Ухвала суду № 93109539, 10.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

10 листопада 2020 року м. Київ№ 640/20823/20 Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Смолія І.В., при секретарі судового засідання Палій Д.В., розглянувши в підготовчому судовому засіданні розглянувши питання про залишення прозову без розгляду в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України

треті особи Міністерство енергетики України, Національне агентство України з питань державної служби, Державна екологічна інспекція України, ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: Бігдан А.В.

від третіх осіб: не прибули

встановив:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (надалі - відповідач), треті особи Міністерство енергетики України, Національне агентство України з питань державної служби, Державна екологічна інспекція України, ОСОБА_2 , а якому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження від 20.05.2020 №549-р "Про призначення ОСОБА_2 Головою Державної екологічної інспекції України".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.09.2020 відкрито провадження в адміністративні справі та призначено підготовче засідання.

Через відділ документального обігу та контролю (канцелярію) суду представником Державної екологічної інспекції України подано клопотання про залишення позову без розгляду, яке вмотивовано пропуском позивачем строку звернення до суду та відзив на заявлений позов.

Позивачем, в свою чергу, подано до матеріалів справи письмові заперечення, в яких зазначив, про необґрунтованість подано клопотання.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Управління організаційної діяльності Державної екологічної інспекції України - старшого державного інспектора України з охорони навколишнього природнього середовища, як переможця конкурсу відповідно до його заяви від 15.11.2019 наказом Державної екологічної інспекції №373-о від 15.11.2019.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1074-р від 20.11.2019 «Про тимчасове покладення виконання обов`язків Голови Державної екологічної інспекції України на ОСОБА_1 » на останнього покладено тимчасове виконання обов`язків.

Наказом Державної екологічної інспекції України №388-о від 20.11.2019 ОСОБА_1 приступив до тимчасового виконання обов`язків.

Судом встановлено, що в розпорядженні Кабінету Міністрів України та Наказі Держекоінспекції передбачено кінцевий термін виконання обов`язків - до призначення в установленому порядку Голови Державної екологічної інспекції України.

Водночас відповідно до ч. 8 ст. 31 Закону України «Про державну службу» строк тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три місяці.

Таким чином, повноваження ОСОБА_1 в частині виконання обов`язків голови завершились 20.02.2020, про що, позивач був ознайомлений.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №549-р від 20.05.2020 «Про призначення ОСОБА_2 . Головою Державної екологічної інспекції України», 22.05.2020 ОСОБА_1 подав заяву про звільнення його за власним бажанням з посади начальника Управління організаційної діяльності Державної екологічної інспекції України - старшого державного інспектора України з охорони навколишнього природнього середовища.

Наказом Держекоінспекції №131-0 від 22.05.2020 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади.

Проект наказу №131-0 від 22.05.2020 підготовлено кадровою службою, на підставі резолюції ОСОБА_1 на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №549-р від 20.05.2020 «Про призначення ОСОБА_2 . Головою Державної екологічної інспекції України», яке надійшло до інспекції 22.05.2020.

Як зазначає представник Державної екологічної інспекції України, що не спростовано позивачем, згідно реєстраційних даних електронної системи документообігу резолюцію на виконавця проставлено ОСОБА_1 особисто о 10 год. 38 хв 22.05.2020, що свідчить про час і дату ознайомлення з цим розпорядженням.

Отже, станом на 22.05.2020 ОСОБА_1 був обізнаний з розпорядженням Кабінету Міністрів України №549-р від 20.05.2020 року «Про призначення ОСОБА_2 . Головою Державної екологічної інспекції України», тому доводи позивача про те, що позов ним подано в межах строків, передбачених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не відповідають дійсності оскільки, виходячи зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, останнім не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження поважності причин пропущеного строку звернення до суду.

Отже, враховуючи зазначене та беручи до уваги положення стаття 122 КАС України, суд приходить до висновку, що строк оскарження розпорядження Кабінету Міністрів України №549-р від 20.05.2020 «Про призначення ОСОБА_2 . Головою Державної екологічної інспекції України» сплинув 24.06.2020, в свою чергу позов подано 01.09.2020.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) в рішенні "Іліан проти Туреччини", зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

В контексті наведеного, суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, що надає впевненості іншим учасникам правовідносин.

При цьому, саме позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. В іншому випадку - виникають підстави для зловживання процесуальними правами.

Оскільки про обставини не проведення розрахунків компенсації втрати частини доходів за період незаконного звільнення, позивач повинен був дізнатися починаючи з 03.11.2015 (дата поновлення напосаді), суд приходить до висновку, що реалізація права на судовий захист в рамках даної справи відбулась поза межами встановлених строків, що є підставою для залишення позову без розгляду в цій частині позовних вимог.

У п. 41 рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: <...>Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відтак, виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що звернення позивача до суду в вересні 2020 року з позовними вимогами, які стосуються протиправності дій відповідача в травні 2020 року, відбулось поза межами строку, установленого ч.5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За змістом ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами позивач не надав суду належних та допустимих доказів, у зв`язку з чим позов належить залишити без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи Міністерство енергетики України, Національне агентство України з питань державної служби, Державна екологічна інспекція України, ОСОБА_2 , а якому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження від 20.05.2020 №549-р "Про призначення ОСОБА_2 Головою Державної екологічної інспекції України", залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через окружний адміністративний суд.

Суддя І.С. Смолій