Ухвала суду № 93080446, 24.11.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1472/16-ц

Провадження № 6/206/141/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2020 Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Маштака К.С., перевіривши матеріали та заяву представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» - Шурової Марії Петрівни про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представником ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» через систему «Електронний суд» подано заяву, в прохальній частині якої просить: замінити стягувача – ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» на його правонаступника – ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у справі № 206/1472/16-ц.

Дослідивши вказану заяву та додані до неї додатки, суд вважає, що дана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду з наступних підстав.

Судом встановлено, що Самарським районним судом м. Дніпропетровська 24.05.2016 по справі № 206/1472/16-ц ухвалено рішення, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованість за кредитним договором №IKCASHVG.147996.004 від 28.10.2013 року в сумі - 10602 грн. 15 коп. з них: поточна заборгованість за тілом кредиту - 3073,07 грн., прострочена заборгованість по тілу кредиту - 3576,91 грн. поточна заборгованість за процентами -19,81 грн., прострочена заборгованість за процентами - 1040,21 грн., заборгованість по комісії - 1236,00 грн., сума пені - 1656,15 грн. понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Стаття 442 ЦПК України, яка визначає порядок заміни сторони виконавчого провадження, розміщена у розділі VI Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) ЦПК України, тобто відноситься до заяв, які подаються на стадії виконання судового рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Так, судом було встановлено, що представником заявника не було долучено до заяви докази направлення заяви з додатками іншим учасникам справи.

Твердження заявника, що у нього відсутній обов`язок надіслання заяви іншим учасникам справи у зв`язку із поданням заяви в електронній формі є безпідставними виходячи із наступного.

Відповідно до ч. ч. 5 та 6 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ч. 7 ст. 43 ЦПК України).

Згідно з положеннями частини третьої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Разом з тим, згідно із Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) "Єдина судова інформаційна (автоматизована) система", "автоматизована система" у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами "Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система" у відповідному відмінку.

У пункті 15 частини першої розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно пп. 15.1 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» № 229 (6984) 01 грудня 2018 року.

У подальшому, у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).

Разом з тим, наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» (далі - Положення № 30).

Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.

Відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Отже, відповідно до пункту 1 Розділу XI Положення № 30 з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд». Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).

Станом на 20.11.2020 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не затверджено та Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, що виключає можливість звільнення від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі.

При цьому, на переконання суду, заявник, під час звернення з заявою на стадії виконання судового рішення, повинен керуватися нормою ч. 2 ст. 183 ЦПК України, так як саме ця норма покликана прискорити розгляд даних заяв задля не порушення строків їх розгляду, які у відповідності до Розділу VI ЦПК України складають десять днів з моменту надходження таких заяв до суду.

До того ж, норма ч. 2 ст. 183 ЦПК України є спеціальною по відношенню до ч. 7 ст. 43 ЦПК України і зміни до неї були внесені пізніше.

Суд звертає увагу, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи вищевикладене, суд, за таких обставин, вказану заяву, згідно ч. 4 ст. 183 ЦПК України, повертає заявнику без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 183, 260, 264, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» - Шурової Марії Петрівни про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію заяви залишити в суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Маштак