Ухвала суду № 93104813, 20.11.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/7759/20

Номер провадження 1-кп/201/1404/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18 а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Ополинської І.Г.,

суддів – Батманової В.В., Наумової О.С.,

при секретарі судового засідання – Кінаші Я.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Онішка Я.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката Коваленка С.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – адвоката Фісунової Л.Б.,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката Завгороднього О.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 – адвоката Іванової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора Онішка Я.А. про продовження ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого в рамках кримінального провадження, відомості про яке 21 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000095 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпродзержинськ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, -

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 21 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000095 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України.

Під час судового засідання прокурором Онішко Я.А. подані клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в рамках даного кримінального провадження.

В обґрунтування поданих клопотань прокурор Онішко Я.А. посилався на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні, у період з 09 жовтня 2019 року по 18 лютого 2020 року у співучасті із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , організованою групою, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393 КК України, а саме готування до злочину – втечі з-під варти, особи, яка перебуває в попередньому ув`язненні, а саме підозрюваного ОСОБА_1 , що утримувався у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4», вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчиненому організованою групою, а на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні 18 лютого 2020 року біля будинку АДРЕСА_8 , організованою групою, спільно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187 та ч. 3 ст. 146 КК України, а саме нападу на громадянку ОСОБА_7 , з метою заволодіння її майном, поєднаному із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому організованою групою та незаконному позбавленні волі та викраденні людини– потерпілої ОСОБА_7 , вчиненому з корисливих мотивів, організованою групою, та вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, тобто у незакінченому замаху на вимагання – вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілою ОСОБА_7 , обмеження свобод цієї особи, з погрозою вбивства, що завдало б майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою, за вчинення яких законом передбачене покарання до п`ятнадцяти років позбавлення волі.

За наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів, на переконання прокурора, продовжують існувати враховані при подальшому продовженні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може вчинити спроби переховуватися від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованих злочинів, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_7 , адже обізнаний про анкетні данні та адреси роботи і місця проживання останньої, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, про що свідчить наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у готуванні втечі з-під варти підозрюваного ОСОБА_1 , який утримувався у ДУ «Державна установа виконання покарання № 4», тобто у вчиненні злочину метою якого було перешкоджання кримінальному провадженню чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу.

При цьому, прокурор посилався на відсутність будь-яких даних, які б свідчили про зменшення ризиків, які продовжують існувати дотепер, а тому застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_3 є недоцільним і не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив продовжити раніше застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого на 60 днів.

Також, за наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів, на переконання прокурора, продовжують існувати враховані при подальшому продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може вчинити спроби переховуватися від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованих злочинів, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_7 адже обізнаний про анкетні данні та адреси роботи і місця проживання останньої та може впливати на інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом навмисного затягування судового розгляду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу.

Поряд із цим, прокурор вказав, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих тяжких злочинів, у тому числі, і за розбійний напад, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що є тими обставинами, які можуть характеризувати особу ОСОБА_4 , як схильну до вчинення злочинів.

При цьому, прокурор посилався на те, що раніше зазначені ризики, не зменшилися та продовжують існувати дотепер, а тому застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_4 є недоцільним і не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив продовжити раніше застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого на 60 днів.

Також, за наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів, на переконання прокурора, продовжують існувати враховані при подальшому продовженні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може вчинити спроби переховуватися від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованих злочинів, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_7 адже обізнаний про анкетні данні та адреси роботи і місця проживання останньої та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом навмисного затягування судового розгляду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу.

Разом із цим, прокурор вказав, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів середньої тяжкості та тяжкого умисного злочину, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що є тими обставинами, які можуть характеризувати особу ОСОБА_5 , як схильну до вчинення злочинів.

При цьому, прокурор посилався на те, що ризики, які раніше ним зазначались про обранні запобіжного заходу та подальшого його продовження, не зменшилися та продовжують існувати дотепер, а тому застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_5 є недоцільним и не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив продовжити раніше застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого на 60 днів.

Також, за наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів, на переконання прокурора, продовжують існувати враховані при подальшому продовженні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може вчинити спроби переховуватися від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованих злочинів, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_7 адже обізнаний про анкетні данні та адреси роботи і місця проживання останньої та може впливати на інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом навмисного затягування судового розгляду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу.

