Ухвала суду № 93123747, 26.11.2020, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1171/20

Провадження №2/472/433/20

УХВАЛА

про забезпечення позову

"26" листопада 2020 р. смт. Веселинове

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Тустановський А.О., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Кредобанк» про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2020 року до суду надійшла позовна заява за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 21Ф-2016 від 28.12.2016 року, що становить 1 198 772,88 грн. (один мільйон сто дев`яносто вісім тисяч сімсот сімдесят дві гривні вісімдесят вісім копійок).

Підставою для пред`явлення вказаного позову вважає те, що відповідач не виконує зобов`язання за кредитним договором, ухиляється від сплати заборгованості за кредитом.

18 листопада 2020 року судом було постановлено ухвалу про відкриття провадження по цивільній справі та призначення справи до судового розгляду на 02 грудня 2020 року.

24 листопада 2020 року до суду надійшла заява Акціонерного товариства «Кредобанк» про забезпечення позову, а саме накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), а саме: - житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею: 163,5 кв.м, житлова площа: 71,3 кв.м, опис: житловий будинок літ. А-1, гараж літ В, погріб з шиєю літ. Гпд, котельня літ. Д, сарай літ. Е, сарай літ. Ж, сарай літ. З, гараж літ. К, гараж літ. Л, сарай літ. М, сарай літ. Н, вбиральня літ. О, сарай літ. П., сарай літ. Р, навіс літ. С, огорожі № 3,4,5,6,7,12,13,14,15,16; споруди № 9,10,11,І,ІІ; кадастровий номер 4824284001:08:042:0023, площа: 0,192 га, форма власності: приватна, частка власності: 1/1, на підставі Договору дарування № 373 від 28.11.2019 року; - житловий будинок АДРЕСА_2 , загальна вартість нерухомого майна: 199 991,00 грн., форма власності: приватна, частка власності: 1/1, на підставі Договору купівлі-продажу № 1450 від 29.07.2008 року.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Для забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 21Ф-2016 від 28.12.2016 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 (надалі- Іпотекодавець) 29.09.2016 року було укладено Договір іпотеки № 1339. Предметом іпотеки є об`єкти нерухомого майна: - житловий будинок літера – «Г-2» загальною площею – 153,0 кв.м, житловою площею 115,2 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня, літ.Е, вбиральня літ.В, котельня літ. Д, тамбур до літньої кухні літ. Е, гараж літ. Ж, сарай літ. З, споруди № 1, 4,І,ІІ, огорожі № 2, 3, 5-10, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі – продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Добриновою Л.А. 29.07.2008 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1450; - земельна ділянка площею 0,1000 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровим номером : 4810137200:12:030:0017, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить Іпотекодавцю на праві власності на земельну ділянку серія ЯК № 798214 від 19.02.2010 р. Вважають, що застосування забезпечення позову шляхом накладення арешту на іпотечне майно є недоцільним, так як на таке нерухоме майно вже накладено обтяження заборони відчужувати, а накладення арешту на додаткове майно у даному випадку є необхідним заходом, що гарантуватиме виконання рішення суду в майбутньому.

Ознайомившись із змістом заяви про забезпечення позову та доданими до заяви документами, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1 ст. 150 ЦПК України передбачає такі види забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч. 2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного суду України, даних в п.4 Постанови №9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих дій з боку відповідача та виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд прийшов до переконання, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, оскільки АТ «Кредобанк» просить накласти арешт на майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_2 , яке вже є іпотечне, а тому не потрібно накладати арешт на дане майно; щодо накладення арешту на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , то заява в цій частині підлягає частковому задоволенню, оскількиу суду є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Разом з тим, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, ефективність виду забезпечення позову, ефективність захисту оспорюваних прав та інтересів позивача, враховуючи також необхідність у створенні умов для не порушення прав відповідача, як власника майна у зв`язку з його використовуванням, суд вважає, що достатнім та ефективним видом забезпечення позову буде заборона відповідачу вчиняти дії щодо відчуження житлового будинку.

Керуючись ст. ст. 149, 150 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Кредобанк» про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження житлового будинку, загальною площею 163,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1972929248242, земельна ділянка місця розташування (кадастровий номер: 4824284001:08:042:0023) що належить ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) на праві приватної власності.

Встановити, що заходи забезпечення позову, передбачені цією ухвалою, діють до розгляду справи по суті.

Копії ухвали направити сторонам для відома та відповідним державним органам для виконання.

На підставі частини першої статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіА. О. Тустановський