
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2020 року м. Київ № 640/16169/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції»
до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Банк «Національні інвестиції» (далі - позивач, ПАТ «Банк «Національні інвестиції») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, заміненого упродовж розгляду справи на правонаступника - Офіс великих платників податків Державної податкової служби України (далі - відповідач, ОВВП ДПС), у якому просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неподанні до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення ПАТ «Банк «Національні інвестиції» надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України у розмірі 1 277 841,00 грн.; зобов`язати відповідача до вчинення відповідних дій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за ПАТ «Банк «Національні інвестиції» обліковується переплата податку на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, у розмірі 1 277 841,00 грн., у зв`язку з чим 07 серпня 2019 року до відповідача направлено заяву щодо підготовки висновку про повернення надміру сплаченої суми податку на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України у розмірі 1 277 841,00 грн. та подати його до органу Державної казначейської служби України.
У відповідь відповідачем повідомлено, що станом на дату надання відповіді - 14 серпня 2019 року за ПАТ «Банк «Національні інвестиції» обліковується податковий борг, у зв`язку з чим відсутні підстави для перерахування надміру сплачених грошових коштів.
Позивач вважає, що у такий спосіб відповідач виявляє протиправну бездіяльність, зазначає, що відповідачем не враховано, що АТ «Банк «Національні інвестиції» знаходиться у процедурі ліквідації, та не з`ясовано чи має статус податкового боргу сума грошових зобов`язань, яка непогашена неплатоспроможним банком, і чи може вона погашатися поза межами процедури ліквідації, визначеної Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року, відкрито провадження у справі, визначено розгляд провадити суддею одноособово за правилами загального позовного провадження призначено підготовче судове засідання, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.
Судове засідання 17 жовтня 2019 року не відбулося з поважних причин та відкладено до 21 листопада 2019 року.
Відповідачем 17 жовтня 2019 року надано відзив на позовну заяву, у якому, посилаючись на положення статті 43 Податкового кодексу України, стверджує про те, що позивачем порушено вимоги пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України щодо подачі заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, а окрім того, на інтегрованих картках платника ПАТ «Банк «Національні інвестиції» обліковується податковий бор, який становить 508 661,35 грн., у тому числі з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 508 661,35 грн., у зв`язку з чим правові підстави для перерахування надміру сплачених грошових коштів відсутні.
Позивачем у свою чергу 23 жовтня 2019 року подано відповідь на відзив, а відповідачем 04 листопада 2019 року подані заперечення проти відповіді на відзив.
У підготовчому судовому засіданні 21 листопада 2019 року оголошено перерву у зв`язку з неприбуттям представника позивача, 12 грудня 2019 року в судовому засіданні замінено відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України на правонаступника - Офіс великих платників податків Державної податкової служби України, підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті.
У зв`язку з не підтвердженням підстав на самопредставництво позивача в судовому засіданні 30 січня 2020 року оголошено перерву, проте 27 лютого 2020 року в засідання представник позивача не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, тому з урахуванням думки представника відповідача, судом ухвалено продовжити розгляд справи за правилами письмового провадження.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
За таких обставин суд завершує розгляду справи по суті за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
З наявної в матеріалах виписки по особових рахунках АТ «Банк «Національні інвестиції» за період з 01 січня 2015 року по 21 серпня 2019 року вбачається переплата податку на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, у розмірі 1 277 841,00 грн.
З огляду на наявність переплати позивач 07 серпня 2019 року звернувся до ОВПП ДФС із заявою №03/514, у якій просив підготувати висновок про повернення надміру сплаченої суми податку на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, у розмірі 1 277 841,00 грн. та подати його до відповідного органу Державної казначейської служби України.
У відповідь відповідач листом від 14 серпня 2019 року №39671/10/28-10-43-01-11 повідомив позивача, що оскільки за АТ «Банк «Національні інвестиції» станом на день надання відповіді обліковується податковий борг, відсутні підстави для перерахування надміру сплачених грошових коштів.
