Рішення № 93109133, 20.11.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5578/20

РІШЕННЯ

іменем України

20 листопада 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представника позивача: ОСОБА_2., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимоги, перевірки, акту,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернувся позивач до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимоги, наказу на перевірку, акта перевірки.

В обгунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 21.08.2019 року її реєстрація як фізичної особи - підприємець була припинена, підстава для його внесення - №26740060002008816 та 21.08.2019 року Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області знято з обліку за №1922260700451. Податковий борг було нараховано відповідачем 02.09.2020 року тобто більше року як було припинено підприємницьку діяльність. Відповідачем не враховано, що податковий борг на час припинення підприємницької діяльності був відсутній.

Вказує, що про проведення перевірки її не було відомо і податкове повідомлення - рішення та розрахунок податкового зобов"язання не було її вручено або надіслано тому звернулася до суду з позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Відповідач надав суду відзив на позов вказавши, що податкова вимога прийнята правомірно та проведена позапланова виїзна перевірка Головним управлінням ДПС, із врахуванням всіх обставин, що мали значення для прийняття податкового повідомлення - рішення. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого представника відповідача, який повторно не з`явився в судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 14.09.2018 року, перебувала на податковому обліку як фізична особа-підприємець з 14.09.2018 року по 21.08.2019 року.

14.09.2020 року позивачем отримано податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 03.09. 2020 року №97171-57.

Позивач вважає податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 03.09.2020 року №97171-57 та документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 проведеної згідно Наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.12.2019 року №957 протиправними тому звернулася з цим позовом до суду.

Як зазначає у відзиві відповідач, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.12.2019 року №957 проведено позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 08.01.2020 року №0016/22-01-33-03/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , з питань взаєморозрахунків з контрагентами в частині виплати сум доходу за ознакою 157 "Доходи виплачені самозайнятій особі" за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року.

За наслідками вказаної перевірки 11.02.2020 року прийнято податкові повідомлення - рішення №0004963303, яким збільшено грошові зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 21037,50грн, №0005013303, яким збільшено суму з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510,00грн. суму грошового зобов"язання з військового збору в розмірі 1753,13 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам судом враховане наступне.

Згідно п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України, документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п.86.4. ст.86 Кодексу, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

П.86.7. ст.86 Кодексу передбачає, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Як встановлено з матеріалів справи наданих відповідачем, що акт документальної невиїзної перевірки позивачу не вручено, а також не надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Згідно п.86.8. ст.86 Кодексу, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідачем не надано будь - яких доказів про вручення позивачу наказу про проведення перевірки, направлення на перевірку, а також акту перевірки і податкових повідомлень - рішень прийнятих за наслідками такої перевірки, чим порушено вимоги ст. 86 Кодексу, тим самим порушено право позивача подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку.

Суд погоджується з позивачем, що документальну невиїзну перевірку відповідач проводив після того, як фізична особа підприємець ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність (21.08.2019 року) та була знята з обліку в Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області за №1922260700451, а податковий борг було нараховано лише 02.09.2020 року після зняття її податковим органом з обліку.

В акті перевірки позивач зазначає, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення допущене фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 .

Вказано на заниження у перевіряємому періоді об"єкта оподаткування податку на доходи фізичних осіб, відповідно і військового збору.

До перевірки надано книгу обліку в якій зазначено накладні по придбанню та реалізації пиломатеріалів на суму 93500,00грн.

На підтвердження вказаної операції з придбання та реалізації пиломатеріалів позивачем надано до матеріалів справи: договір купівлі - продажу від 15.09.2018 року №15/09 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , видаткову накладну від 21.09.2018 року №15/09, рахунок - фактуру від 19.09.2018 року на суму 93500,00грн, товарні чеки на суму 93500,00грн, заключна виписка банку за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року.

Відповідач в акті перевірки вказує на відсутність матеріально - технічних можливостей для навантаження - розвантаження, транспортування, тимчасового зберігання, відсутності найманих працівників та не доведено факту віднесення витрат пропорційно отриманим доходам.

Судом такі доводи не беруться до уваги, оскільки відповідач, не вручивши акт документальної невиїзної перевірки позивачу, а також не надіслав у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу тим самим позбавив його можливості подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене суд вбачає підстави для задоволення позову частково щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.12.2019 року №97171-57; визнання протиправним та скасування Наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.12.2019 року №957 "Про проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ".

В решті позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування акту перевірки, а також стягнення моральної шкоди в сумі 3500,00грн необхідно відмовити враховуючи наступне.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Обов`язкові рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 КАС України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.

Діяльність із складання за результатами проведеної перевірки акта є реалізацією покладених на працівників контролюючого органу посадових обов`язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни.

Такий акт не створює жодних перешкод для діяльності позивача, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи, та не породжує правових наслідків для позивача, тобто не змінює стану її суб`єктивних прав та не створює жодних додаткових обов`язків, що, в свою чергу, виключає підстави для задоволення таких позовних вимог.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь позивача моральної шкоди в розмірі 3500,00 грн, суд зазначає таке.

Статтею 1174 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною другою цієї статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, правовою підставою відповідальності за завдану шкоду є правопорушення, складовим елементом якого є: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина. Відсутність хоча б одного зі складових елементів виключає задоволення позову.

Частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок душевних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до підпункту 2 ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", встановлено, що шкода підлягає відшкодуванню за наявності складу цивільного правопорушення, складовими елементами якого є: наявність шкоди, неправомірність дій особи, яка заподіює шкоду, безпосередній причинний зв`язок між шкодою та діями, а також вина заподіювача шкоди. При цьому відсутність хоча б одного складового елемента виключає можливість відшкодування шкоди.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачам, з яких міркувань вони виходили, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Суд зазначає, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження заподіяної йому моральної шкоди та не навів доказів причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та заподіяною йому моральною шкодою (у вигляді душевних страждань та психологічних переживань, що негативно відобразились на його психоемоційному стані).

Крім того, судом таких фактів при розгляді справи по суті встановлено не було.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні адміністративного позову в частині позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 3500,00 грн.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частин 1,2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.12.2019 року №97171-57.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.12.2019 року №957 "Про проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ". В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 2522,40 грн (дві тисячі п"ятсот двадцять дві грн 40 коп.) на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 листопада 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 43142957)

Головуючий суддя П.М. Майстер