Рішення № 9307502, 14.04.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.2010                                                             Справа № 10/20

За позовом ВАТ "Державний ощадний банк України", м.Київ в особі філії- Закарпатського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", м.Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Цетан-плюс", м.Ужгород

про стягнення 849361,24 грн

Суддя - І.В. Івашкович

Представники:

від позивача –Скучка О.С.- головний юрисконсульт сектору по роботі з проблемними активами філії ЗОУ ВАТ „Державний ощадний банк України”, довіреність від 17.03.2010р.

від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: ВАТ "Державний ощадний банк України", м.Київ в особі філії- Закарпатського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", м.Ужгород звернувся з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Цетан-плюс", м.Ужгород, про стягнення 849361,24 грн. в т.ч. 700000 грн. боргу за кредитом, 43127,35 грн. боргу по відсотках за користування кредитом, 104827,39 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1406,50 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом.

Представником позивача позов підтримано.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала від 23.02.10, від 10.03.10 та від 30.03.10 по справі № 10/20 надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення адресату), повторно письмового відзиву по суті спору не подав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив.

За таких обставин справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України” в особі філії Закарпатського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України” ( Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю „ Цетан - Плюс” ( Позичальник) укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 12058 від 12.05.08 та додаткову угоду №1 від 07.07.08 до договору № 12058 від 12.05.08.

Згідно п.1.1, 1.2 укладеного договору в редакції викладеній згідно з додатковою угодою № 1 від 07.07.08 позивач надав товариству з обмеженою відповідальністю „Цетан - Плюс” кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами ( траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 11.05.09. Сторонами погоджено суму ліміту кредитування в розмірі 700000 грн.

Відповідно до п.1. договору кредит надавався траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів на умовах погашення кожного траншу протягом 365 днів з дня його видачі та сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 18 % річних. Відсотки за користування кредитними коштами згідно з п.1.6.1.2 договору відновлювальної кредитної лінії № 12058 від 12.05.08 відповідач зобов’язаний був сплачувати не пізніше останнього робочого дня звітного періоду.

Зобов’язання Позичальника щодо повернення кредиту та сплати відстоків забезпечено шляхом укладення договору застави рухомого майна №1935 від 12.05.08 та додаткової угоди від 07.07.08 до договору застави. Предметом застави є товари в обороті - товарно-матеріальні цінності ( пальне), що знаходяться за адресою : м.Ужгород, вул. Гранітна,18 (АЗС Радванка); с.Угля, Тячівського району Закарпатської області (АЗС); с. Усть-Чорна Тячівського району Закарпатської області (АЗС).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України господарське зобов’язання (зобов’язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За змістом норм статей 1054, 1049, 1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов"язаний повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник не повернув своєчасно суму кредиту, він зобов"язаний повернути грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, а також сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549-552 цього Кодексу.

Із фактичних матеріалів і обставин справи вбачається, що зобов’язання щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків у розмірі та строки визначені п.1.2 Договору відновлювальної кредитної лінії відповідачем належним чином не виконано. Згідно поданого розрахунку розмір простроченої заборгованості по кредиту становить 700000 грн.

За період з 30.05.08 по 15.02.10 відповідачу на підставі пп. 1.6.1.1, 1.6.1.2 п.1.6 договору відновлювальної кредитної лінії № 12058 від 12.05.08 нараховано відсотки за користування кредитом в розмірі 212794,65 грн. Зобов’язання по оплаті відсотків за користування кредитом відповідачем виконано частково, внаслідок чого заборгованість по відсотках складає 43127,35 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 700000 грн. заборгованості по кредиту та 43127,35 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом доведено та обґрунтовано позивачем, не спростовано відповідачем, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до пп 6.1.1 п.6.1 укладеного договору позивачем нараховано пеню в розмірі 104827,39 грн. за порушення зобов’язання по поверненню суми кредиту в розмірі 700000 грн. протягом періоду з 01.06.09 по 15.02.10.

У відповідності до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Отже, в даному випадку пеню за порушення зобов’язання по поверненню кредиту може бути нараховано за період прострочки з 01.06.09 по 30.11.09 (початкова дата цього періоду згідно з розрахунком позивача, кінцева дата –30.11.09 визначена відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, тобто в межах шестимісячного строку прострочки).

Судом проведено перерахунок визначеної позивачем пені з урахуванням обмеження строку нарахування пені відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Проведеним перерахунком встановлено, що стягненню підлягає пеня за порушення зобов’язання по поверненню кредиту в розмірі 74554,79 грн. В заволенні решти вимог в частині стягнення пені за порушення зобов’язання по поверненню кредиту суд відмовляє.

Разом з тим, позивачем заявлено вимогу про стягнення суми 1405,50 грн. пені за порушення зобов’язання щодо сплати відсотків за користування кредитом, нарахованої відповідно до пп 6.1.1 п.6.1 договору. Вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково.

Стягується сума 819088,64 грн. в т.ч. 700000 грн. боргу за кредитом, 43127,35 грн. боргу по відсотках за користування кредитом, 74554,79 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1406,50 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача пропорційно до обґрунтовано заявлених вимог відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 8191,25 грн., витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 227,59 грн., всього –8418,84 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Цетан - Плюс” ( м. Ужгород, пл. Народна , 5, кв. 43, код 31656101) на користь відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії –Закарпатського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України” ( м. Ужгород, вул. Корзо,15, код 09312190) суму 819088,64 грн. (в т.ч. 700000 грн. боргу за кредитом, 43127,35 грн. боргу по відсотках за користування кредитом, 74554,79 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1406,50 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом) та 8418,84 грн. відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ГПК України.

Суддя І.В. Івашкович