Позивач, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, вказує на обставини не врахування знаходження АТ «Банк «Національні інвестиції» у процедурі ліквідації, та не з`ясування того, чи має статус податкового боргу сума грошових зобов`язань, яка непогашена неплатоспроможним банком, чи може вона погашатися поза межами процедури ліквідації, визначеної Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У цьому зв`язку судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року №613 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» до категорії неплатоспроможних» прийнято рішення про віднесення позивача до категорії неплатоспроможних.
На підставі зазначеної постанови НБУ №613 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17 вересня 2015 року прийнято рішення №172 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Національні інвестиції» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
На виконання вимог частини другої статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідне оголошення про ліквідацію АТ «Банк «Національні інвестиції» та призначення уповноваженої особи Фонду розміщено у газеті «Голос України» №230 (6234) від 05 грудня 2015 року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 листопада 2017 року №4967 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Національні інвестиції» та делегування повноважень ліквідатора» продовжено строк здійснення ліквідації Банку на один рік по 02 грудня 2018 року включно, та рішенням від 29 листопада 2018 року №3202 строк здійснення ліквідації Банку продовжено до 02 грудня 2019 року.
Водночас, згідно наданої до матеріалів справи довідки про стан податкового боргу АТ «Банк «Національні інвестиції» та розшифровки до неї станом на 07 жовтня 2019 року податковий борг позивача становить 508 661,35 грн., у тому числі по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 508 661,35 грн.
Наявність податкового боргу позивачем не спростовується, вищенаведені фактичні обставини підтверджені матеріалами справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені.
Так, пунктом 43.1 вказаної статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
За правилами пункту 43.2 цієї ж статті у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 Податкового кодексу України).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає, напрям перерахування коштів:на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України).
Згідно з положеннями пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Однак, сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є сумою податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Отже, з наведеного вбачається, що підставою для перерахування помилково чи надмірно сплачених грошових зобов`язань на час звернення з відповідною заявою до контролюючого органу є: по-перше, подання до контролюючого органу заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених грошових сум із зазначенням напрямку перерахування таких коштів, та, по-друге, відсутність податкового боргу у такого платника податків.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково чи надмірно сплачених сум грошових зобов`язань проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Як вже встановлено судом вище, матеріали справи свідчать, що у заяві від 07 серпня 2019 року №03/514 позивачем не зазначено напрямку перерахування надміру сплачених грошових зобов`язань, а окрім того, станом на 07 жовтня 2019 року податковий борг позивача становив 508 661,35 грн., у тому числі по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 508 661,35 грн.
Таким чином, враховуючи невідповідність заяви позивача від 07 серпня 2019 року вимогам пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, а також наявність у нього непогашеного податкового боргу, відсутні підстави для здійснення повернення сум грошових зобов`язань.
Також безпідставними є посилання позивача на положення статей 43,45,46,52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки цим Законом не регламентовано порядок повернення податковим органом неплатоспроможному банку коштів в якості переплати за наявності у такого банку податкового боргу та не пов`язані з процедурою повернення надміру чи помилково сплачених коштів. Такі правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України, які і були застосовані до спірних правовідносин.
Отже, доводи, на які посилається позивач як на підставу позову, є необґрунтованими, не відповідають вищенаведеним нормам податкового законодавства, тому задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими судові витрати підлягають поверненню позивачу, який не є суб`єктом владних повноважень, лише при задоволенні позову.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: Публічне акціонерне товариство «Банк «Національні інвестиції», юридична адреса: 00541601, м. Київ, вул. Володимирська, 54, фактична адреса для листування: 01, м. Київ, вул. О. Гончара, 35, код ЄДРПОУ 20017340, тел. 0443640455.
Відповідач: Офіс великих платників податків Державної податкової служби України, адреса: 04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 43141471, тел. 0444540975.
Суддя В.І. Келеберда
Судове рішення № 93077500, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 25.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/16169/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: