Постанова № 93115619, 25.11.2020, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 538/1622/20

Номер провадження3/541/743/2020

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Лохвицького відділу поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , місце роботи не встановлено, РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №246003 від 04.09.2020 року, 04.09.2020 року о 15 годині 30 хвилин в м.Лохвиця по вул.Героїв України водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння: не стійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не виклик суду не з`явився про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином – судовою повісткою.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДРУкраїни передбачена ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення ДПР 18 № 246003 від 04.09.2020 року (а.с.1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 04.09.2020 року (а.с.3,4). Також підтверджується відеозаписом з нагрудної відеокамери працівника Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області що був присутній при перевірці документів у водія транспортного засобу ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 і при спілкуванні з яким останній відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в присутності двох свідків (а.с.5).

Суд вважає, що вказані докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності зазначених доказів у суду немає.

За таких обставин суд вважає, що провина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР України і в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, матеріалами справи доведена повністю.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина останнього доведена в судовому засіданні, а отже він повинен нести відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент винесення постанови становить 420 гривень 40 копійок.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 130, 245, 251, 254, 256, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя,

постановив:

Відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. (десять тисяч двісті гривень) на користь держави, р/р для сплати штрафу на НОМЕР_3 001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, Отримувач коштів: ГУК Полтав.обл/Полтавська /21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 року народження на користь держави 420 гривні 40 копійок судового збору (триста п`ятдесят дві гривні сорок копійок) судового збору (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 9089 9998 0313 1112 5600 0026 001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду О. А. Городівський