Ухвала суду № 93089802, 20.11.2020, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 458/945/19

Провадження № 1-кп/452/49/2020

УХВАЛА

Іменем України

20 листопада 2020 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Пташинського І.А.,

при секретарі Терлецькій І.В.,

з участю прокурора Кричківського В.М.,

потерпілого : ОСОБА_1 ,

особи щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 ,

захисника адвоката Канарєєва І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Самборі клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140340000273 від 14.08.2019 року, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, із середньою освітою, не працюючий, раніше не судимого,-

про вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,

встановив :

16 грудня 2019 року до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з Львівського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора Турківського відділу Самбірської місцевої прокуратури Кричківського В.М. про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140340000273 від 14 серпня 2019 року, відносно ОСОБА_3 про вчинення ним суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1

ст. 289 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , 14 серпня 2019 року приблизно о 12 год. 00 хв., перебуваючи в с. Хащів, на вул. Середній Турківського району Львівської області, скориставшись тим що ОСОБА_1 відійшов від автомобіля марки «ВАЗ 21043», номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , не маючи права на користування транспортним засобом, протиправно сів до салону вказаного автомобіля та завівши двигун ключем, який знаходився в замку запалення, поїхав ним по дорозі в напрямку с. Лопушанка Турківського району Львівської області, де на вул. Нижній Кінець с. Лопушанка Турківського району Львівської області здійснив зіткнення з електричною опорою.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 158 від 27 листопада 2019 року ОСОБА_3 страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії у розумово відсталої особи, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Таким чином, суспільно небезпечні дії ОСОБА_3 підпадають під ознаки складу суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, а саме, незаконне заволодіння транспортним засобом.

Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров`я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.

Прокурор Кричківський В.М. у судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку стосовно ОСОБА_3 підтримав та просив задовольнити.

У судовому засіданні ОСОБА_3 , як особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України, визнав, що саме він вчинив вищевказане суспільно небезпечне діяння, однак відмовився надати пояснення з приводу обставин його вчинення.

Захисник ОСОБА_3 адвокат Канарєєв І.О. проти застосування до

ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру не заперечував.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні погодився із застосуванням до ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, проти задоволення клопотання не заперечував.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, суд вважає, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку стосовно ОСОБА_3 підлягає задоволенню, оскільки його обґрунтованість повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.

Показаннями допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1 з яких вбачається. що йому в магазині, що с. Хащів Турківського району Львівської області, ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_3 поїхав його автомобілем. Поїхавши за ним іншим автомобілем, побачив, що в с. Лопушанка Турківського району Львівської області його автомобіль знаходився в кюветі та наїхав на електричну опору. Після чого

ОСОБА_1 викликав працівників поліції. Потерпілий зазначив, що ОСОБА_3 був біля його автомобіля. Даний автомобіль, марки «ВАЗ 21043», номерний знак НОМЕР_1 , було повернуто ОСОБА_1 . Те, що ОСОБА_3 страждає на психічні захворювання йому відомо.

Показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_5 з яких вбачається. що він знаходився в магазині, що с. Хащів Турківського району Львівської області. До вказаного магазину на власному автомобілі під`їхав ОСОБА_1 та, припаркувавши його, зайшов у магазин. ОСОБА_5 побачив, що ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля ОСОБА_1 та поїхав, після чого повідомив про це потерпілого. Громадянин ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_1 на своєму автомобілі наздогнати ОСОБА_3 . Свідок зазначив, що від жителів с. Хащів довідався, що ОСОБА_3 є психічно неврівноважений.

Протоколами слідчих експериментів з потерпілим та свідками від 10 жовтня 2019 року, які підтвердили раніше надані покази.

Висновком судово-психіатричної експертизи № 158 від 27 листопада 2019 року з якого встановлено, що ОСОБА_3 , під час інкримінованих йому дій, страждав хронічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії у розумово відсталої особи, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Розумова відсталість є вродженою патологією розвитку інтелекту. На даний час ОСОБА_3 також страждає хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії у розумово відсталої особи, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Наявний у справі висновок експерта не викликає у суду сумнівів про те, що

ОСОБА_3 страждає на психічну хворобу, яка зумовлює його неосудність і викликає потребу в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру вказаного у висновку № 158 від 27 листопада 2019 року, оскільки є обґрунтованим, взаємодоповнючим та таким, що складений із врахуванням обставин даного кримінального провадження.

Оцінюючи досліджені під час судового розгляду даного клопотання докази, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів достатніми та взаємозв`язаними між собою та приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_3 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, яке виразилося у незаконному заволодінні транспортним засобом, доведено повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Частиною 2 статті 94 КК України передбачено, що надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров`я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.

Згідно ч. 2 ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння, у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Вислухавши думки прокурора та інших учасників судового провадження, з урахуванням положень ст. ст. 19, 94 КК України, ч. 2 ст. 513 КПК України, враховуючи висновок судово-психіатричної експертизи № 158 від 27 листопада 2019 року, характер та тяжкість захворювання ОСОБА_3 , тяжкість вчиненого ним суспільно небезпечного діяння, пов`язаного із незаконним заволодінням транспортним засобом, з урахуванням ступеню небезпечності ОСОБА_3 для себе або інших осіб, суд вважає, що суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України, було вчинено ОСОБА_3 в стані неосудності, в якому він перебуває і на даний час.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_3 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Оскільки, відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого в разі ухвалення обвинувального вироку, тому в даному випадку процесуальні витрати з ОСОБА_3 стягненню не підлягають.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 19, 92-94 КК України, ст. ст. 100, 124, 503, 512, 513 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140340000273 від 14.08.2019 року, відносно ОСОБА_3 , про вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме:

-Автомобіль марки ВАЗ 21043 д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_4 , з правом керування ОСОБА_1 – вважати повернутим ОСОБА_1 .

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня її оголошення.

Суддя