Ухвала суду № 93083181, 24.11.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2-4159/11

Провадження № 6/127/397/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Бойко В.М.,

при секретарі Поперечній А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про поновлення строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа № 2-4159/11 до виконання, суд, -

ВСТАНОВИВ :

АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Заява мотивована тим, що 05.03.2012 року Ленінським районним судом м. Вінниці по справі № 2-4159/11 задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення боргу за кредитним договором. Судом стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» борг за кредитним договором № 014/035-38-50325 від 06.08.2007 року, у розмірі 18982 дол. США 62 центи, (в еквіваленті станом на 05.09.20114 року – 151 323 грн. 75 коп.), заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 3 147 дол. США 10 центів, (в еквіваленті станом на 05.09.2011 року – 25091 грн. 32 коп.), пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі -3 435 дол. США 10 центів (в еквіваленті станом на 05.09.2011 року – 27383 грн. 59 коп.), а всього у розмірі 25565 дол. США 27 центів (в еквіваленті станом на 05.09.2011 року - 203798 грн. 66 коп.), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме – житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Вінницькою районною державною нотаріальною конторою 04.02.2004 року № 1-201, зареєстрованого КП ВООБТІ 01.03.2004 року за р. № 377 і записаного в реєстрову книгу № 2.

03.04.2012 року стягувачу видано оригінал виконавчого листа № 2-4159/11 на ім`я ОСОБА_2 .

Заявник вказує, що протягом 2011 року в АТ «Райффайзен Банк Аваль» проводились зміни в організаційній структурі Вінницької регіональної дирекції, у тому числі структурному підрозділі, який супроводжував роботу за виконавчими документами.

Територіальне переміщення підрозділу по роботі з виконавчими провадженнями, звільнення та переміщення працівників Банку, а також значна кількість справ виконавчого провадження на виконанні у одного працівника, ускладнили роботу по своєчасному встановленню факту відсутності оригіналу виконавчого листа № 2-4159/11, це призвело до пропущення стягувачем строку для пред`явлення виконавчого листа на ОСОБА_2 до примусового виконання до ВДВС.

Враховуючи вищевикладене, АТ «Райффайзен Банк Аваль» просить визнати поважною причину пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа № 2-4159/11 та поновити строк на пред`явлення виконавчого листа по справі № 2-4159/11.

Учасники судового процесу в судове засідання не з`явились з невідомих суду причин.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 433 ЦПК України, неявка сторін, які беруть участь у справі, не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви, з наступних підстав.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 22.05.2020 року заяву акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання передано на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області.

Згідно протоколу розподілу справ між суддями у неавтоматичному режимі, 10.08.2020 року головуючим суддею по справі призначено Бойко В.М.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст.12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці по справі № 2-4159/11 було задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення боргу за кредитним договором. Судом стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» борг за кредитним договором № 014/035-38-50325 від 06.08.2007 року, у розмірі 18982 дол. США 62 центи, (в еквіваленті станом на 05.09.20114 року – 151 323 грн. 75 коп.), заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 3 147 дол. США 10 центів, (в еквіваленті станом на 05.09.2011 року – 25091 грн. 32 коп.), пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі -3 435 дол. США 10 центів (в еквіваленті станом на 05.09.2011 року – 27383 грн. 59 коп.), а всього у розмірі 25565 дол. США 27 центів (в еквіваленті станом на 05.09.2011 року - 203798 грн. 66 коп.), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме – житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Вінницькою районною державною нотаріальною конторою 04.02.2004 року № 1-201, зареєстрованого КП ВООБТІ 01.03.2004 року за р. № 377 і записаного в реєстрову книгу № 2.

03.04.2012 року стягувачу видано оригінал виконавчого листа № 2-4159/11 на ім`я ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Згідно ч.3 ст.12 вищевказаного Закону виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Згідно ч. 6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05.07.2016, встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно позиції ВСУ від 26.09.2012 року №6-85 цс12, та від 04.11.2015 року №6-1486 цс15 поважними причинами пропуску строку є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій. Та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції «пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на доказі, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Так, в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» Суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.

В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).

Європейський суд зазначає, якщо звичайний строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Представником заявника не надано жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення його до виконання, а з наданих до суду матеріалів, суд не вбачає доказів та обставин, які б завадили стягувачу вчасно подати виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк.

Також, на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшло заперечення на заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, в якій вона заперечує відносно задоволення вказаної заяви та просить відмовити. Зазначає, що оскільки стячувачем було отримано оригінал виконавчого листа 03.04.2012 року, строк пред`явлення даного виконавчого листа до виконання складав 1 рік, тобто до 16.03.2013 року. Посилання заявника на поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа через проблеми з кадрами та переміщенням є безпідставними, оскільки представник позивача був особисто присутній на судовому засіданні, про резуьтат розгляду справи йому було відомо та в матеріалах справи наявна заява про видачу виконавчого документа.

Боржники, відповідно до рішення суду, повністю визнали позовні вимоги, та не чинили перешкоди у виконанні рішення суду шляхом стягнення на предмет іпотеки житловий будинок, що належить ОСОБА_2 , однак стягувач знехтував своїми права та не вчинив жодної дії для відновлення порушеного права, не проконтролював та не зініціював примусове виконання судового рішення, а лише через сім років, коли вже закінчився строк виконання виконавчих документів заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень й доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин, з яких виконавчий документ не був вчасно пред`явлений до виконання, та, як наслідок, про відмову АТ «Райффайзен Банк Аваль» у поважності пропуску строку та його поновленні для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

На підставі викладеного, керуючись 260, 261, 433 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про поновлення строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа № 2-4159/11 до виконання – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя :