Ухвала суду № 93072051, 25.11.2020, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

25 листопада 2020 року м. ЧернівціСправа № 926/428/20

Суддя Господарського суду Чернівецької області Байталюк В. Д., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Загвойського Івана Богдановича про видачу дублікату наказу по справі

за позовом фізичної особи-підприємця Загвойського Івана Богдановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Сучасні будівельні матеріали»

про стягнення боргу та штрафних санкцій у сумі 208852,03 грн

Представники учасників справи не з`явилися.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.03.2020 у даній справі задоволено позов фізичної особи-підприємця Загвойського Івана Богдановича та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Сучасні будівельні матеріали» 123000,00 грн заборгованості за Договором, 56366,46 грн пені, 12300,00 грн штрафу, 8969,96 грн 3% річних, 8215,61 грн інфляційних втрат та 3132,78 грн судового збору.

На виконання зазначено рішення, яке набрало законної сили 16.09.2020, господарським судом видано відповідний наказ від 06.10.2020.

10.11.2020 до суду надійшла заява стягувача (вх. № 2644) про видачу дублікату наказу Господарського суду Чернівецької області по справі № 926/428/20 від 06.10.2020.

Заява про видачу дублікату наказу обґрунтована втратою ДВС м. Чернівці оригіналу наказу № 926/428/20 від 06.10.2020. Судовий збір в розмірі 210,20 грн сплачено платіжним дорученням № 0.0.1899522827.1 від 10.11.2020.

Питання видачі дублікату виконавчого документа частково врегульовано підпунктами 17.1 та 17.3 пункту 17 та підпунктом 19.4 пункту 19 Розділ ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки, наведеними процесуальними нормами не врегульовано порядок розгляду заяви про видачу дубліката, тоді як ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному порядку, суд застосовує правило частини третьої статті 169 Господарського процесуального кодексу України та призначає судове засідання, про дату, час та місце якого повідомляє представників сторін.

Ухвалою суду від 16.11.2020 розгляд заяви представника фізичної особи-підприємця Загвойського Івана Богдановича від 09.11.2020 (вх. г/с № 2644 від 10.11.2020) про видачу дублікату наказу по справі № 926/428/20 від 06.10.2020 призначено на 25.11.2020.

Представники учасників справи у судове засідання не з`явилися.

25.11.2020 на електронну адресу Господарського суду Чернівецької області від представника фізичної особи-підприємця Загвойського Івана Богдановича надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі у зв`язку із хворобою.

Стаття 170 Господарського процесуального кодексу України встановлює загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з частиною восьмою статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Разом з тим, як вбачається з заяви стягувача, яка 25.11.2020 електронною поштою надійшла до суду, зазначена заява не містить електронного цифрового підпису учасника справи (його представника), що порушує імперативні приписи частини другої статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на вищезазначене, суд залишає заяву представника стягувача, яка не скріплена електронним цифровим підписом, без розгляду.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа поставляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

При цьому суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не містить спеціальних вимог щодо змісту заяви про видачу дублікату наказу та додатків до неї. Таким чином, діючим господарським процесуальним законодавством України фактично, не надано суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості.

Водночас, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Дослідивши викладені у заяві обставини, а також розглянувши додані до неї докази на підтвердження доводів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу.

Заявником не обґрунтовано та не доведено втрату судового наказу та ким його було втрачено. Наведені у заяві обставини не можуть свідчити про втрату виконавчого документа, у той час, як положеннями Господарського процесуального кодексу України передбачено, що дублікат наказу видається лише у разі його втрати.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, саме лише посилання в заяві на неодержання або втрату виконавчого документа не може бути підставою для задоволення заяви про видачу дублікату наказу.

За таких обставин, заява фізичної особи-підприємця Загвойського Івана Богдановича про видачу дубліката виконавчого документу задоволенню не підлягає.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що приписами підпункту 19.4 пункту 19 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України не обмежено право заявника на повторне звернення з даною заявою.

На підставі викладеного та керуючись статтею 234, підпунктом 19.4 пункту 19 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Загвойського Івана Богдановича від 09.11.2020 (вх. г/с № 2644 від 10.11.2020) про видачу дублікату наказу по справі № 926/428/20 від 06.10.2020 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строк, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.

Ухвалу підписано 25.11.2020.

Суддя В. Байталюк

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/