Ухвала суду № 93121362, 20.11.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15963/20

Провадження № 1-кс/638/2694/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

слідчого судді Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г..,

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого Шевченківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області Степанова С., погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Мороз А., про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -

встановив:

Слідчий Шевченківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області Степанов С. звернувся до суду з клопотанням, в якому просить надати дозвіл на затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, з метою його приводу до Дзержинського районного суду міста Харкова для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12020220480003359 від 19.10.2020 року за ч.2 ст.186 КК України, 19.10.2020 року виділене з матеріалів кримінального провадження № 12020220480002896 відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В ході досудового розслідування кримінального провадження №12020220480002896 у порядку ст.208 КПК України 23.08.2020 року затримано та цього ж дня, тобто 23.08.2020 року, повідомлено про підозру ОСОБА_1 за ч.2 ст.186 КК України.

23.08.2020 року, близько 02 години, ОСОБА_2 разом із раніше йому знайомим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , біля дитячих батутів побачили раніше їм не знайомого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який охороняв батути, та між останніми виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник умисел на відкрите викрадення майна останнього. Реалізуючи свій єдиний сумісний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зайшли до палатки, де знаходився потерпілий ОСОБА_3 та доступ до якої був вільний, ОСОБА_2 з метою подолання волі потерпілого до спротиву, почав наносити потерпілому ОСОБА_3 удари в область голови та тулубу, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, в цей час ОСОБА_1 в ході огляду палатки знайшов та забрав, тобто викрав, належні ОСОБА_3 речі: куртку чоловічу комбінованого сіро-чорного кольору, вартістю відповідно до висновку експерта за результатами товарознавчої експертизи від 11.09.2020 – 350 грн., кофту чоловічу, вартістю відповідно до висновку вказаної експертизи – 50 грн. та тростину опорну, вартістю відповідно до висновку вказаної експертизи – 363 грн. Продовжуючи реалізовувати свій єдиний сумісний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , переслідуючи потерпілого ОСОБА_3 , висловлюючи вимоги віддати їм належний потерпілому рюкзак, вийшли з палатки та при цьому ОСОБА_2 , намагаючись відібрати у потерпілого рюкзак з силою потягнув за лямку рюкзака, тим самим повалив ОСОБА_3 на землю. Не дочекавшись бажаної для них поведінки, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , висловлюючи вимоги віддати їм рюкзак, намагалися зняти рюкзак зі спини потерпілого. При цьому з метою подолання волі потерпілого до спротиву ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 два удари ногою в область голови, та зі спини схопив ОСОБА_3 за руки та шию й притис до землі, а ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 два удари тростиною опорною по корпусу. Вказаними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 застосували до потерпілого ОСОБА_3 насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого. Протиправними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи № 12-14/632-А/20 від 12.09.2020 потерпілому ОСОБА_3 спричинені наступні тілесні ушкодження: синці в обох скроневих ділянках та в проекції лівого нижнє-орбітального краю, а також садно в області проекції 4-го поперекового хребця, за механізмом вищевказані ушкодження утворилися в єдиний проміжок часу від травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні особливості травматичної поверхні якого в ушкодженнях не відобразилися, за ступенем тяжкості синці та садно, викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою, як у сукупності, так і поодинці, належать до категорії легких тілесних ушкоджень, відповідно до п. 2.3.2 «б», п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року. Заволодівши, належним ОСОБА_3 рюкзаком ТМ «Jordan», вартістю відповідно до висновку експерта за результатами товарознавчої експертизи від 11.09.2020 - 630 грн., в якому знаходилися належні потерплому речі, які для нього цінності не становлять, а саме: посвідчення інваліда на ім`я ОСОБА_3 , електронний квиток «Е-Ticket», пачка цигарок «Strong», ключі від квартири, пластиковий коробок з рецептом та ліками, а також належними ОСОБА_3 курткою чоловічою комбінованого сіро-чорного кольору, кофтою чоловічою та тростиною опорною, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили майнову шкоду потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 1393 грн.

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення – злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.08.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та йому обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачений ст.194 КПК України.

Відповідно до рапорту слідчого у вказаному кримінальному провадженні для вручення зміни повідомлення про підозру та додаткового допиту та відкриття матеріалів досудового розслідування слідчим у телефонному режимі викликано до слідчого відділу Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 на 15.10.2020 року, 16.10.2020 року та 19.10.2020 року, однак останній у вказані дати не з`явився, поважні причини неприбуття не повідомив. Крім того, 19.10.2020 року слідчим здійснено виїзд за тимчасовим місцем проживання підозрюваного, однак останнього вдома не було. Станом на 19.10.2020 року за контактним номером телефонну ОСОБА_1 не доступний (телефон вимкнутий).

Також встановлено, що ОСОБА_1 не з`явився 05.10.2020 року та 19.10.2020 року до Харківського апеляційного суду у судові засідання за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.08.2020 року. Про поважні причини не прибуття ні суд, ні захисника підозрюваний не повідомив.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_1 не виконує обов`язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.08.2020 року, якою відносно останнього обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, та переховується від органу досудового розслідування та суду.

Враховуючи викладене постановою слідчого від 19.10.2020 ОСОБА_1 оголошення у розшук.

Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Новокиївка, Томакіївського району, Дніпропетровської області, українець, із середньою-спеціальною освітою, не працюючий, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, зареєстрований у селищі Ярова, Лиманського району, Донецької області, зі слів підозрюваного, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Вина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується наступними доказами зібраними в ході досудового розслідування: протоколом допиту потерпілого, протоколами пред`явлення особи для впізнання, протоколом огляду відеозапису, слідчим експериментом з потерпілим ОСОБА_3 , протоколами пред`явлення речей для впізнання, показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , висновками судово-медичних експертиз: №12-14/700-А/20 від 23.09.2020 року та № 12-14/632-А/20 від 12.09.2020 року, висновком судово-товарознавчої експертизи №140 від 11.09.2020 року.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та іншого підозрюваних, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Слідчим за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні №12020220480003359 до слідчого судді подано клопотання у вказаному кримінальному провадженні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , крім того є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 переховується від органу досудового розслідування, тобто наявні обставини, передбачені в пунктах 1 та 2 частини четверної статті 189 КК України для прийняття рішення про надання дозволу на затримання.

Слідчий у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив його задовольнити.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, суд вважає, що клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу ОСОБА_1 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підозра у скоєнні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні доказах.

Прийнятими під час досудового розслідування заходами встановити місцезнаходження ОСОБА_1 не виявилося можливим.

23.08.2020 року винесено повідомлення про підозру ОСОБА_1 .

Постановою слідчого від 19.10.2020 року оголошено розшук

ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування, місцезнаходження останнього органом досудового розслідування не встановлено, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 189-191 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Шевченківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області Степанова С., погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Мороз А., про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України - задовольнити.

Надати дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доставки для участі в розгляді клопотання Дзержинським районним судом м. Харкова про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Встановити строк дії ухвали шість місяців.

Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законної сили з моменту приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; відкликання ухвали прокурором.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя