Рішення № 93102785, 25.11.2020, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/2888/20

Номер провадження 2/504/2071/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2020смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Сафарової А.Ф.,

за участю секретаря судових засідань - Бабічук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт.Доброслав Одеської області цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «Приватбанк» (ділі позивач/Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 01.04.2008 року . в сумі 26 118,16 грн. та 2102 грн. судових витрат.

В судове засідання представник позивача АТ КБ «Приватбанк» в особі Кіріченко В.М. не з`явився, про дату, час та місце проведення якого був сповіщений своєчасно, належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

В судові засідання, призначені на 05.11.2020 р., 25.11.2020р., відповідач ОСОБА_1 , не з`явився, про дату, час та місце проведення слухання справи був сповіщений за адресою реєстрації, підтверджену в установленому законом порядку.

На адресу суду повернулося поштове відправлення з відміткою «Укрпошти» - «повертається у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою». У зв`язку з чим, ОСОБА_1 викликався в судове засідання шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Згідно ч.7 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відтак, відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд, відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, зі згоди представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву б/н від 01.04.2008 р. відповідно до якої отримав кредит згідно розрахунку заборгованості станом на 15.06.2020 р. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п.3.2,3.3 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлено Договором.

В процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно Банку грогові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку, яка додана до позовної заяви.

Таким чином, у порушення п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, відповідач зобов`язання за договором б/н від 01.04.2008 р. не виконав.

У зв`язку з зазначеним порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач, станом на 15.06.2020 року має заборгованість -26 118,16 грн, з яких:

19353,14 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

6765,02 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

У своїй позовній заяві позивач зазначив, що згідно Умов та правил, що почали діяти з 01.03.2019 року згідно п.2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦПК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі:86,4 % - для картки «Універсальна», 84,0 % - для картки «Універсальна голд».

У наданій суду редакції Умов та прави надання банківських послуг відсутній пункт 2.1.1.2.12, однак з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 01.04.2008 року підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», якою передбачена відсоткова ставка від суми неповернутого в строк кредиту.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, серед іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів, щодо неправильності складеного банком розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачем до суду не надано, інший розрахунок заборгованості на іншу дату за укладеним між сторонами по справі договором суду також не надано, відтак, розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.

Встановивши з наданих позивачем та досліджених і оцінених в порядку ст. 89 ЦПК України доказів фактичні обставини та беручи до уваги наведені норми права, враховуючи принцип змагальності сторін, те, що будь-які докази відповідачем не надані, суд вважає достовірно встановленим існування обов`язку відповідача повернути позивачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного між ними договору, а порушене право позивача внаслідок невиконання відповідачем даного обов`язку таким, що підлягає захисту згідно ст. ст.15, 16, 1048-1049 ЦК України.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує з врахуванням положень ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 11, 13, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 280-283, 289 ЦПК України, ст.ст.12, 15, 16, 81, 89, 525, 526, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 01.04.2008 року у розмірі 26 118,16 (двадцять шість тисяч сто вісімнадцять) гривень 16 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат по оплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 25.11.2020 року.

Суддя Сафарова А. Ф.