Рішення № 93084333, 23.11.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/6714/19

Провадження №2/242/119/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Коліщук З.М.,

секретаря судового засідання Фоміної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Селидове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою, в якій просить визнати право власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на двохкімнатну квартиру(частка 1/1) загальною площею 46,60 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Краматорськ, Донецької області помер її батько - ОСОБА_2 . Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з 1/1 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але постановою нотаріуса від 30 жовтня 2019 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з не наданням оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно(квартиру) померлого ОСОБА_2 для оформлення спадщини. Вказана відмова позбавляє її можливості належним чином реалізувати свої спадкові права, а тому змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача Донецької міської ради в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був завчасно, належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду відповідно до ст.128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на інтернет-порталі «Судова влада». Заяви про розгляд справи без його участі на адресу суду не подавав.

При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши на підставі вимог ст.281 ЦПК України заочний розгляд справи.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Частиною 2 ст. 247 ЦПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, за правилом ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується долученою копією свідоцтва про смерть, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 81 років, в м.Краматорськ, Донецької області, помер ОСОБА_2 , про що 17 листопада 2018 року складено відповідний актовий запис №3423 Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області/арк. справи 4/.

Спадщина відкрилася в цей же день, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що до складу спадщини ОСОБА_2 входить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності № НОМЕР_2 від 24 січня 2000 року, виданим представництвом фонду державного майна України в м.Донецьку, а також технічним паспортом на приватизовану квартиру(арк. справи 9-11).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 та її батьком є ОСОБА_2 .

З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 вбачається, що 03 липня 2002 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уклали шлюб, про що складено актовий запис № 747 та після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 »(арк. справи ).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 жовтня 2019 року, виданою приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області, встановлено факт звернення ОСОБА_6 , який діє від імені ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та відмови у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що не надано оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно(квартиру) померлого ОСОБА_2 для оформлення спадщини(арк. справи 3).

З копії спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області було заведено спадкову справу № 37/2019 за заявою ОСОБА_1 від 18.04.2019 року, посвідченої нотаріусом Таганрогського нотаріального округу Ростовської області; спадкову справу зареєстровано в Спадковому реєстрі № 64083630, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі(арк. справи 46-47).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру(заповіти/спадкові договори) 05.05.2003 року ОСОБА_2 посвідчено заповіт, який є чинним, зберігається у Верхньопокровській сільській раді Старобільського району, 92713, Луганська область, Старобільський район, с.Верхня Покровка, вул.Леніна, 144(арк. справи 71).

З відповіді на запит вбачається, що на території Підгорівської сільської ради в с.Верхня Покровка був зареєстрований ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заповіт від імені ОСОБА_2 , складений 05.05.2003 року, в архіві сільської ради відсутній.

Тобто з відповіді на запит вбачається, що заповіт складено іншою особою, оскільки дата смерті не співпадає.

Отже, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіт щодо розпорядження своїми правами на випадок смерті не складав.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відтак, встановлено що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 . Інших осіб, які могли б спадкувати після її смерті, а також те, що на спадкове майно, яке залишилось після смерті спадкодавця, претендують інші особи, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст.1269, ч. 1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Так, вищенаведеними обставинами встановлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на випадок своєї смерті не розпорядився належним майном. Позивач є єдиною спадкоємицею першої черги за законом, що не відмовилась від спадкового майна та вирішила його прийняти.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ст. 44 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, в частині надання правової допомоги, майнових правовідносин та спадкування, яка 10.11.1994 року ратифіковано Верховною Радою України та яка набула чинності для України 14.07.1995 року громадяни кожної з Договірних Сторін можуть успадковувати на територіях інших Договірних Сторін майно або права за законом або за заповітом на рівних умовах і в тому ж обсязі, як і громадяни цієї Договірної Сторони.

Відповідно до п.2 ст.48 Конвенції провадження по справах про спадкування нерухомого майна компетентні вести установи Договірної Сторони, на території якої знаходиться майно.

Відповідно до п.3 ст.20 Конвенції по позовах на право власності й інших речових прав на нерухоме майно виключно компетентні суди за місцем перебування майна.

Таким чином, враховуючи те, що позивач оформити право на спадкове майно(квартиру), в нотаріальному порядку не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом після смерті її батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на двохкімнатну квартиру(частка 1/1) загальною площею 46,60 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_2 від 24 січня 2000 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення відповідачем може бути подана заява про його перегляд.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина Російської Федерації НОМЕР_6 .

Відповідач: Донецька міська рада, місцезнаходження: 84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Транспортна, б.2, ЄДРПОУ 26502957.

Повний текст рішення складено та підписано 23 листопада 2020 року.

Суддя З.М. Коліщук