Окрім цього, прокурор вказав, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих тяжких злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що є тими обставинами, які можуть характеризувати особу ОСОБА_6 , як схильну до вчинення злочинів.

При цьому, прокурор посилався на те, що раніше зазначені ризики, не зменшилися та продовжують існувати дотепер, а тому застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_6 є недоцільним и не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив продовжити раніше застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого на 60 днів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокат Коваленко С.О. у судовому засіданні, не оспорюючи наявність обґрунтованої підозри свого підзахисного у вчиненні інкримінованих злочинів, заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно його підзахисного, посилаючись на те, що заявлені прокурором у клопотанні ризики на теперішній час значно зменшилися, а тому просив змінити застосований до його підзахисного запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокат Завгородній О.С. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно його підзахисного, посилаючись на необґрунтованість підозри та не доведення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просив змінити застосований до його підзахисного запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 – адвокат Іванова В.М. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно її підзахисного, посилаючись на необґрунтованість підозри та не доведення заявлених прокурором ризиків. Просила змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність заявлених прокурором ризиків. У свою чергу, подав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку, при цьому, просив допитати ОСОБА_8 , який є директором Приватного багатопрофільного підприємства «Люси» і надав письмове зобов`язання про те, що він поручається за виконання ним покладених обов`язків. Також просив врахувати наявність у нього постійного місця проживання, позитивні характеристики з місця мешкання та можливість працевлаштуватися до ПБП «Люси». На підтвердження своїх доводів надав відповідні документи.

Захисник обвинуваченого – адвокат Фісунова Л.Б. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно її підзахисного, посилаючись на необґрунтованість підозри та не доведення заявлених прокурором у клопотанні ризиків. Підтримала заявлене її підзахисним клопотання про зміну запобіжного заходу на особисту поруку, просила допитати в рамках розгляду цього клопотання особу, яка виявила бажання виступити поручителем – ОСОБА_8 .

З урахуванням думки учасників судового провадження, в рамках розгляду заявленого обвинуваченим ОСОБА_4 клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку, допитаний ОСОБА_8 , який підтвердив, що дійсно надав письмове зобов`язання про те, що він поручається за виконання ОСОБА_4 покладених обов`язків. При цьому, пояснив, що знайомий з ОСОБА_4 з його дитинства, оскільки вони проживають в одному районі, може охарактеризувати його тільки з позитивної сторони та готовий працевлаштувати останнього у ПБП «Люси», директором якого він є. Додав, що він також є засновником громадської організації «Шанс життя», яка спеціалізується на реабілітації осіб, що потребують психологічної та матеріальної допомоги, страждають на наркоманію, алкоголізм, звільнилися з місць позбавлення волі. Стверджував, що може поручитися за виконання ОСОБА_4 покладених судом обов`язків, проте у який спосіб він це буде робити пояснити не зміг. При цьому, стосовно наявності відносно ОСОБА_4 кримінального провадження та пред`явленого обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, вказав, що кожен може оступитися і він не вірить в те, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані правопорушення. В той же час, вказав, що починаючи з 2003 року тривалий час фактично до 2019 року не спілкувався із ОСОБА_4 через те, що останній відбував покарання у місцях позбавлення волі. Також не зміг пояснити з яких підстав громадська організація «Шанс життя» не надала відповідної допомоги з реабілітації ОСОБА_4 після його звільнення з місць позбавлення волі.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишили вирішення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на розсуд суду.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так, під час досудового розслідування на підставі ухвал Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2020 року (справа №202/4222/20, провадження №1-кс/202/5201/2020, №1-кс/202/5203/2020, №1-кс/202/5198/2020, №1-кс/202/5200/2020) застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою продовжено до 18 серпня 2020 року, який в подальшому ухвалами Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська був неодноразово продовжений.

Оцінюючи продовження існування наведених прокурором ризиків, колегія суддів приходить до висновку, що враховані при подальшому продовженні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 393, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п`ятнадцяти років позбавлення волі, при цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи і джерела доходу.

