Рішення № 93134668, 25.11.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6462/20

(2-а/199/126/20)

РІШЕННЯ

Іменем України

25 листопада 2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді Богун О.О.,

при секретареві Рудові І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Лобастова Дмитра Євгеновича, де третя особа Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року позивач звернулася до суду із позовом до головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Лобастова Дмитра Євгеновича, де третя особа Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, просила суд визнати постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 260661261 від 16.04.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, визнати незаконною та скасувати; провадження по адміністративній справі – закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 16.04.2020 головний спеціаліст-інспектор з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Лобастов Д.Є. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії РАП № 260661261, відповідно до змісту якої: 10 березня 2020 року 11 год 47 хв транспортним засобом MERCEDES-BENZ E 250 CDI, р.н. НОМЕР_1 здійснено зупинку, стоянку, що створюють перешкоду дорожньому руху або загрозу безпеці руху в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 21, чим порушено вимоги підпункту и) пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, в частині заборони зупинки транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглих територій.

Представник Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради подав письмові пояснення на позов, в якому посилався на законність винесеної постанови та просив відмовити позивачу у позові.

Суд дослідивши наявні докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 5 ст. 77 КАС України передбачено, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 16.04.2020 головний спеціаліст-інспектор з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Лобастов Дмитро Євгенович виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії РАП № 260661261, відповідно до змісту якої: 10 березня 2020 року 11 год 47 хв транспортним засобом MERCEDES-BENZ E 250 CDI, р.н. НОМЕР_1 здійснено зупинку, стоянку, що створюють перешкоду дорожньому руху або загрозу безпеці руху в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 21, чим порушено вимоги підпункту и) пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, в частині заборони зупинки транспортного засобу ближче 10 м від виїзду з прилеглих територій.

Згідно цієї постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, накладено на позивача штраф в розмірі 510,00 грн.

Частиною 3 статті 122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП, полягає, зокрема, у порушенні правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З матеріалів справи вбачається, що в спірному випадку інспектором з паркування здійснено фотофіксацію обставин правопорушення в кількості 4 фотознімків з часом фіксації з 11:47:20, 11:47:23, 11:47:42, 11:48:14. При цьому, як зазначено в оскаржуваній постанові, фотозйомка здійснювалася за допомогою технічного засобу LOGIC INSTRUMENT FIELDBOOK K80V2.

На підтвердження того, що планшетні персональні комп`ютери «LOGIC INSTRUMENT FIELDBOOK K80V2» функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах представником Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради надано Експертний висновок №04/03/02-2068 Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Суд не погоджується з тим, що Експертний висновок №04/03/02-2068 Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України є належний та достатній доказ на підтвердження правомірності використання зазначеного в оскаржуваній постанові технічного засобу, оскільки Експертний висновок лише встановлює наявність технічної можливості для здійснення певних програмних операцій/алгоритмів і не є документом, який свідчить про державну сертифікацію пристрою як належного технічного засобу фіксації/документації адміністративного правопорушення.

Також за змістом цього Експертного висновку №04/03/02-2068 його дія поширюється на досліджені зразки об`єкта експертизи із певними заводськими номерами.

В постанові про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 260661261 від 16.04.2020 міститься загальна назва технічного засобу LOGIC INSTRUMENT FIELDBOOK K80V2 без визначення його серійного номеру, тобто без ідентифікації застосованого інспектором технічного пристрою, за допомогою якого здійснено фіксацію правопорушення, а також без даних про сертифікацію даного технічного засобу.

Таким чином, факт порушення позивачем правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, не може вважатися зафіксованим в установленому порядку.

Приймаючи до уваги, що будь-які інші докази скоєння позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч.3 ст. 122 КУпАП, відповідачем не визначені, із матеріалів справи не вбачаються, в спірному випадку в діях позивача відсутній склад такого правопорушення.

Наведене вище свідчить, що постанова серії РАП № 260661261 від 16.04.2020 про накладення адміністративного стягнення є необґрунтованою, тобто такою, що прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тому не відповідає визначеним у ч.2 ст.2 КАС України критеріям для оцінювання рішення суб`єкта владних повноважень, що є підставою для її скасування.

Суд звертає увагу, що у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що встановлені у справі фактичні обставини є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 260661261 від 16.04.2020.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору, підлягають компенсації.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в сумі 420,40 грн., який відповідно до наведеної вище норми підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Інспекції з питань контролю паркування Дніпропетровської міської ради.

Керуючись ст.ст.6-9, 77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 286, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Лобастова Дмитра Євгеновича, де третя особа Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Постанову головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Лобастова Дмитра Євгеновича (місцезнаходження – пр. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42403446) про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 260661261 від 16.04.2020 – скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (місцезнаходження – пр. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42403446) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу VІІ Перехідних положень КАС України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Повний текст судового рішення складено 25 листопада 2020 року.

Суддя Богун О.О.

25.11.2020