Ухвала суду № 93083697, 24.11.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/14261/20

Провадження № 1-кп/263/1192/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року м. Маріуполь

Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючої судді Хараджа Н.В., суддів Шевченко О.А., Томіліна О.М.., при секретарі Петровському Д.С., за участю прокурора Шпорта Є.А., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Довженко В.І., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

До суду надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання, уточнене під час судового розгляду, про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном 60 діб, в обґрунтування якого посилається на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також продовжувати свою злочинну діяльність.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення заявленого клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, зазначив,що ОСОБА_1 було затримано вдома, він не мав жодного наміру переховуватися від слідства, має стійкі соціальні зв`язки, має на утримані двох малолітніх дітей, до обрання у серпні 2020 року запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту працював офіційно за трудовим договором у ТОВ «Трініті», а на теперішній час позбавлений можливості утримувати себе та свою родину. У зв`язку з чим просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора

Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Розглядаючи заявлене прокурором клопотання, колегія суддів акцентує увагу, що запобіжний захід слугує меті перешкоджання кримінальному провадженню та однією з форм її реалізації є запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню судового розгляду та враховує наступне.

Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.

Згідно з ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому прокурором у судовому засіданні було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК Україна, а саме, те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.258-3 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна або без такої, тому з метою уникнення покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також продовжувати здійснювати свою злочинну діяльність. Однак, прокурором не було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Крім того, згідно ст.43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, а також гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Проте застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту позбавляє останнього здійснювати свою трудову діяльність та утримувати родину.

Також колегія суддів не вбачає за можливе застосувати цілодобовий домашній арешт стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 за вказаною у клопотанні адресою: АДРЕСА_1 , оскільки прокурором не надано будь-яких доказів правових підстав проживання останнього за вказаною адресою ,а за місцем реєстрації він не мешкає.

Отже, у задоволенні клопотання слід відмовити на підставі ч.4 ст.194 КПК України, оскільки прокурором доведено обставини, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.194 КПК України та не доведено обставини згідно п. 3 ч. 1 цієї статті.

Враховуючи викладене, доходжу висновку про наявність підстав для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбаченихч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Підозрюваному, обвинуваченому повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч.7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

На підставі викладеного, у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Згідно з ч.3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 194, 314, 369 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 21.01.2021 року, обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи;

4) отримуватися від спілкування зі свідками;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи що дають право на виїзд/ в`їзд до країни.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: Н.В.Хараджа

Судді: О.А.Шевченко

О.М.Томілін