Ухвала суду № 93077534, 25.11.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6610/20

Провадження (1-кп/199/540/20)

УХВАЛА

25.11.2020 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Савченка Є.М.

при секретарі - Малюк О.О.,

за участю сторін:

прокурора - Дубініна О.С.

захисника - Довгаль С.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро кримінальне провадження №12020040630000962, відносно ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні 25.11.2020 року, прокурор Дубінін О.С. заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 2 міс., оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1), 3), 4), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України. Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому ОСОБА_1 , у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи тяжкість злочину, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства. Крім того, знаходячись під загрозою застосування тяжкого покарання, ОСОБА_1 , володіючи відомостями щодо свідків сторони обвинувачення, може вплинути на них. Також прокурор вважає, що, беручи до уваги підвищену суспільну небезпеку інкримінуємого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, є ризик перешкоджання останнім здійсненню кримінального провадження, продовження злочинної діяльності.

Обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Довгаль С.М. заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, просили відмовити, а обвинувачений ОСОБА_1 просив також відмовити у задоволенні з підстав того, що у нього звання старшого сержанта, в той час як в клопотанні зазначається сержант, вважає це грубою помилкою.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акта відносно ОСОБА_1 вважає, що клопотання прокурора Дубініна О.С. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до змісту обвинувального акта, ОСОБА_1 обвинувачується за ст.187 ч.2 КК України, де передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років.

Враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, останній, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

За таких обставин суд вважає, що оскільки на цей час ОСОБА_1 продовжує обвинувачуватися у вчиненні тяжкого умисного злочину, враховуючи те, що на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, на який вказує прокурор, продовження застосування обвинуваченому тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та узгоджується з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практикою ЄСПЛ, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 79 Рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, а також в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Для відмови в звільненні особи з-під варти також слід враховувати і ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968), оскільки він, володіючи відомостями щодо осіб свідків, які допитані, може вплинути на них з метою схилення до зміни показів та відмови від показів взагалі, що вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 3), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України. Ці ж обставини вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів обвинуваченому.

При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує і ту обставину, що протягом перебування ОСОБА_1 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останнього не надходило.

Дослідивши надані матеріали, суд, враховуючи вік та задовільний стан здоров`я обвинуваченого, відомості про його соціальні зв`язки, репутацію обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, вважає, що вказані відомості про особу обвинуваченого в сукупності із обсягом пред`явленого йому обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими п.п. 1), 3), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, на цей час не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, не визначався, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується за ст.187 ч.2 КК України.

Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 193, 194, 199, 314-316, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Задовольнити клопотання прокурора і відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - продовжити на 60 днів, тобто до 23 січня 2021 року.

2. В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 і захисника Довгаль С.М. про відмову у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

3. Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання в частині продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

4. Ухвала набирає чинності негайно та окремому оскарженню не підлягає.

5. В той же час, відповідно до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», зважаючи на Рішення Конституційного Суду України у справі № 3-208/2018 (2402/18) від 13.06.2019 за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 2 ст. 392 КПК України, учасники судового провадження на ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченому можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя: Є.М.Савченко