА_7 заявлено позов про стягнення з ОСОБА_1 47026грн.50коп матеріальної шкоди;

- ОСОБА_2 заявлено позов про стягнення з ОСОБА_1 30000 грн. моральної шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє в ньому.

Вислухавши учасників судового провадження , дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного.

Як вбачається із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що відповідальність власника автотранспортного засобу ОСОБА_7 була застрахована страховою компанією, шкода частково відшкодована страховою компанією, про що не заперечує представник потерпілого. Суду не надано належних та допустимих доказів про страхування транспортного засобу потерпілого та суми страхового відшкодування,.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за необхідне цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 залишити без розгляду, роз*яснивши позивачу звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Статтею 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року вказує, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

П.9 названої Постанови Пленуму Верховного Суду України вказує, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховує характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданих травм, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіювач шкоди тощо)

Беручи до уваги те, що моральна (немайнова) шкода була завдана потерпілій ОСОБА_2 внаслідок неправомірних дій та виразилась в отриманні тілесних ушкоджень середньої тяжкості, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд знаходить можливим частково задовольнити позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди і вважає потрібним стягнути на користь позивача 10000 (десять тисяч) гривень моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до вимог ст.124 ч.2 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Речові докази по справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

- за ст. 286 ч.1 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1( один) рік.

Відповідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши 1( один )рік іспитового строку.

Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_1 покласти обов`язки:

1)періодично з*являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, обрати особисте зобов*язання, поклавши на нього обов*язки не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 817(вісімсот сімнадцять)грн.25коп за проведення авто технічної експертизи, 1307(одна тисяча триста сім)грн.60 коп. за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу №247 та 1307(одна тисяча триста сім) грн.60 коп. за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу №248.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000(десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_7 залишити без розгляду, роз*яснивши право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі, відповідно до ст.100 КПК України, а саме автомобіль «Ford» модель «Mustang», реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіль «ВАЗ» модель «21093», р.н. НОМЕР_1 , - повернути власникам.

Речові докази по справі, відповідно до ст.100 КПК України, а саме ключ від автомобіля «Ford» модель «Mustang», реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , страховий поліс №163470427, ключ від автомобіля автомобіль «ВАЗ» модель «21093», р.н. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , страховий поліс №ОА 12110882, які передані на зберігання до камері речових доказів ВП№1 КВП - повернути власникам.

Ухвалу Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 08.04.2020року про накладення арешту на автомобіль«Ford» модель «Mustang», реєстраційний номер НОМЕР_2 , після вступу вироку в закону силу - скасувати.

Речові докази по справі, відповідно до ст.100 КПК України, а саме посвідчення водія НОМЕР_5 , посвідчення водія НОМЕР_6 , які передані на зберігання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - залишити власникам.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: Маханьков О.В.