Ухвала суду № 93105867, 26.11.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/2161/19

1-кп/215/200/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

головуючого судді: Камбул М.О.

при секретарі Кошмак А.С.

за участю учасників кримінального провадження

прокурора Сілкіна Д.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі в залі судового засідання № 3 клопотання прокурора щодо застосування обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И В:

Прокурором в судовому засіданні 26.11.2020 заявлено клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят діб.

В обґрунтування вказує, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 06.01.2019 року прийшов на територію РЗФ-1, ПРАТ «ПІВНГЗК» в Тернівському районі м. Кривого Рогу, де через незачинені ворота, проник до ремонтної площадки № 1, секції № 1, звідки намагався таємно викрасти майно яке належить ПРАТ «ПІВНГЗК», однак не зміг довести свої злочинні дії до кінця, з причин що не залежали від його волі.

В діях ОСОБА_1 , вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, за ознаками незакінченого замаху, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у інше приміщення, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

15.04.2019 безпосередньо ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

17.04.2019 року обвинувальний акт у вказаному провадженні в порядку ст. 291 КПК України направлено до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Ухвалами суду від 11.05.2019 р., від 04.06.2019, від 24.06.2019,, від 18.08.2019 обвинуваченого було піддано приводу до суду, привід доручався Тернівському ВП КВП ГУНП.

22.08.2019 ухвалою суду було оголошено розшук обвинуваченого та 11.09.2019 поновлено судове провадження у зв`язку із доставкою обвинуваченого до суду, але в судові засідання обвинувачений до суду знову не з`являвся, піддавався приводу 08.10.2019.

21.10.2019 ухвалою суду ОСОБА_1 повторно було оголошено розшук обвинуваченого та 24.01.2020 поновлено судове провадження у зв`язку із доставкою обвинуваченого до суду.

31.01.2020 по вказаному провадженню проведено підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду на 10.02.2020.

Однак в судові засідання 10.02.2020, 13.03.2020, 27.03.2020, 28.04.2020, 15.05.2020, 22.05.2020, 23.06.2020, 30.07.2020 обвинувачений знову не з`являвся, у зв`язку з чим судом виносились ухвали про привід обвинуваченого.

17.08.2020 ухвалою суду ОСОБА_1 повторно було оголошено розшук обвинуваченого та 25.08.2020 поновлено судове провадження у зв`язку із доставкою обвинуваченого до суду.

Однак в судові засідання 07.10.2020, 21.10.2020, 09.11.2020 обвинувачений знову не з`являвся, у зв`язку з чим судом виносились ухвали про привід обвинуваченого.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 систематично, на протязі тривалого часу ухиляється від явки до суду, що встановлено матеріалами справи, за місцем мешкання не проживає, місце перебування його невідомо, вважає, що обвинувачений усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання, передбаченого санкцією ст.185 ч.3 КК України у випадку визнання його винним та бажаючи уникнути покарання, почав переховуватись від суду, чим допустив настання ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Просить враховувати поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який після направлення обвинувального акту до суду залишив місце постійного мешкання та почав переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи, міцність соціальних зв`язків, репутацію та його майновий стан та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу заперечує, вказує, що йому потрібно працювати, тому він і не з`являвся в судові засідання, їздив в АР Крим на заробітки, оскільки він не підписував підписку про невиїзд, вважає, що якщо він нікого не вбив то і з`являтися в кожне судове засідання не потрібно.

Представник потерпілого ПрАТ «ПівнГЗК» Северетник Л.В. в судове засідання не з`явилася, про місце та час розгляду кримінального провадження повідомлена належним чином.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Згідно зі ст.331 КПК України , під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Також, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року), міра запобіжного заходу у виді взяття під варту обирається обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує наявність ризиків, передбачених ч.1 п. 1,4 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду та ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, при розгляді даного клопотання, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбаченого покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до шести років, за даним кримінальним провадженням був тричі оголошений в розшук, шістнадцять разів згідно ухвал суду піддавався приводу в судові засідання, за місцем мешкання постійно не мешкає, що підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Також враховує, що обвинувачений достовірно знаючи про дати судових засідань, що підтверджується розписками обвинуваченого, в судові засідання не з`являвся.

ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України затримано не було.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема в п. 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Приймаючи зазначене рішення, судом також враховуються вимоги, передбачені ч.2 ст. 183 КПК України, згідно з якими запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється, або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, суд враховує особу обвинуваченого, який не одружений, не має на утриманні малолітніх (неповнолітніх) дітей , за місцем реєстрації не мешкає, за адресою місця проживання вказаною в обвинувальному акті також постійно не проживає, ніде не працює, не має постійного доходу.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду та можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, суд вважає, що запобігти вищезазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу не можливо, а отже клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 беручи до уваги, що злочин вчинено без застосування насильства, суд вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, а саме, що він не працює, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється та обставини його вчинення, вважаю за необхідне визначити йому заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки , передбачені ч. 5ст. 194 КПК України .

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 309, 331, 372, 395 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 Сілкіна Д.Ю. про застосування до обвинувчаеного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

Ухвала діє до 24 січня 2021 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 в кримінальному провадженні розмір застави, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, Банк отримувача: ГУДКСУ в м. Київ, МФО 820172, рахунок UA158201720355229002000017442, призначення платежу: зазначити інформацію: 1) про найменування суду, який виніс рішення про внесення застави, або до якого подана заява; 2) ПІП особи за яку внесена застава та платника застави, або ПІП особи яка внесла частку майна; 3) № справи).

У разі внесення розміру застави на відповідний рахунок суду, вважати, що до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід - застава.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, на строк до 24 січня 2021 року обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області по першому виклику у визначений час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з АДРЕСА_1 без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: