Ухвала суду № 93114052, 25.11.2020, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2/381/1388/20

381/3018/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 листопада 2020 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулова Н.А., перевіривши матеріальної позовної заяви ОСОБА_1 до Фастівської державної нотаріальної контори, Міністерства юстиції України про зняття заборони на відчуження житлового будинку та скасування постанови про відмову вчинення нотаріальних дій, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року позивач звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з даною позовною заявою.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 з наступними змінами і доповненнями.

Відповідно до частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про державний бюджет» станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн. 00 коп..

Так, у відповідності до перерахунку до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою складає 840,80 грн., але не більше 10510,00 грн., а за подання позовної заяви майнового характеру – 1 відсоток від ціни позову.

У Постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вказано, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

У разі об`єднання позовних вимог відповідно до статті 126 ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.

Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом, просить суд скасувати заборону згідно запису від 13.09.2004 року за № 1297348, що значиться в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 та скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 601/02-31 від 25.09.2020 р..

Як вбачається із квитанції № 0.0.1898220714.1 від 09 листопада 2020 року, позивач сплатив судовий збір у сумі 840,00 грн., проте мав сплатити не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в перерахунку складає 840,80 коп..

Таким чином, позивач має доплатити судовий збір у розмірі 80 коп., про що надати суду відповідні докази.

Окрім того, позивачу необхідно сплатити судовий збір ще за одну заявлену вимогу немайнового характеру, в розмірі 840,80 грн., про що надати суду відповідні докази.

Разом з тим, слід зазначити, що у даній категорії справ, а саме про зняття заборони на відчуження житлового будинку належним відповідачем є особа, в даному випадку АППБ «Аваль», на підставі заяви якого було внесено відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та накладено обтяження на відчуження об`єкта нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_1 , а не нотаріус чи нотаріальна контора, якщо позивач не обґрунтує недійсність правочинів вчинених неправомірними діями нотаріуса.

Відповідні положення містяться у постанові КЦС ВС від 19.08.2020 р. у справі № 201/16327/16-ц..

Таким чином, позивачу слід визначити належне коло відповідачів у справі, та подати до суду нову редакцію позовної заяви з урахуванням зазначеного.

Враховуючи вищенаведене, вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху , який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фастівської державної нотаріальної контори, Міністерства юстиції України про зняття заборони на відчуження житлового будинку та скасування постанови про відмову вчинення нотаріальних дій - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п`ять) днів з дня отримання останнім копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Осаулова