Ухвала суду № 93102506, 25.11.2020, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 947/7790/20

Провадження № 2/947/2445/20

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

25.11.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Куриленко О.М.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Раййфайзен Банк Аваль», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шеченко Ольги Вікторівни, третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Вельков Олег Віталійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2020 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольги Вікторівни від 19 листопада 2019 року № 1100 про звернення стягнення на квартиру під АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на приватній власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Горецькою В.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 21 квітня 2004 року, реєстровий номер 5763.

Ухвалою судді від 13.04.2020 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду на 19.05.2020 року.

Одночасно з подачею позову представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою, в якій просиkf вжити заходи забезпечення позову шляхом: зупинення стягнення, що проводиться, відповідно до постанови від 19.12.2019 року (виконавче провадження № 60920611), винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Вельковим Олегом Віталійовичем на підставі виконавчого напису № 1100 від 19 листопада 2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною, до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Також просила відстрочити сплату судового збору в розмірі 420,40 гривень за подання до суду заяви про забезпечення позову, до закінчення карантину на території України.

Ухвалою суду від 13 квітня 2020 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову – задоволено.

У судове засідання, призначене на 19.05.2020 року, позивач ОСОБА_1 не з`явилась, представник позивача ОСОБА_2 надала до суду клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку продовженням карантину.

Вказане клопотання було задоволено, судове засідання було відкладено на 16.06.2020 року.

16.06.2020 року представник відповідача АТ «Райффайзен банк Аваль» - Жуков Тимур Вікторовіч надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 16.06.2020 року, позивач ОСОБА_1 не з`явилась, представник позивача ОСОБА_2 надала до суду клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку зайнятістю в іншому судовому процесі та у зв`язку з необхідністю отримання відзиву по справі.

Вказане клопотання було задоволено, судове засідання було відкладено на 15.07.2020 року.

У судове засідання, призначене на 15.07.2020 року, позивач ОСОБА_1 не з`явилась, представник позивача ОСОБА_2 втретє! надала до суду клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку продовженням карантину.

Вказане клопотання було задоволено, судове засідання відкладено до 21.09.2020 року.

У судовове засідання, яке відбулось 21.09.2020 року, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 з`явилась, звернулась до суду з клопотанням про відкладення судового засідання для ознайомлення з відзивом.

Вказане клопотання було задоволено, не зважаючи на те, що попереднє судове засідання також відкладалось судом за клопотанням представника позивача саме з зазначених підстав.

06.10.2020 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через канцелярію суду надала відповідь на відзив, в якому просила позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 28.10.2020 року, позивач ОСОБА_1 не з`явилась, однак представник позивача ОСОБА_2 надала до суду клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку з поганим самопочуттям.

Вказане клопотання було задоволено, судове засідання було відкладено на 25.11.2020 року.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.\

У дане судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, представник позивача ОСОБА_2 знову надала до суду клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку з поганим самопочуттям та підозрою на COVID-19, однак, доказів цього суду не надала. При цьому суд не може прийняти до уваги надану представником позивача довідку, так як вона свідчить про те, що ОСОБА_2 з 09.11.2020 по теперішній час перебуває на амбулаторному лікуванні, однак, довідка видана ще 17 листопада 2020 року, - більш ніж за тиждень до судового засідання.

Інші сторони по справі також не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що позивач нехтуючи своїми правами та обов`язками, передбаченими ст. 43, 44 ЦПК України, не з`являється до суду з неповажних причин, що дає можливість залишити позов без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи у судові засідання, призначені на 19.05.2020 року, 16.06.2020 року, 15.07.2020 року та 28.10.2020 року, 25.11.2020 року ні позивач, ні її представник систематично не з`являлись, про розгляд справи повідомлялись належним чином. Представник позивача ОСОБА_2 зверталась до суду з заявами про відкладення розгляду справи у зв`язку зі спалахом захворювання на COVID-19 та зайнятістю в інших судових процесах.

Вирішуючи дане питання, суд звертає увагу на те, що справа перебуває в провадженні суду з квітня 2020 року, наразі будь-яких доказів наявності поважних причин неявки до суду як в попередні та і в теперішнє засідання Позивач не надала, а посилання представника позивача на спалах захворювання не може бути обставиною для відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.07.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньо обласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.

Постановою Кабінету Міністрів від 13.10.2020 року № 956 прийнято рішення про продовження карантину в Україні до 31 грудня 2020 року.

Разом з цим суд звертає увагу на те, що само по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, а позивач та/або її представник не позбавлені можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду відповідно до частин 1, 2, 7 ст. 212 ЦПК України, проте не скористався своїм правом, у клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначили причин, які безпосередньо перешкоджають їм взяти участь у судовому засіданні.

Також суд бере до уваги, що крім клопотань про відкладення судового розгляду позивач та її представник жодних клопотань щодо витребування доказів, розгляду справи у їх відсутність тощо до суду не подали, що також, на думку суду, свідчить про штучне затягування розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивач нехтуючи своїми правами та обов`язками, передбаченими ст. 43, 44 ЦПК України, не з`являється до суду з неповажних причин, що дає можливість залишити позов без розгляду.

Суд враховує складність справи, стадію розгляду, готовність сторони до самостійного захисту своїх інтересів, добросовісність дій позивача, яка не з`явилась, доведеність поважності причини неявки не надала.

Частина 3 даної статті регламентує, що у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, незалежно від причин неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи. Вирішення спору в такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.

Повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи;

Суд, за наявності належного сповіщення позивача, залишає позовні вимоги без розгляду, беручи до уваги, що зазначена обставина відповідає вимогам закону, а також те, що немає значення причина другої неявки позивача у судове засідання, і те, що позивач не позбавлений права звернутись до суду з даним позовом після усунення обставин, які викликали залишення зазначеного позову без розгляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного й керуючись ст. 257 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Раййфайзен Банк Аваль», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шеченко Ольги Вікторівни, третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Вельков Олег Віталійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право звернутись до суду з позовом після усунення умов, що викликали залишення даного позову без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.