При цьому, при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_3 переховуватися від суду, на підтвердження чого вказують такі обставини, як суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчинення інкримінованих злочинів, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_7 , адже він обізнаний про анкетні данні та адреси роботи і місця проживання останньої, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, про що свідчить наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у готуванні втечі з-під варти підозрюваного ОСОБА_1 , який утримувався у ДУ «Державна установа виконання покарання № 4», тобто у вчиненні злочину метою якого було перешкоджання кримінальному провадженню чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинуваченого постійного місця роботи та джерела доходу, ступень яких є досить високою.

Таким чином, колегія суддів погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування ризиків, колегія суддів приходить до висновку, що враховані при подальшому продовженні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшилися і продовжують існувати, оскільки обвинувачені обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 189 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п`ятнадцяти років позбавлення волі, при цьому, судом враховуються дані про особи обвинувачених, які не мають міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи і джерела доходу, а також раніше неодноразово судимі за вчинення умисних корисливих тяжких злочинів, судимість за вчинення яких у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що є тими обставинами, які можуть характеризувати їх особи, як схильні до вчинення злочинів.

Також колегіє судів приймається до уваги рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic» № 31315/96 від 25.04.2000) та «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), а отже, наведені дані про особи обвинувачених в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_7 , адже вони обізнані про анкетні данні та адреси роботи і місця проживання останньої, а також можуть впливати на інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом навмисного затягування судового розгляду, вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить відсутність в обвинувачених постійного місця роботи та джерела доходу та наявність непогашених судимостей за вчинення умисних корисливих тяжких злочинів, ступень яких є досить високою.

Таким чином, колегія суддів погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

З урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 інкримінованих правопорушень, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченими злочину, тяжкості покарання, що загрожує останнім, у разі визнання їх винуватими, колегія суддів приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальнодоступних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тому саме такий запобіжний захід є співмірним у вказаному кримінальному провадженні.

Поряд із цим, вирішуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку, колегія суддів враховує наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, позитивної характеристики з місця мешкання та вірогідну можливість останнього працевлаштуватися на роботу, однак наведені обставини, на переконання колегії суддів, не зменшують ступень існуючих ризиків і не можуть слугувати підставою для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі судового провадження.

Більш того, на думку колегії суддів, не є переконливим та достатнім письмове зобов`язання ОСОБА_8 , який поручається за виконання ОСОБА_4 покладених обов`язків у разі застосування такого запобіжного заходу, як особиста порука, оскільки, виходячи з наданих в рамках розгляду заявленого ОСОБА_4 клопотання про зміну запобіжного заходу, пояснень ОСОБА_8 , останній протягом тривалого часу не мав спілкування із обвинуваченим через те, що ОСОБА_4 з 2003 року тривалий час відбував покарання за вироком суду. Окрім того, ОСОБА_8 не зміг пояснити яким чином він зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених судом обов`язків, а його беззаперечна впевненість у тому, що ОСОБА_4 не здатен вчинити злочин викликає певні сумніви, адже судом встановлений той факт, що обвинувачений починаючи з 2003 року був неодноразово судимий за вчинення тяжких умисних злочинів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що заявлене обвинуваченим ОСОБА_4 клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 10 грудня 2020 року вважає за доцільне продовжити тримання останніх під вартою строком на 60 днів до 18 січня 2021 року.

При цьому, продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, колегія суддів враховує, що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_3 застосовані заходи безпеки у зв`язку з тим, що останній співпрацював з органом досудового розслідування, а тому вважає за доцільне визначити тримання останнього під вартою в умовах ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 314-315, 369-372 КПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Онішка Я.А. про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 18 січня 2021 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під вартою, є 18 січня 2021 року.

Клопотання прокурора Онішка Я.А. про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 18 січня 2021 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під вартою, є 18 січня 2021 року.

Клопотання прокурора Онішка Я.А. про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 у запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 18 січня 2021 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 під вартою, є 18 січня 2021 року.

Клопотання прокурора Онішка Я.А. про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 18 січня 2021 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою, є 18 січня 2021 року.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 09 годині 00 хвилин 23 листопада 2020 року.

Головуючий суддя: І.Г. Ополинська

Суддя: В.В. Батманова

Суддя: О.С. Наумова