Вирок № 93092555, 25.11.2020, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/1205/20

Провадження № 1-кп/622/85/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю: секретаря Дмитренко А.О.,

прокурора Кришталя С.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду Золочівського районного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 16 жовтня 2020 року за №12020225310000032за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с. Верхня Самара Близнюківського району Харківської обл., громадянка України, офіційно не працююча, раніше судима: 26.01.2010 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки; 24.06.2011 Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України на підставі ст.ст. 70, 71 КК України до 10 років 3 місяців позбавлення волі, 10.09.2018 звільнена умовно-достроково на підставі ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова на не відбутий строк 1 рік 5 місяців 9 днів, не заміжня, із середньою освітою, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

14.10.2020 близько 09:00 год. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_1 , знаходячись у належному ОСОБА_2 домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , де по проханню ОСОБА_2 допомагала по господарству, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу зайшла в житловий будинок на території вказаного домоволодіння, де в одній із кімнат будинку із жіночої сумки витягнула гаманець та відкривши його, таємно викрала належні ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1500 гривень, після чого покинула територію домоволодіння, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 1500 гривень

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

25.11.2020 між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.ст.468-469, 471 КПК України була укладена угода про примирення, за змістом якої ОСОБА_1 повністю визнала свою вину у зазначеному діянні, щиро розкаялася у ньому, публічно вибачилася перед потерпілою ОСОБА_2 . Потерпіла і обвинувачена дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України, остаточно узгодили призначення ОСОБА_1 покарання у виді 1 року позбавлення волі.

В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст.ст. 473, 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468, ч.3 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, зазначена угода може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, підтвердила обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті,щиро розкаялася, публічно попросила вибачення перед потерпілою, підтвердила, що угоду про примирення вона уклала добровільно, розуміє свої права, визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, які у судовому засіданні їй додатково роз`яснені, та надала згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про примирення покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Потерпіла ОСОБА_2 також підтвердила суду, що зазначена угода укладена добровільно, наслідки укладання та затвердження угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України, є зрозумілими. Просила суд затвердити зазначену угоду про примирення та призначити обвинуваченій ОСОБА_1 узгоджене покарання. Цивільний позов потерпілою не заявлений.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену сторонами в угоді міру покарання.

Відповідно до вимог ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що угода про примирення, укладена 25.11.2020 між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1 , за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, а також відповідає положенням КК України щодо правової кваліфікації злочину та узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, даних про її особу, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання і єдостатнім для виправлення обвинуваченої.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, сторони дійсно примирилися.

Також судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, та/або закону, умови угоди відповідають інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи, інтереси сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлена неможливість виконання обвинуваченої взятих на себе зобов`язань, маються фактичні підстави для примирення.

Суд враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання: обвинувачена повністю визнала свою вину, щиро розкаялася в скоєному. При цьому суд враховує дані про особу обвинуваченої, яка має незняті і непогашені судимості.

За таких обставин, суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши обвинувачену, потерпілу, думку прокурора, дійшов висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження: потерпілою та обвинуваченою, призначення останній узгодженої сторонами міри покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі строком на 1 рік та ухвалення обвинувального вироку.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_1 не обирався, клопотання про його обрання не заявлено.

Речові докази, процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 314, 369, 370, 373 ч.2, 374, 394, 468, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 25.11.2020 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1 ..

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту її фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

Вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в Харківській апеляційний суд через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Суддя Чернова О. В.