Постанова № 9310554, 17.03.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-262/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 9534 грн. 30 коп. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 28216 грн. 77 коп. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, у звязку з тим, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивачка в судове засідання не зявилася, але від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позов підтримує.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять розглядати справу без їх участі.

Встановлено, що позивачка є потерпілою 4-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в АДРЕСА_1 територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання.

Позивачка з 04 лютого 2002 року по даний час працює в фінансовому управлінні Олевської райдержадміністрації заступником начальника фінансово-господарського відділу заступником головного бухгалтера, що розміщується на території зони посиленого радіоекологічного контролю, а саме в АДРЕСА_1 що підтверджується довідкою з місця роботи і отримує щомісячно допомогу в розмірі 1,60 грн. та доплату до заробітної плати в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 за місцем роботи, яке обслуговується щодо зазначених виплат управлінням праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю 30% від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати на території посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 січня 2002 року по даний час становить:

- з 01.01.2002 р. -140 грн.

- з 01.07.2002 р.-165 грн.

- з 01.01.2003 р.-185 грн.

- з 01.12.2003 р.-205 грн.

- з 01.09.2004 р.-237 грн.

- з 01.01.2005 р.-262 грн.

- з 01.04.2005 р.-290 грн.

- з 01.07.2005 р.-310 грн.

- з 01.09.2005 р.-332 грн.

- з 01.01.2006 р.-350.00 грн.

- з 01.07.2006 р.-375.00 грн.

- з 01.12.2006 р. -400.00 грн.

- з 01.04.2007 р. -420.00 грн.

- з 01.07.2007 р.-440.00 грн.

- з 01.10.2007 р. - 460.00 грн.

- з 01.01.2008 р.-515.00 грн.

- з 01.04.2008 р.-525.00 грн.

- з 01.10.2008 р. -545.00 грн.

- з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.

- з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.

- з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.

- з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.

- з 01.11.2009 р.669.00 грн.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 листопада 2009 року по 01 листопада 2009 року у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 1,60 грн. щомісяця (12 міс. х 1,60 грн. = 19,20 грн.) , тобто:

З 01.11.2008 р. по 01.12.2008 р. - 545 грн. х 1 міс. х 30% = 163,50 грн.,

З 01.12.2008 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 4 міс. х 30 % = 726 грн.,

З 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 грн. х 3 міс. х 30 % = 562,50 грн.,

З 01.07.2009 р. по 01.10.2009 р. - 630 грн. х 3 міс. х 30 % = 567 грн.,

З 01.10.2009 р. по 01.11.2009 р. - 650 грн. х 1 міс. х 30 % = 195 грн.,

Таким чином, 2214 грн. 19,20 грн. отриманих коштів = 2194,80 грн., оскільки позивачка звернулась за захистом своїх прав до суду 11.11.2009 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати, окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.

Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню відповідно до ст.238 КЗпП України незалежно від часу її виникнення, тобто за період з 04.02.2002 року по 31.10.2009 року, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці” є складовою структури заробітної плати.

Заборгованість по доплаті до заробітної плати становить 28216 грн. 77 коп. що стверджується розрахунком заборгованості наданим позивачкою, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх семи років, та відповідно до відпрацьованого часу позивачкою.

Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Враховуючи те, що позовна вимога стосовно негайного виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача недовиплачених коштів, передбачених ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не мотивована та не обґрунтована, то в цій частині позову слід відмовити.

Керуючись ст. 22 Конституції України, », ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 2194 грн. 80 коп. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1, проживаючої по АДРЕСА_1, 28216 грн. 77 коп. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 51,00 грн. на користь держави.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 282,17 грн. на користь держави.

ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: